Переглядів: 1077

«Рукавичка» для безхатьків

«Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку. От біжить мишка, влізла в ту рукавичку та й каже: «Тут я буду жити!» Коли це жабка плигає та й питає: «А хто-хто в цій рукавичці?» «Мишка-шкряботушка. А ти хто?» «Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!» От уже їх двоє. Коли біжить зайчик. Прибіг до рукавички та й питає: «А хто-хто в цій рукавичці?» «Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?» «А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!» «Іди!» От уже їх троє…» — ось так розпочинається всім відома українська народна казка про рукавичку.

В Одесі ж є своя «рукавичка» — спеціальний пункт обігріву від МНСників у наметі військового зразка, — і розташована вона на Старосінній площі біля залізничного вокзалу. Тут завжди людно — охочих зігрітися не бракує. Прогнози від синоптиків змушують людей забути про гонор і зайти. «Три людини померло від холоду. Мороз. Мінус 15 обіцяють…» — діляться прогнозами мешканці «рукавички».

Від морозу в наметах здебільшого рятуються безхатченки, але, за словами МНСників, сюди можуть заходити і просто перехожі. На вулиці мінус 6, а в наметі — 15 тепла. Крім обігріву, у цих пунктах людей забезпечують їжею. Її готують в окремому наметі на спеціально встановленій плиті. Роботу польової кухні підтримують рятувальники, іноді приходять куховарити й жінки з церков. Біля пункту обігріву встановили біотуалет. Упродовж дня в наметове містечко навідується 50—60 безхатченків. Тут їм надають медичну допомогу. Чотири рази на день — гаряче харчування.

«Зараз у нас 57 осіб. Коли заходить хтось новенький, одразу пропонуємо гарячий солодкий чай з бутербродами. Є сало, хліб, печиво, цукор, варимо різні супи і каші», — зазначив Руслан Романюк, заступник начальника аварійно-рятівного загону ГУ МНС України в Одеській області. Багато хто в запропоноване меню вносить і свої корективи — у казанку часто парує якесь незрозумілого походження вариво, куди кожен кидає щось із принесеного з собою: серед свинячих вушок та листків капусти кокетливо визирають жовтобокі часточки помаранчів, помідорки «чері».

Аби безхатченки, бува, не дебоширили, на території пункту обігріву чергують МНСники та працівники міліції. У самому ж наметі дисципліну і порядок наводить Віктор, або Космос, як його тут усі називають. Він запевняє, що ніяких проблем з дисципліною його підопічні не мають. «Контингент у нас різний, але стараємося, щоб усе було по-доброму. Є люди з усієї України, Далекого Сходу, Хабаровська, Камчатки...» — розповідає Віктор-Космос.

У «рукавичку» Космос потрапив практично одразу з-за ґрат. Виходець із Криму, він три роки провів на важких роботах в одній з виправних колоній у Миколаївській області. Та установа спеціалізується на обробці каміння, виготовленні виробів із граніту. Славиться вона, каже мій співрозмовник, й іншим: умінням ламати людські долі. «Там такі наглядачі… Вони з нас душу живцем дерли...» Втім, офіційно колонія вважається установою середнього рівня безпеки з дільницею успішної соціальної реабілітації для тримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, які раніше вже відбували покарання. На території установи спеціально для ув’язнених діє школа. Важка робота, помножена на знання, — це якраз те, що треба для перевиховання, на думку чиновників Держдепартаменту з питань виконання покарань. Після такої «школи» Віктору ніяка вулиця з її законами не страшна. Не маючи справжнього дому, свій дім після звільнення він знайшов тут, на Старосінній площі. «Моя доля — темний ліс. Після звільнення з колонії, не маючи рідні, приїхав до Одеси, аби хоч трохи підзаробити. Пробував влаштуватися на будівництво — заробленого дріб’язку навіть на харчі не вистачало, не те що на окремий куток. А як вдарили морози, прийшов сюди», — розповів чоловік.

Одна із квартиранток «рукавички» — 25-річна Марія — «бомжує» більше 17 років. Перший удар долі отримала в чотири роки — рідна мати здала дівчинку до інтернату, а вже в сім — її зґвалтував прийомний батько. «Покійний вітчим мене зґвалтував, і я втекла на вулицю. Отак тут і опинилася. А прийомна мати за документами зробила мене покійницею, виписала з приватного будинку бабусі й одразу ж продала його після смерті вітчима», — з сумом розповіла Маша.

Попри несправедливість, жінка на людей не обізлилася, знайшла в собі сили навіть прийомних батьків пробачити. Зараз уся її родина тут, у цьому наметі — хоч і не рідна по крові, зате турботлива і віддана. «Завдяки їм я зігріта, не замерзаю десь на вулиці. Для мене всі — друзі. Бог створив людей, і він сам знає, як кого карати», — розмірковує Марія.

Звичайні люди рідко вділяють увагу безхатченкам. Намагаються чимскоріш пробігти мимо, відмахнутися від розмови. А розповісти про свої нещастя, аби тебе просто вислухали, — так хочеться! Сказати, що в наметах належні умови проживання, звісно, не можна. І їжа не радує вибором, і тимчасовий притулок — не власний куток. Та більшість безхатченків вдячні і за те, що є. Кажуть, що навіть якби і їжу взагалі не давали, прийшли б просто зігрітися, — це все ж таки краще, ніж десь замерзати на вулиці. І справді, дехто з мешканців «рукавички» до харчів навіть не торкається — сидять біля буржуйки, згадують нелегке вуличне життя і гріють обморожені ноги...

На час тріскучих морозів таких пунктів обігріву в Одесі розгорнуто чотири: в Приморському районі — на Старосінній площі, в Малиновському — в сквері Гамова, в Суворовському — на перехресті вулиць Жоліо Кюрі та Бочарова, в Київському — на вулиці Академіка Глушка, 32. Вони працюватимуть у цілодобовому режимі, поки триматимуться холоди.

Іванна ДЕРЕВ’ЯНКО.

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net