№ 96 (21360) четвер 6 грудня 2012 року

Переглядів: 902

Із затягнутим паском

Прогноз експертів, що бюджет-2013 неминуче стане «кризовим», підтвердився в цифрах проекту закону про держскарбницю на майбутній рік. Його народні депутати нинішнього скликання вирішили таки ухвалити на своєму останньому засіданні 6 грудня. В авральному режимі парламентарі працюють над пропозиціями до документа, який Кабмін подав до Ради 3 грудня. Раніше його ніхто в очі не бачив, хоча це другий варіант бюджетного розпису. У вересні, коли документ нібито подавався вперше, спікер парламенту Володимир Литвин відразу повернув його уряду. Депутати з ним не були ознайомлені. А тепер для прискорення процесу розгляду бюджету, а головне — його ухвалення, навіть внесено проект постанови про особливості процедури. Зокрема, передбачено, що формування пропозицій до закону і подання їх профільному парламентському комітетові має відбутися не пізніше 12-ї години 5 грудня...

...Цифри досить красномовно кажуть про те, що відбувається з економікою України: рецесія. А це, безумовно, позначиться на соціальних виплатах і «захищених» статтях бюджету, що, зі свого боку, торкнеться безпосередньо доходів українців.

Переглядів: 942

Топонімічно-провокаційний абсурд

Низка громадських організацій і політичних партій Одеси закликала Президента України Віктора Януковича «припинити безглузді маніпуляції одеської міської влади в гуманітарній і соціальній сферах».

У зверненні, адресованому главі держави відзначається, що Одеська міськрада на чолі з мером Костусєвим на найближчу сесію, заплановану на 21 грудня, винесла питання про перейменування частини вулиць. Зокрема, депутатам пропонується перейменувати вулицю видатних одеситів Івана та Юрія Лип.

Переглядів: 1689

Коли в кишеню лізуть...

«До Одеси я прибув, аби оздоровитися у санаторії відпочинку. Як я радів можливості побувати в цьому місті-герої, названому «мамою» його мешканцями! Тоді я гадав, що й мені воно здасться близьким і я теж зможу так його називати. Однак Одеса постала переді мною тещею у відомому анекдотично-неприємному сенсі: одразу по прибуттю, сівши у «п’ятий» трамвай, мене «обчистили»… Я був би обачнішим, якби бодай десь у цьому привітному місті зустрів табличку-застереження щодо крадіїв абощо. Чому б міській владі про це не подбати?»

З проблемою, з якою до «Чорноморки» звернувся у розпачі пенсіонер-турист Леонід Єрьомін, за статисткою, хоч раз у житті стикався кожен третій одесит і кожен четвертий — житель будь-якого великого міста світу. Причому така висока статистика насправді є низькою. Адже до міліції, як правило, звертаються тільки тоді, коли кишеньковий злодій прихопив разом із гаманцем документи. Популярність кишенькових крадіжок обумовлена складністю розкриття такого злочину. Та й прибуток з цього «щипачі» мають неабиякий: за оцінками правоохоронців, заробіток одного кишенькового злочинця за день сягає від ста до трьохсот доларів. Отож бо…

Переглядів: 955

З піснею «Небо» — на сьоме небо

Десятирічна дівчинка Анастасія Петрик (на знімку у центрі) із села Нерубайське Біляївського району стала переможницею дитячого пісенного конкурсу «Євробачення-2012».

На конкурсі, який відбувся в Амстердамі (Нідерланди), брали участь юні вокалісти віком від 10 до 15 років з 12 країн. Організатори висунули для виконавців одну умову: вони мали долучитися до створення музичної композиції. Настя представила власну пісню «Небо». Вона й принесла нашій землячці неабиякий успіх.

Переглядів: 1040

Обережно! Молокомісткий продукт

«Пийте діти молоко — будете здорові!» — весело співали корівки з мультика. На жаль, сьогодні з ними можна посперечатися. Якість молочних продуктів в Україні дуже низька. В окремих випадках їх і молочними називати не можна через величезну кількість замінників лактози та жирів. Те, що в нас ідентифікують як молочна продукція вищого ґатунку, у США, скажімо, вважається взагалі непридатним до вживання. Це пов’язано як з недостатньою кількістю виробництв, так і з якістю сировини. Більшість молока закуповується у селян практично з рук, й умови утримання, харчування та здоров’я худоби, як правило, не враховуються. Виробники ідуть на хитрощі, і в результаті на прилавках магазинів з’являється дедалі більше «нібито молочних продуктів».

