Переглядів: 1094

Соркін призначений у Нацбанк. «Сім’я» дотисла олігархів

У п’ятницю з другої спроби Ігор Соркін був призначений новим головою Нацбанку, а Сергій Арбузов звільнився зі старого місця роботи, готуючись взяти з рук Азарова кермо уряду.

За Соркіна проголосував 231 депутат, у тому числі й потенційний кандидат у мери Києва від опозиції Петро Порошенко зі своїми сателітами Заболотним і Домбровським. Опозиція поскаржилася, що апарат Верховної Ради видав 14 дублікатів карток відсутніх депутатів, хоча кроків фізичного спротиву антипрезидентські сили не чинили.

Стрімкість і нахабство, з яким «сім’я» Януковича отримує під власний контроль державні установи, вражає навіть соратників президента. Тож напередодні, у четвер, «регіонали» не втратили можливості, аби продемонструвати пестунчикам Олександра Януковича, що множити «старих» олігархів на нуль ще зарано. 10 січня непримиренні вороги — донецькі та «РосУкрЕнерго» — об’єдналися, аби влаштувати «урок гарних манер» для Сергія Арбузова.

Схоже, Олександр Янукович і його протеже вважали, що депутати мали зіграти їх сценарій за будь-яких умов. Тобто проголосувати за призначення нового керівника Нацбанку просто як саме собою зрозуміле. А результативність мав гарантувати лише той факт, що Янукович поставив підпис під поданням кандидатури. Тому Ігор Соркін взагалі не напружувався перед розглядом питання та не влаштовував переговорів з фракціями парламенту в пошуку голосів. Він навіть не організував зустріч із «регіоналами». Більше того, кандидат не відгукнувся на прохання про побачення з радою президентської фракції, куди входять керівники підгруп.

Подібна зверхність вразила багатьох «регіоналів». При тому що фракції вдалося забезпечити високу явку. Так, у четвер зранку до парламенту прийшли навіть хворі «регіонали»: на милицях прибув Дмитро Святаш, з поламаною рукою — Лариса Мельничук, з бронхітом — Борис Колесніков та з застудою — Сергій Тігіпко.

У парламенті так і не побачили, скажімо, Сергія Клюєва або близького соратника Ахметова Сергія Кия. Але ніщо не заважало Партії регіонів, застосовуючи улюблені фокуси Чечетова, спочатку звільнити Арбузова з Нацбанку, а потім призначити на посаду Соркіна.

Однак цифри на табло вперше за багато місяців показали, що «бюро замовлень» при парламенті дає збій. А прихильники персонального голосування з руху «Чесно» могли радіти першим результатам зміни суспільної свідомості. Їхнє прагнення змусити депутатів виконувати Конституцію, що рік тому виглядала дитячими пустощами, зараз має вплив на політичні рішення в державі. Достатньо прочитати смс, яку пише схвильована «регіоналка» Світлана Фабрикант своєму відсутньому шефу Сергієві Тігіпку: «Мне за вас голосовать? Ефремов говорит надо. Но они следят за вашей карточкой».

Отже, перше голосування було за звільнення Арбузова. «За» — 217 голосів. Рішення не прийнято.

За шість хвилин «регіонали» намагаються повернутися до розгляду цього питання — «за» тільки 221 депутат.

Виникає зрозуміле запитання: чому двічі голосування дало збій? Звичайно, у залі не було стовідсоткової явки «регіоналів». І голосування за відсутніх Повалій або Продивуса давало привід опозиції йти блокувати трибуну. Але в інші часи така перспектива не лякала «регіоналів», коли над ними висів меч виконання вимог президента.

Видно, що у четвер за звільнення Арбузова кнопку не натиснула чимала група депутатів, орієнтованих як на Ріната Ахметова (наприклад, Євген Геллер або Віталій Калюжний), так і на голову адміністрації президента Сергія Льовочкіна (як-от, Іван Фурсін або Віталій Чудновський). Їхні картки були в залі, але не голосували. Це — не випадкові люди, а учасники найближчого оточення чи навіть члени їх родин.

Завершив цю картину спікер Володимир Рибак, який не став проштовхувати Арбузова, а закрив засідання парламенту.

Таким чином, було продемонстровано щонайменше два нові настрої в депутатському середовищі. Перше — апетити та манери «сім’ї» Януковича викликають алергію навіть у найближчих соратників президента. А неповага до депутатів з боку маловідомих персонажів, єдиною заслугою яких є дружба з президентським сином, здатна викликати тихий спротив. Друге — прем’єрство Арбузова, яке до сьогодні виглядало вже вирішеним питанням, не таке й безхмарне: якщо він не зміг одразу мобілізувати 226 голосів за своє звільнення, то де гарантії, що він знайде 226 за своє призначення керівником уряду?

