Про тарутинський полігон і дністровські плавні

— Ми вважаємо, що передача цих земель (24 гектари колишнього полігону) в управління місцевих органів влади буде і в інтересах жителів району, і в інтересах держави, — заявив Олександр Іванович. — Після розформування місцевої військової частини її майно було передане місцевій громаді, тобто на цій території немає об’єктів, що належать Міністерству оборони.

Документів установленого зразка на користування самими землями Міноборони теж не має і навіть не намагається отримати. Зате тут ведеться інтенсивне сільгоспвиробництво. На початок 2005-го року земля оброблялася за фіктивними договорами про спільну діяльність між фактично збанкрутілим військовим радгоспом «Чорноморський» і приватними структурами. Будь-який юрист скаже, що це схема прихованої форми оренди, але жодний договір не реєструвався належним чином, а місцевий і державний бюджети не одержували ні копійки.

Щоб припинити цей хаос, у 2005-у Тарутинська райдержадміністрація розпочала використовувати землі колишнього полігону для сільгосппотреб — відповідно до Земельного кодексу й в інтересах місцевої громади. Був наведений порядок, проведена інвентаризація, укладені договори, на поточний рік сума надходжень від оренди складає близько 4 млн грн. На території полігону, який не використовується для вирощування сільгосппродукції, із залученням місцевого інвестора був створений унікальний етнографічний комплекс (Фромушика Нова. — Прим. Ред.), розгорнуто комплекс із розведення каракулевих овець і науково-селекційної роботи. Хіба все це не в інтересах держави?

В липні 2012 року Одеський апеляційний адміністративний суд прийняв рішення про повернення території колишнього полігону Міністерству оборони. Це тим більш дивно, що численні судові позови до 2012 року незмінно вигравала Тарутинська райдержадміністрація. Тепер договори між РДА й орендарями визнаються недійсними, 8 справ перебувають у суді, ділянки вимагають назад, і всі 7 років зусиль місцевої влади зводяться нанівець. А як бути з людьми, котрі одержали земельні паї? Вони залишаються без роботи і майна. Таке рішення створює соціальну напругу і фактично прирікає людей на міграцію. Більше того: військові намагаються передати цю ріллю державному підприємству «Київський ремонтний завод»! Виходить, що, виділяючи три гектари землі фермеру, ми вимагаємо від нього вищу освіту і досвід роботи в цій галузі, а тут готові надати землю інженерам і слюсарям. Нехай вони гарні спеціалісти, але не аграрії, а в нас же зона ризикованого землеробства. Місцева влада провела низку заходів для дбайливого використання земель колишнього полігону, паралельно розв’язавши ряд екологічних і соціальних проблем. То нехай усе залишається, як є: військові займаються обороною, а селяни — вирощують і збирають урожай!

З огляду на важливість порушеної теми депутатська більшість підтримала текст звернення до Президента.

Ще одне важливе питання — зміна меж заповідного урочища «Дністровські плавні». Воно було створене рішенням обласної ради ще в жовтні 1993 року, а в 2008-у ввійшло до складу новоствореного національно-природного парку «Нижньодністровський», що є природоохоронним об’єктом загальнодержавного значення. Площа парку — понад 21 тисяча гектарів, урочище — лише незначна його частина, до того ж така, що вже встигла зазнати антропогенного впливу. Потім виникла необхідність «пожертвувати» шматочком території для будівництва майбутньої високовольтної лінії передач. Були проведені дослідження, які дозволяють врахувати інтереси й екології, й економіки. Проте виникли зауваження з боку прокуратури. Крім спільного занепокоєння долею екосистеми, вказувалося на те, що в різних джерелах наводяться різні дані про території, які постраждали в результаті техногенного впливу. В науковому обґрунтуванні, підготовленому вченими ОНУ ім. І. І. Мечникова, ця площа складає 60 гектарів, а Держуправління охорони природного середовища наполягає на цифрі 158,3 гектара. Ці та інші факти ще стануть предметом прокурорської перевірки. Наразі ж начальник Держуправління охорони природного середовища в Одеській області Анатолій Яцков пояснив депутатам, що роботи науковців ОНУ проводилися ще в 2010 році, до того, як приступили до роботи спеціалісти-землевпорядники. Сьогодні, зазначалося, вчені погоджуються із внесеними змінами. Тільки пропонують не просто відібрати заповідні гектари для ЛЕП, а й як компенсацію додати їх у деяких інших місцях (там, де це можливо).

— Я дозволю собі кілька слів для уточнення ситуації, — втрутився в обговорення голова обласної ради Микола Пундик. — Один бік питання — екологічний: можливе (я підкреслюю — можливе!) затоплення заплавних лук і так далі. З іншого боку — існує реальний факт: через півтора року закінчується термін дії договору про постачання електроенергії із сусідньої країни. Якщо ми не приймемо цього рішення, то фактично вся наша Бессарабія, понад 700 тисяч жителів області, зіштовхнеться не те що з перебоями електроенергії, а залишиться без неї. Оце і є ціна питання. Хоча вирішувати вам, депутатам...

Рішення було прийнято.

Тепер слово за прокурорською перевіркою.

За матеріалами прес-служби обласної ради.