Майбутнє Дніпра — турбота трьох країн

Деградація екосистеми Дніпровського басейну, що нині посилюється, проявилася на початку дев’яностих років на нижній і середній ділянках Дніпра. Ця критична ситуація склалася як прямий наслідок широкомасштабної індустріалізації, швидкого розвитку важкої і хімічної промисловості, нераціонального використання природних ресурсів і практично повного нехтування питаннями збереження навколишнього середовища. Рівень і масштаби змін в екологічній системі басейну настільки великі, що багато з них уже просто незворотні. Вплив цих змін на рівень і умови життя населення в цьому регіоні не менш драматичний.

Більша частина наслідків деградації навколишнього середовища в басейні Дніпра, звісно ж, має трагічний ефект і для прибережних країн, і поширюється на регіон Чорного моря, який багатьма експертами розглядається як такий, що найбільше потерпає від людської діяльності. А це, у свою чергу, має глобальний ефект, оскільки Чорне море впливає на екосистему і клімат середземноморського регіону загалом».

Розуміючи всю драматичність ситуації, країни Дніпровського басейну виявляють зацікавленість і готові вжити рішучих заходів із захисту і відновлення екосистеми басейну. Для того, щоб вивчити міжнародний досвід транскордонного співробітництва в цій сфері, представники мінприроди Білорусі та України зустрілися у Відні з експертами Міжнародної комісії з захисту Дунаю.

Про дискусію експертів і про конкретні результати зустрічі у Відні ми розмовляємо з Вірою Профазі, керівником Проекту ПРООН-ГЕФ екологічного оздоровлення басейну Дніпра.

— Перед нами зараз стоїть завдання створення органів управління басейном Дніпра, тому ми зайнялися вивченням досвіду найуспішнішої в цій галузі — Міжнародної комісії із захисту Дунаю. Нам потрібна була платформа, на основі якої ми могли б поєднати інтереси і побажання країн—учасниць Дніпровського басейну: України, Росії та Республіки Білорусь, щоб вони, використовуючи багаторічний досвід колег із МКЗД, могли обговорити і прояснити деякі питання договору, які для України, Білорусі та Росії поки що є суперечливими.

Наш проект підготував договір трьох країн «Про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну ріки Дніпро». Цим договором передбачається створення міжнародної комісії басейну Дніпра із секретаріатом за зразком МКЗД.

Поїздка у Відень стала своєрідною відправною точкою в цій роботі, оскільки до цього моменту проводилися тільки односторонні консультації на рівні експертів. На зустрічі у Відні були присутні офіційні особи двох держав, представники міністерств екології обох країн, від яких у майбутньому багато в чому залежатиме втілення цього проекту.

— Яка інформація була для вас найцікавішою і до яких висновків дійшли учасники зустрічі?

— Виконавчий секретар МКЗД Філіп Веллер розповів про історію формування цієї комісії, підкресливши, що під час підписання Конвенції із захисту ріки Дунай, основного правового документа, який регулює роботу МКЗД, були присутні не всі країни Дунайського басейну, а сама комісія була сформована тільки через чотири роки після підписання конвенції, в 1998-у. Пан Веллер розповів про джерела фінансування діяльності МКЗД. А це як внески країн-учасниць, так і зовнішні джерела, зокрема кошти, що виділяють міжнародні організації та компанії, як-от HellenicCoca-Cola, Siemens, the Coca-Cola Company, Agrana, Borealis, Cargill, Agrium та інші, що співпрацюють із МКЗД і допомагають у реалізації та фінансуванні цілої низки проектів.

Карл Швайгер, представник мінприроди Австрії, наголосив на важливості участі в комісії із захисту Дунаю для держави, яка розташована вище за течією. Він нагадав, що, наприклад, при створенні комісії щодо Рейну спочатку Австрія відмовилася бути її учасницею, оскільки вважала, що на екологію країни не чинять впливу якість і кількість вод, які надходять з інших держав, а також через те, що вона не має виходу до моря. Незважаючи на це, згодом Австрія приєдналася до комісії, аби впливати на вирішення питань, які стосуються регламентування кількості і якості викидів, і сьогодні є однією з її найактивніших учасниць.

Пізніше приєднання Австрії до комісії щодо Рейну для робочої групи нашого проекту було особливо цікавим, адже у нас склалася аналогічна ситуація з участю у проекті Росії. Дві області РФ — Брянська і Смоленська — розташовані вище за течією Дніпра, і в них нема виходу до моря. Тому спочатку Росія не виявляла великого інтересу до створення Дніпровської комісії та участі в ній. Ознайомившись з досвідом Австрії, ми розуміємо, що навіть якщо Росія вирішить приєднатися до договору пізніше, то це не повинно зупиняти нашу роботу над створенням комісії, адже існують успішні міжнародні механізми подальшого приєднання. І все ж на зустрічі у Відні пролунала позитивна інформація учасника з Росії, безпосередньо задіяного у вирішенні цих проблем.

Михайло Никифоров, старший технічний радник офісу ЮНІДО** в Москві, повідомив, що до ЮНІДО надійшли звернення від губернаторів Брянської та Смоленської областей з проханням про їх включення в Міжнародну програму екологічного захисту вод Дніпровської річкової системи ЮНІДО. Ця міжнародна установа готова сприяти і в залученні інших міжнародних екологічних організацій та проектів, зважаючи на ключове значення ріки Дніпро і її приток для цих областей. Пан Никифоров відзначив необхідність розвитку тристороннього співробітництва і заявив, що ЮНІДО готова брати участь у консультаційних процесах щодо просування договору в Російській Федерації.

Сергій Вихрист, експерт проекту, акцентував увагу учасників зустрічі на новизні механізмів і сучасних можливостях міжнародного транскордонного співробітництва в рамках Дніпровського договору, багато аспектів якого раніше не передбачалися і не використовувалися двосторонніми угодами між Україною, Республікою Білорусь та Росією.

Тетяна Слиж, офіційний представник Республіки Білорусь, відзначила, що позитивним аспектом підписання даного договору делегація її країни вважає створення міжнародного плану управління басейном ріки Дніпро, а також технічну і фінансову допомогу у розробці національних планів управління басейнами і суббасейнами Дніпра.

Михайло Томахін, директор департаменту охорони природних ресурсів Міністерства екології і природних ресурсів України, розповів про загальнодержавну цільову програму розвитку водного господарства й екологічного оздоровлення басейну ріки Дніпро до 2021 року, схвалену в червні 2012-го, яка також передбачає розробку планів управління річковими басейнами.

Створення Дніпровської комісії, відзначали всі учасники зустрічі у Відні, об’єднує зусилля трьох держав, відкриває нові можливості для залучення інвестицій Глобального екологічного фонду, коштів Євросоюзу й інших міжнародних організацій для реалізації грандіозної програми щодо захисту вод Дніпра, а також створення сучасного ефективного плану управління басейном цієї величної і дуже красивої ріки.

Наташа КРІСТЛ,
прес-консультант Міжнародної комісії
із захисту Дунаю.
м. Відень (Австрія).