Спеціалісти Одеського центру стандартизації і метрології в ході прес-конференції «Що п’ють одесити замість молока?» розповіли журналістам, що Верховна Рада схвалила законопроект про внесення змін до закону «Про молоко і молочні продукти», а також деяких законів щодо посилення боротьби з фальсифікацією молочних продуктів. Зараз цей документ очікує на підпис президента. У разі остаточного затвердження, буде введено поняття «молокомісткий продукт» для всіх продуктів, у яких застосовуються штучні замінники молока або його компонентів, незалежно від дозування.

Переглядів: 840

Стихія не жартує...

/_f/2012/96.jpgВнаслідок дощу та сильного вітру до 25—28 м/сек. вночі 3 листопада на Одещині були знеструмлені 35 населених пунктів, на місцях аварій працювали 77 бригад електромереж. Десятки дерев, падаючи під натиском стихії, трощили приватні авто, громадський транспорт, падали на людей…

Щось страшне коїлося на морі. Хвилі заввишки до п’яти метрів гралися навіть океанськими суднами, як іграшками. У порту зірвало з якорів величезний плавучий док, який вітер поніс у бік Нафтової гавані. На щастя, від великої біди врятував екіпаж буксира «Граніт», який зупинив док і відвів у безпечне місце.

Потужні хвилі, що більше нагадували океанський шторм, а не посилення вітру в тихій Одеській затоці, накотилися на Лузанівку, Крижанівку. Повідь накривала пляжі і паркові алеї, заливаючи розважальні центри та атракціони... Страхіття творилися у Затоці, Сергіївці, інших прибережних зонах Одещини, сусідніх областей і навіть по той бік Чорного моря — біля турецьких берегів стихія розтрощила судно з українським екіпажем. Є жертви.

Переглядів: 895

Агов, 61,6%! Ви де?

Як відомо, Одеса — місто поліетнічне. Однак абсолютну більшість у ньому, як засвідчив перепис 2001 року, становлять українці — 61,6%. Але хто ті українці, якщо панівною в місті є мова сусідньої держави?

Лише мова дає право народові бути самостійним. Відібрати мову означає відібрати право на самостійність, окремішність, самобутність. У час глобалізації традиції, звичаї, спосіб життя відходять на другий план, а боротьба за мову триватиме. Хто ті химерні одесити — 61,6%, що назвали себе українцями, та заплющують очі на плювок на свою адресу з боку міської влади в особі міського голови, який, до речі, не соромиться своєї етнічної приналежності та дозволяє українофобську політику? Чому українці дозволяють зневажати останнє, що в них залишилося, — мову? Мені як одеситові, для якого рідною є мова українська, сумно і водночас соромно за таку недалекоглядність мого народу. Українцям ніхто не забороняє знати інші мови. Ба більше: «хто не володіє іноземними мовами, той нічого не знає про свою рідну», — переконує нас великий Ґете. Проте в себе вдома має панувати наша. «Бо хто матір забуває, того Бог карає», — писав наш пророк. Мені сумно було споглядати цього року на щитах хвалебні оди Пушкіна на адресу його мови, заклики «думать на своем языке», і на цьому тлі — жодного заклику на захист української. Агов, 61,6%, — ви де? Допоки ми терпітимемо цей шовінізм у своєму домі?

Переглядів: 967

Від Рощевої Косвеною і далі по Наклонній...

Як уже повідомляли «ЧН», на розгляд ближчої сесії Одеської міської ради запропоновано внести зміни та доповнення рішення міськради «Про найменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території міста Одеси».

У проекті рішення, внесеному на розгляд депутатів особисто міським головою, написано: «Враховуючи рекомендації історико-топонімічної комісії і постійно діючої робочої групи з уточнення топонімічних назв м. Одеси та їх використання, з метою врегулювання та систематизації найменувань вулиць міста, охорони законних інтересів територіальної громади, Одеська міська рада вирішила...» (далі, з деякими скороченнями, подаємо текст в оригінальні проекту документа, опублікованого офіційним сайтом міста Одеси).

Переглядів: 998

Навіщо у парку гармати?

На початку 1960-х уздовж нинішнього проспекту Шевченка закипіла робота. Школярі, студенти, молоді робітники дружно виходили на величезну вільну територію, де мав з’явитися новий парк. Як тоді водилося, дали йому ім’я вождя світового пролетаріату.

Дерева підростали, а з ними змінювався й час. Неподалік розбили площу 10 Квітня (на честь звільнення Одеси у Другій світовій війні). Згодом і сам парк отримав нову назву — Перемоги. Чудово! Чим же й увіковічнити ратний подвиг тих, хто боровся з ворогом і клав свої голови за мирне майбутнє, як не зеленим диво-буянням?

