№ 19 (21387) субота 2 березня 2013 року

В Україні сьогодні не так багато сільськогосподарських підприємств, які б успішно працювали. Навіть на Одещині-житниці безліч земель стоять незасіяні. Про те, як потрібна цій галузі державна підтримка у вигляді пільгового кредитування, спеціальних умов страхування, інвестицій тощо, сказано було чимало. У землю треба довго вкладати не лише любов, а й грошові одиниці, для того аби вона почала приносити прибуток, і не багатьом господарям це вдається в сучасних умовах. На жаль, перед тими, кому вдається, згодом постають нові виклики — тиск, «наїзди», рейдерство...

От і успішне підприємство, що в Комінтернівському районі, не знає, чи вдасться в цьому році зібрати свій урожай.

Історія розпочалася в 2004-у, коли на базі непрацюючих господарств у селах Кірове та Нова Дофінівка було створено ТОВ «Хлібодарське». Обидва підприємства на той момент були практично розорені: працюючої техніки на балансі не було, а от боргів перед кредиторами та колективом залишилося немало. Тодішній директор «Хлібодарського» Іван Черкез розрахувався з людьми, погасив орендні та кредитні борги, закупив нову техніку і почав засівати орендовані у селян землі. Всі ці роки Іван Миколайович допомагав школам (що засвідчують подяки та щирі листи-побажання від адміністрацій навчальних закладів), дитячим садкам, церквам, Кіровській та Новодофінівській сільрадам (прибирання снігу тощо). Допомагав людям і добрим словом, і порадою, і матеріально. До нього зверталися всі, кому потрібна була підтримка. Іван Черкез був прикладом для громади, шанованою, авторитетною особистістю.

В інформації про зустріч єврокомісара Штефана Фюле з членами Кабміну увагу привернув дрібний, але промовистий штрих. Представники Єврокомісії неабияк здивувалися, побачивши на стіні клубу Кабміну оголошення про доступні мови синхронного перекладу: «1 — русский, 2 — English». Переклад державною українською вже не передбачався. «Чи не помилилися ми країною?» — пожартував один із гостей у розмові з українським журналістом.

Звісно, з погляду українських «еліт» у тому, що відбулося, немає нічого дивного. Більшість урядовців представляють сьогодні Донбас, і з українською в них проблеми. А дипломатичний ефект, — історія з мовами перекладу стала ще одним маленьким цвяшком у домовину українських європерспектив, — їх не надто обходить. Можливо, тому, що таких речей (на які вельми тонко реагують європейці) вони не розуміють і не відчувають.

27 лютого Українська Гельсінська спілка з прав людини оприлюднила щорічну доповідь правозахисних організацій «Права людини в Україні-2012». Правозахисники відзначають з боку влади певні позитивні тенденції в сфері захисту прав людини. Проте всюди, де керівництво держави вбачало загрозу своїй владі або економічним інтересам, воно давало жорстку відсіч тим, хто, на її думку, заважав їй.

За дослідженням авторів доповіді, в 2012 році продовжувалося і навіть подеколи посилювалося використання прокуратури, МВС, СБУ, податкових органів як інструментів для репресій проти опозиції та громадських рухів. Продовжувала залишатися цілком залежною судова система, адже контроль над судами є ключовою умовою збереження влади. Жодна рекомендація ПАРЄ щодо судової реформи не виконана.

5 березня о 12.00 у Золотій залі Літературного музею (вул. Ланжеронівська, 2) відбудеться святковий концерт «Пісні Тараса», приурочений до Шевченківських днів в Одесі.

У програмі — пісні на слова Тараса Шевченка і музику Миколи Лисенка.

6 березня о 16.00 відбудеться відкриття виставки малярства, графіки, скульптури та декоративно-прикладного мистецтва, приуроченої до дня народження Тараса Шевченка.

Відкриття пройде у форматі конференції, на якій заплановані виступи відомих істориків та філологів, представників центральної бібліотеки нашого міста, культурологів, колекціонерів, кобзарів, одеських літераторів.

6 березня відзначатимемо 150-річчя від дня народження видатного одеського історика, лікаря і громадського діяча Івана Митрофановича Луценка.

Як повідомляли Чорноморські новини», до цієї пам’ятної дати одеські вчені-історики Олександр Музичко і Тарас Вінцковський написали книгу про життя і діяльність славетного земляка, який на початку ХХ сторіччя заснував школу гомеопатії в Одесі. Лікар Луценко не тільки розвивав у нашому місті есперантський та вегетаріанський рух, а й усіляко підтримував розвиток української культури — видання газет, часописів, організацію товариств. Іван Митрофанович очолював одеські «Просвіту» та «Український клуб». У 1917—1918 роках входив до складу Центральної ради, був одним з організаторів відродження Українського козацтва.