Найбільш задоволеним може почуватися Андрій Клюєв. Той мав усі підстави ображатися на Януковича, який не оцінив його організаторських здібностей та обминув увагою під час передноворічної роздачі посад: Клюєва залишили на безгрошовому місці секретаря Радбезу.

Зараз Клюєв, який відсторонився у четвер від збору голосів за Арбузова, мав нагоду показати Януковичу різницю: за його участі процес працював, як годинник, а без нього — голосування двічі закінчувалося невдачею.

Таким чином, Арбузов і компанія не просто показали власну неефективність у своїй пихатості. Вони виставили на посміховисько і самого Януковича, який виявився в незвичному становищі: з одного боку, рідна фракція не дає 100 відсотків голосів за його висуванця, з іншого — призначений його указом перший віце-прем’єр не спромігся знайти голоси за своє звільнення з першої спроби.

Зрештою, необхідні кадрові рішення парламент ухвалив у п’ятницю. Зміна керівника Національного банку, за великим рахунком, не означає нічого нового.

Ігор Соркін — це втілення прагнень «сім’ї» Януковича контролювати друкарський верстат держави. «Українській правді» вдалося отримати його «особову справу», підготовлену відділом кадрів.

Соркін народився 1967 року в Донецьку, закінчив Бакинське військове училище за фахом «інженер експлуатації бронетанкової та автомобільної техніки». Служив у Збройних силах України та Національній гвардії на посадах командира десантно-штурмового взводу та начальника розвідки полку.

У 1998 році Соркін отримав освіту юриста, але ще двома роками раніше, з 1996-го, почав працювати у Донецькому облуправлінні Національного банку — у відділі банківського нагляду. Економічну ж освіту здобув тільки через десять років, у 2006-у — в Донецькому національному університеті.

З липня 2002-го по липень 2010 року він очолював відділ банківського нагляду Донецького облуправління НБУ і за посадою неминуче перетинався з керівником дрібної донецької установи під назвою «УкрБізнесБанк» на прізвище Арбузов.

Після перемоги Януковича обоє переходять у Київ, на керівні посади в Нацбанку. Соркін — на декілька місяців раніше за Арбузова. Він стає заступником Володимира Стельмаха у липні 2010-го.

Сьогодні Соркін — беззаперечне продовження Сергія Арбузова на цій посаді. Лише один факт: його дружина Анжела Соркіна, в минулому лікар-стоматолог (як і син президента!), з березня 2011 року працює заступником голови правління в «УкрБізнесБанку», який належить Януковичу-молодшому і яким керував Арбузов до перемоги Януковича-старшого. Крім того, на Януковича-молодшого в «УкрБізнесБанку» працюють екс-підлеглі Ігоря Соркіна. Так, до спостережної ради банку входить Ольга Єрьоміна, раніше головний економіст відділу банківського нагляду Донецького обласного управління НБУ.

І ще один факт: син Соркіна працює в аудиторській фірмі «УкрВостокАудит», що обслуговує «УкрБізнесБанк» сина Януковича. А споріднена структура «УкрВостокАудиту» — компанія «Партнер-Аудит» — веде донецький інститут «ЮжНИИгипрогаз». Так ми переходимо до іншої гілки в родині Соркіна — його тата і сестри.

Отже, члени родини Ігоря Соркіна мешкають у Москві. Зокрема, його батьки. Так, у біографії нового керівника Нацбанку вказано, що Соркін В’ячеслав Ісакович, народився 1944 року в місті Ставрополі, зараз є заступником директора департаменту інвестицій та будівництва ВАТ «Газпром» та проживає у російській столиці. Мати, Соркіна (Детюк) Лариса Володимирівна, народилася 1943 року в Свердловську, пенсіонерка, живе також у Москві. Сестра Соркіна — Долгіх Влада В’ячеславівна — очолює юридичну службу донецького інституту «ЮжНИИгипрогаз», що розшифровується як «Южный научно-исследовательский институт по проектированию объектов газовой промышленности». Акціонером цієї структури є «Газпром», а батько Соркіна — членом наглядової ради як представник російської монополії. Іншими словами, донька Соркіна-старшого виявилася головним юристом у донецькій структурі, куратором якої є її батько з Москви.

За іронією долі, цей український інститут, яким фактично керує родина керівника Нацбанку, бере активну участь у розробці газопроводу в обхід України «Південний потік».

Але все це не має значення порівняно з головною рисою Соркіна. Він — «свій». І гарантовано забезпечить виконання доручень президентської родини на посаді головного банкіра країни.

Сергій ЛЕЩЕНКО.
«Українська правда».

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net