Переглядів: 865

В очікуванні озброєння, квартир і... скорочення

Міністерство оборони збереже Будинок офіцерів в Одесі. Він залишиться на балансі Південного оперативного командування. Штат співробітників (а це сьогодні 36 осіб) не скорочуватимуть. Про це стало відомо під час відеоконференції за участю першого заступника міністра оборони Володимира Можаровського, генералів та офіцерів Збройних сил України, представників громадськості та ЗМІ. Київські чиновники також пообіцяли одеситам зберегти в недоторканності музей Південного оперативного командування, дитсадок для дітей військовослужбовців та дитячий оздоровчий табір імені Ю. Гагаріна, які діють на базі Будинку офіцерів.

Україна більше не військовий лузер! Вперше за роки незалежності, завдяки низці реформ, Міністерству оборони вдалося переламати тенденцію до зниження технічної дієздатності озброєння і таки навести лад в своєму господарстві, запевняли учасники відеоконференції. «Ми відремонтували цього року більше 800 одиниць озброєння і техніки. Ми продовжили ресурс близько 40 літаків та вертольотів», — похвалився Володимир Можаровський. Підвищивши фінансування програм, спрямованих на забезпечення військовою технікою, до 2,3 мільярда гривень, що втричі перевищує фінансування попереднього року, уряд включив «зелене світло» міністерству на при­дбання нового озброєння. Частина коштів пішла і на підготовку військовослужбовців всіх видів збройних сил. Відтак вояки змогли здійснити більше тренувальних стрибків з парашутом і набагато більше постріляти. Окрім того пройшли масштабні командно-штабні навчання «Перспектива — 2012», вперше за майже 20 років вийшов у море й успішно здолав ходові випробування підводний човен «Запоріжжя».

Переглядів: 911

Наша небайдужа Ніна

У довіднику «4-я власть. СМИ Одесского региона» про нашу колегу Ніну Залевську є такі короткі (короткі, бо на те він і довідник) рядки:

«Закінчила ф-т журналістики КДУ ім. Т. Г. Шевченка. З 1986 року працює в газеті «Чорноморські новини» — кореспондент, зав. відділом. Член НСЖУ, член президії обласної організації Товариства Червоного Хреста України, президент правління обласної громадської жіночої організації «Самодо­статність». Переможець і лауреат професійних конкурсів, нагороджена грамотою ПРООН за внесок у боротьбу з ВІЛ/СНІДом».

У цих рядках — й активна життєва, громадянська позиція журналістки (встигає і в Червоному Хресті працювати, і жіночий гурт очолювати),  і відданість «Чорноморці», і солідний, а відтак і високо поцінований (чи багато медійників мають грамоти ООН?!) фаховий доробок.

Переглядів: 868

О, ніжний край степів і солов’їв!

Війна — мікробам та хворобам і вічна слава хліборобам! Саме з таким духовним гаслом йде по життю наша колега Ніна Станіславівна Залевська. Це ж моя землячка! З Миколаївщини! Із вічно квітучого хлібами та садами, з долинами та балками, рясно оснащеними валунами та скелями, краю... У нашому Братському районі, звідки родом наша душа і тіло, можна відзначити згадані вище ознаки степових обріїв. Рідних, незабутніх...

От пише Ніна про справи хліборобські, фермерські на Одещині, а в багатьох реченнях так і дзюркотить наша місцева говірка, південноукраїнська, з братським колоритом. Журналістська доля хоч і нелегка, і нерідко клята і проклята... Ніна добре це відчувала, працюючи в братській районній газеті «Перемога»... Але ж доля і цікава, і несподівана, і багата на рідне людське слово, на непрості, а то й захоплюючі життєві сюжети. Оце вам, панове, справжня школа для газетяра. Добре це знаю, бо й сам у цій газеті працював. Було та й було... І смішного, і болючого до сліз, і гарного та гідного.

Переглядів: 1222

З рідної мови — як з джерела

«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова. Ота жива схованка людського духу. Його багата скарбниця, в яку народ складає і своє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування». Пригадав я ці відомі слова Панаса Мирного про рідну мову не випадково, а в зв’язку із виходом нової книги нашого колеги і земляка, письменника Юрія Сисіна «На рідних берегах», присвяченої першим поселенцям на теренах Тилігульського приріччя.

Родзинкою книги є те, що в основу її автор поклав ономасиологію — розділ мовознавства, який досліджує слова як назви певних явищ та предметів. У даному разі — це українські прізвища перших поселенців, через які він досліджує минувшину рідного краю, що розкинувся на берегах невеличкої степової річки Тилігул і веде своє літочислення від 1753 року.

