Кого чекає невитребуваний пай?

— Як зазвичай паї стають неви­требуваними?

— Невитребуваний пай — це земельна частка, яка закріплена за певною людиною, але та з якоїсь причини не підтвердила своє право власності. Треба повернутися в часі до того моменту, коли відбувалося розпаювання колективного сільгосппідприємства. Тоді складався державний акт на право колективної власності, а до нього був додаток — список громадян (членів цього підпри­ємства та пенсіонерів з їхнього числа).

Але в житті буває всяке. Наприклад, власник паю помер, не підтвердивши своє право власності на землю, а його діти поїхали десь за кордон на заробітки. Тобто спадкоємці просто фізично не могли оформити право власності на цю ділянку. Але вони можуть виправити ситуацію, як тільки з’являться в Україні, звернувшись до відповідного органу земельних ресурсів для оформлення свого права.

— Що відбувається з паєм у той період, поки спадкоємці не зголосилися?

— Закон передбачає, що цією землею до моменту з’явлення правонаступника розпоряджається відповідна районна державна адміністрація (якщо ця ділянка розташована за межами населеного пункту) або сільська, селищна чи міська рада (якщо ділянка у межах населеного пункту).

— Хто може претендувати на невитребуваний пай?

— Як я вже казав, право на земельну частку (пай) мають члени колгоспів та пенсіонери з їх числа. Це право посвідчується сертифікатом. Тобто, якщо спадкоємець має такий сертифікат, він, відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», може довести своє право в судовому порядку.

Цим же шляхом можна встановити право на земельну частку (пай) навіть у випадку, коли громадянин був внесений до державного акта на право колективної власності, але з якихось причин не отримав сертифікат. Його спадкоємці, щоб набути право власності на земельну частку (пай), повинні звернутися до суду. Якщо суд поновить це право спадкоємця, то позивач зможе  оформити правовстановлюючий документ на земельну ділянку на себе.

Утім, досить часто до Держземагентства звертаються громадяни, батьки яких усе життя пропрацювали в колгоспі й померли перед розпаюванням. Вони, на жаль, не мають права на земельну частку (пай), бо закон чітко визначає, що таке право є лише в тих, хто на момент паювання був членом колективного сільгосп­підприємства або пенсіонером з їх числа. Трапляються й випадки, коли людина пропрацювала все життя в колгоспі, потім вийшла з нього, а через день почалося паювання, — ця людина, на жаль, також вже не має права на частку (пай) з колгоспних земель.

— Скільки років «чекає» невитребуваний пай свого власника?

— Законодавство не визначає якогось обмеженого терміну. Якщо, наприклад, спадкоємець не вступив у право спадщини протягом півроку після смерті спадкодавця, як це передбачено законом, своє право можна доводити через суд і після завершення цього терміну.

— А якщо на пай ніхто так і не претендуватиме?

— Якщо немає спадкоємців, передбачених заповітом чи законом (це також стосується й випадків, коли їх усунуто від права на спадкування, коли вони відмовилися від спадщини або не при­йняли її), суд, за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, визнає таку спадщину відумерлою. А територіальні громади можуть розпоряджатися нею на власний розсуд, наприклад, надавати у власність або здавати в оренду.

Матеріал підготовлено в рамках інформаційної кампанії
проекту Світового банку
«Видача державних актів на право власності на землю
в сільській місцевості та розвиток системи кадастру».