Є чиясь заява — є кримiнальна справа

— Вiдповiдно до нового КПК, докорiнно змiнено саму процедуру порушення кримiнальної справи. У чому вона полягає?

Г. Токарев: — Розслiдування проводитимуть уже за фактом заяви. Не пiзнiше як за 24 годин пiсля подання заяви про кримiнальне правопорушення черговий слiдчий (або прокурор) зобов’язаний внести вiдповiднi данi до Єдиного реєстру досудових розслiдувань (ще одна новацiя КПК, там мiститиметься iнформацiя про всi злочини в Українi. До речi, така практика давно є у бiльшостi країн Євросоюзу). Цiєї ж доби — що важливо — розпочинається розслiдування. А конкретно слiдчого, який здiйснюватиме досудове розслiдування, призначатиме прокурор.

— А як було досi?

— Дотепер, щоб порушити кримiнальну справу, наприклад, про шахрайство у фiнансовiй сферi, потрiбно було провести перевiрку приводiв та пiдстав. На це вiдводилося десять днiв. За цей час слiд було встигнути провести дослiдження, вилучити документи i т.д. А чинне законодавство не дозволяє це зробити, якщо кримiнальну справу не порушено. Тому, як правило, слiдчi виносили постанови про вiдмову у порушеннi кримiнальної справи. Тепер у правоохоронцiв руки розв’язанi, бо вони вже не чекатимуть постанови про порушення кримi­нальної справи i нiчого не перевiрятимуть для того, щоб справу порушити. Усе вiд­бу­ватиметься автоматично впродовж 24 годин.

— Чи надалi люди звертатимуться до райвiддiлiв (прокуратури) за мiсцем ско­єння злочину?

— Так, досудове розслiдування здiйснює слiдчий того органу досудового розслiдування, пiд юрисдикцiєю якого є мiсце вчинення кримiнального правопорушення. I навiть якщо слiдчий вважатиме, що розслiдування не вiднесене до його компетенцiї, вiн має проводити розслiдування доти, доки прокурор не визначить iншу пiдслiднiсть (наприклад, справу буде передано СБУ).

— А скiльки тепер триватиме саме розслiдування?

— Якщо в заявi названо конкретну пiдозрювану особу чи осiб, вiдомi їхнi адреси, уже наступної доби їх можуть викликати для надання пояснень. Загальний термiн досудового розслiдування не може перевищувати двох мiсяцiв у разi вчинення кримiнального проступку (це також новий термiн, вiн стосується неважких злочинiв), шести мiсяцiв вiд дня повiдомлення особi про пiдозру у скоєннi злочину невеликої або середньої тяжкостi, дванадцяти мiсяцiв вiд дня повiдомлення особi про пiдозру в скоєннi тяжкого або особливо тяжкого злочину. А пiсля того пiдозрюваному має бути пред’явлене обвинувачення.

Сукупний термiн утримання пiд вартою пiд час досудового розслiдування не повинен перевищувати шiсть мiсяцiв щодо злочинiв неважких та 12 мiсяцiв — щодо важких або особливо важких.

— Чи тепер звинуватити будь-кого — колегу, сусiда, «неугодного» громадянина — у кримiнальному злочинi i домогтися порушення кримiнальної справи до­статньо буде однiєї заяви?

Т. Монтян: — Так, це справдi збiльшує шанс, що заява потенцiйно потерпiплого не буде загублена. Але є й iнший бiк. Якщо досi була хоча б примарна гарантiя безпеки вiд свавiлля правоохоронних органiв, то тепер, якщо не буде постанови про порушення кримiнальної справи, не буде й можливостi її оскаржити.

Але практичний досвiд пiдказує: у цьому сенсi ризикiв не бiльше, нiж було ранiше. Адже сам по собi факт початку кримiнального провадження — це, на щастя, ще не пред’явлення звинувачення, не притягнення як пiдозрюваного (лише повiдомлення про таку пiдозру). Iнша рiч, що вiдтепер ми почуємо формулювання «вiдмовити в порушеннi кримiнальної справи» вже не з вуст оперативника — за будь-якою заявою має бути чiтка позицiя суддi-слiдчого. При цьому загальний строк досудового розслiдування має реальнi межі: не може перевищувати термiну вiд 1 до 12 мiсяцiв, залежно вiд важкостi злочину.