Переглядів: 897

Зв’язкова часів

Дзвінок із села Ставкового, з рідного мого Березівського району, був несподіваним. Я почув голос незнайомої молодої жінки, але з перших її слів зрозумів, що ніяка вона не незнайомка.

Якось, вже досить давно, довелося мені виступати перед учнями ставківської школи. Природно, цікавився тоді й літературними спробами дітей. Серед них запам’яталася шестикласниця Оксана Васильчук — віршем про ветеранів Великої Вітчизняної. Приємно було розмовляти з дівчинкою, яка неабияк цікавилася героїчною історією українського народу.

Переглядів: 1034

«Бо совість спочиває на тонкості гілля людського смутку...»

Поет Станіслав Конак — витончений і проникливий лірик з імпресіоністичним баченням світу людини і картин Всесвіту. Те бачення і світле, і водночас трагічно-болісне. Це засвідчують і психіко-філософські проблеми в розвитку людства, і безодні протиріч сучасного життя. Читачі, знайомі з Першою книгою поезій «Дух України», могли спостерегти згадані особливості художнього мислення автора.

Важливо, що поет однаковою мірою поринає і в суспільні проблеми, і в суто інтимні, найпотаємніші порухи духовного життя, особливості української ментальності. Вони розцвітають, поглиблюються в творах Другої книги поезій з тією ж назвою — «Дух України». Вияскравлюється усе це драматичною поемою (сатиричною казкою) «Червоний Журавель». Більшість творів раніше ніде не публікувалася. Вражає нерідко гострота спостережень.
На жаль, питання видання Другої книги дуже проблематичне.

Переглядів: 966

Міжусобиця за Білу фортецю

Гордо й непорушно, мов скеля, височіє вона над берегом Дністровського лиману — фортеця, яка постала на руїнах давньогрецького міста Тіра, фортеця, якій з часів заснування постійно доводилося відбивати удари противника. За свій довгий вік вона багато разів переходила з рук у руки — від готів до гунів, від греків до даків, від болгар до турків, від турків до росіян, були тут і румунські господарі... Сьогодні фортеця також втягнута у війну, але війну сучасну — інформаційну, хоча мета цієї війни така ж, як і в давнину: перебрати над нею контроль.

Щоб не заглиблюватися в історію питання ще з часів давньо­грецької Тіри (шість тисяч років тому), зазначу лише, що після того, як у 1832 році фортеця втратила своє військове призначення вона раптом стала нікому не потрібною. Точніше потрібною, але як матеріал для будівництва міста: її почали розбирати на каміння, не враховуючи того, що фортифікаційна споруда може просто сповзти у води лиману (така загроза є і нині). Внесення Білгород-Дністровської фортеці до списку пам’яток архітектури Української РСР в 1963 році не дало вагомого результату. Гроші на відновлення та реставрацію об’єк­та держава знаходила дуже рідко, та й то в екстрених випадках. Після розвалу СРСР вже у незалежній Україні ситуація не змінилася, хіба що тріщин на вікових стінах побільшало.

Переглядів: 988

І дозвілля, і суспільна інтеграція

Щороку 3 грудня під егідою Організації Об’єднаних Націй проводиться Міжнародний день інвалідів.

Люди з обмеженими фізичними можливостями щодня потребують нашої уваги та підтримки. Хоча досить часто їхня мужність, витримка, сила духу та наполегливість під час боротьби з життєвими труднощами може стати справжнім прикладом для будь-кого з нас. Цей день — не свято, а, скоріше, нагода привернути увагу здорової частини суспільства до проблем людей з обмеженими фізичними можливостями — невеликі пенсії, дорогі ліки, складнощі з працевлаштуванням, навчанням, потреба у догляді і допомозі із самообслуговування, вирішенні навіть найпростіших життєвих потреб.

Переглядів: 2450

На майданчику — наймолодші

Уже традиційно Ізмаїл — один із центрів розвитку дитячого баскетболу в регіоні — приймав першість Одещини серед наймолодших спортсменів. Цього разу за звання кращої змагалися шість команд хлопчиків 2003—2004 років народження з Одеси, Южного, Кілії та Ізмаїла.

Організатори змагань — обласна федерація баскетболу і федерація баскетболу м. Ізмаїла — вирішили провести турнір за круговою системою, щоб усі команди мали можливість помірятися силами на баскетбольному майданчику. Три дні в залі спортивно-оздоровчого центру йшла безкомпромісна, наполеглива боротьба. Жодній з команд-учасниць не вдалося пройти турнірну дистанцію без поразок.

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net