Виконавча служба не знайшла в лідера Компартії Петра Симоненка майна на суму 14,5 гривні для стягнення судових витрат. Про це повідомили діти командира УПА Романа Шухевича, які в суді оскаржили слова лідера КПУ про отримання Шухевичем нагород з рук Гітлера.

Після того, як у 2007 році тодішній президент Віктор Ющенко підписав указ про відзначення 100-літнього ювілею командира УПА Романа Шухевича, лідер Компартії Петро Симоненко з трибуни ВР заявив, що Україна не повинна вшановувати пам’ять людини, яка одержала з рук Гітлера два «Залізні хрести».

П’ять портретів з плеяди видатних вчених на фоні початку третього тисячоліття

Поети стверджують, що за своєю формою зернина схожа на космічну ракету. Як би там не було, але, справді, врожайне насіння стартує у світи, образно кажучи, із сортодрому, ім’я якого — Селекційно-генетичний інститут — Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення.

Ці дні проходять під знаком сторіччя установи. Її історія така. У 1895 році на цьому місці почало функціонувати Дослідне поле. У 1912-у при ньому було відкрито відділ селекції, хоч офіційно він був затверджений лише у 1913 році. Очолив його видатний вчений, доцент Новоросійського університету Андрій Сапегін. Андрій Опанасович став першим у країні селекціонером, який зайнявся справою, виходячи із законів спадковості. Будучи талановитим організатором, він у 1918-у створив Одеську селекційну станцію, а через 10 років на її базі — Український генетико-селекційний інститут.

Наш кореспондент зустрівся з нинішнім директором цієї установи, членом-кореспондентом Національної академії аграрних наук України, заслуженим працівником сільського господарства України В’ячеславом Соколовим та групою провідних вчених і попросив їх розповісти про свою працю, здобутки, поділитися думками про розвиток селекційно-генетичної науки.

Нещодавно у Києві відбулася четверта міжнародна конференція на тему «Комерційне плодоовочівництво в Україні 2013». Вона зібрала провідних у країні виробників, переробників та реалізаторів плодоовочевої продукції, закордонних експертів. Захід відбувся за організаційної підтримки Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) та агентства «AgriEvent».

Про ситуацію, що склалася у вітчизняному плодоовочевому секторі, про можливості та труднощі розповідає президент УКАБ Алекс ЛІССІТСА.

В Одеському театрі опери та балету відбулася урочиста церемонія вручення державних нагород групі наших земляків за вагомий особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний і культурно-просвітницький розвиток України.

Орденів «За заслуги» ІІІ ступеня удостоєні народний архітектор України Володимир Глазирін, голова Одеського міського союзу ветеранів Афганістану Борис Дубчак, заступник начальника оргвідділу апарату облдержадміністрації Володимир Кулаков і директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Анатолій Новаковський. Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня нагороджений директор підприємства «Атлант» Всеукраїнської організації інвалідів Василь Новоселов.

До 81-ї річниці утворення Одеської області переможців міжнародних та всеукраїнських студентських олімпіад за 2011—2012 навчальний рік нагородили іменними стипендіями народного депутата України Сергія Гриневецького. Церемонія відбулася 26 лютого у Золотій залі Літературного музею.

Вже дев’ятий рік поспіль талановиті студенти та аспіранти одеських вишів отримують підтримку від Сергія Гриневецького. І з кожним роком число їх зростає. Розширюється і спектр наукових інтересів. Цього разу відзначені шістнадцять студентів та аспірантів, що здобули перемогу таких дисциплінах: болгарська мова та література; психологія; журналістика; реклама та зв’язки з громадськістю; товарознавство і комерційна діяльність; менеджмент організацій та адміністрування; екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування; підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини й обладнання; електромеханіка; телекомунікації; інформаційні мережі зв’язку; телекомунікаційні системи мережі; акушерство та гінекологія; технічна діагностика обчислювальних приладів і систем; психіатрія і наркологія, медична психологія; інфекційні хвороби; фармакологія та музична творчість.

Здійснився задум освітянського очільника Дмитра Табачника: надруковано, нарешті, так звану спільну розробку українських та російських істориків — посібник «Україна і Росія на перехрестях історії». Щоб не блудили наші сердешні педагоги в нетрях цієї історії, а навчали школярів, як треба, по писаному. А треба, звісно, так, як вважає російська сторона. Тож, як ми вже писали, цілі етапи нашої вітчизняної історії туди не ввійшли, повна ревізія історичних особистостей України. Натомість належить і надалі прославляти колишніх кривавих авторитетів колишньої комуністичної доби.

Та трохи передісторії.