Змiн зазнає i процедура визнання особи потерпiлою. Проблема «визнають — не визнають» автоматично мала б зникнути, оскiльки в новому КПК громадянин вважається потерпiлим з моменту подачi заяви. Iнша рiч, що у слiдства надалi є можливiсть своєю постановою вiдмовити особi в такому статусi.

Г. Токарев: — Згiдно зi старим КПК, кримiнальна справа може бути порушена тiльки пiсля дослiдчої десятиденної перевiрки, пiд час якої слiдчий мусить встановити, чи є якiсь ознаки злочину, чи правдивi вiдомостi в заявi потерпiлої сторони тощо. Далi вже виноситься постанова про порушення кримiнальної справи, яку може оскаржити в судi обвинувачений у справi. Новий КПК фактично доводить процес порушення кримiнальної справи до автоматизму: є заява про злочин — одразу ж є кримiнальна справа. Це може призвести до появи величезної маси безпiдставних заяв, якi старий КПК бодай якось стримував.

Т. Монтян: — Але нiхто не скасовував статтю про подання свiдомо неправдивих заяв про злочини. Якщо вона справдi дiятиме, то це вiдiб’є охоту скаржникам.

— А що скажете про таку новацiю на стадiї розслiдування, як поява фiгури суддi-слiдчого?

— В iдеалi, це iстотне розширення судового контролю на стадiї досудового розслiдування. До повноважень слiдчого суддi перейшло багато питань, якi сьогоднi вирiшують прокурори. За новим КПК, рiшення про запобiжний захiд приймає тiльки слiдчий суддя або суд, що начебто дає можливiсть значно пiдвищити рiвень захисту учасникiв процесу. Пiд судовий контроль перейшли також усi види обшукiв.... Але чим це може обернутися в наших умовах? Появою альтернативної корупцiйної ланки. Коли корупцiйнi грошi ще на початку розслiдування йтимуть не до мiлiцiонерiв i прокурорiв, а безпосередньо до суддiв!

Але саме поняття «слiдчого суддi», запроваджене новим КПК, — також сумнiвна новацiя. Слiдчий суддя має контролювати дотримання прав людини при проведеннi слiдства, стежити за можливiстю доступу захисту до речових доказiв, документiв слiдства, наглядати за застосуванням таких заходiв, як арешт майна, проведення негласних слiдчих дiй та обрання самого запобiжного заходу. Але хiба можна вести мову про об’єктивнiсть такої персони, якщо її обирають збори суддiв, тобто походить вона з того ж корумпованого суддiвського середовища?

— Згiдно з новим КПК, родичi вже не зможуть, як ранiше, представляти iнтереси пiдсудного. Чи це сприятиме ефективнiшому захисту?

— Ця новацiя позбавляє останнього шансу тих, хто просто не може запросити адвоката «зi сторони», i полегшить роботу звинувачувачам. Неспроста родиннi зв’язки з пiдсудним як пiдставу для вiдведення захисника чи представника закрiплено статтею КПК. Вважаю, це звужує конституцiйне право кожного громадянина на захист, гарантоване Конституцiєю. Судовi засiдання тривають не один день, i добре, коли родич, якщо вiн за щасливим збiгом обставин — юрист, увесь цей час погоджується обстоювати iнтереси пiдсудного чи потерпiлого в судi. Це й величезна моральна пiдтримка. Тепер учасникiв судового процесу позбавили i її.

— Як людина дiзнається, що проти неї, наприклад, за заявою сусiда порушено минулої доби кримiнальну справу?

— У разi порушення кримiнальної справи прокурор, слiдчий, орган дiзнання або суддя зобов’язанi вручити копiю вiдповiдної постанови особi, щодо якої порушено справу, та потерпiлому негайно. За неможливостi негайного вручення копiю постанови повиннi вручити не пiзнiше як за три доби з моменту її винесення.

У разi ж неможливостi вручення копiї постанови про порушення кримiнальної справи протягом указаних строкiв, наприклад, через хворобу особи, проти якої порушено справу, неможливiсть встановити її мiсце перебування чи з iнших поважних причин, копiя постанови вручається протягом трьох дiб з моменту явки, приводу чи встановлення мiсця перебування цiєї особи.

Якщо особа вiдмовляється одержати копiю постанови про порушення кримiнальної справи, прокурор, слiдчий, особа, яка провадить дiзнання, або суддя складають вiдповiдний протокол.

Iрина КОНТОРСЬКИХ.