Хто така «княжна Мещерська»?
26 листопада відомий літературознавець і мовознавець Тетяна Северинівна Мейзерська відзначила ювілейну дату народження
Пам’ятний для мене 2001 рік. У видавництві «Астропринт» виходить моя книга перша «Дух України». П’ять років збиралися кошти для цього. Здебільшого відгукнулися далекоглядні, розумні підприємці Одеси. Хоч немало було й таких (переважно банкіри), що відверто казали: «Хто тепер видає українську книгу? Хто її читає?» (Минуло, як бачимо, понад одинадцять літ, а такі убогодуми не перевелися; деякі з них навіть потовстіли, поповнивши лави олігархічних кланів).
Але перекинемося думкою у той час. Склалася певна інтрига навколо книги «Дух України». І раптом серед мовчанки з’являється величезна стаття в газеті «Чорноморські новини» за 8 серпня 2002 року: «Ознайомтесь: нова збірка Станіслава Конака». Підпис: Тетяна Мейзерська, професор кафедри української літератури Одеського національного університету. Оце так! Широко знана в філологічних колах Одеси і Києва (і не тільки — ще ж варт враховувати міжвузівські і міжнародні форуми різної тематики) доктор філологічних наук досить високо, таки ж справді професійно, оцінила мою працю. Це був для мене грім і блискавка водночас! Так глибоко занурюватися в лабораторію поета! Це було диво. Не забути цього, Тетяно Северинівно! Відтоді я відчув, що стоятиму в поезії твердо. І ніяке цунамі політичного чи «географічного» характеру не зрушить мене з моїх естетичних і етичних переконань. Дяка ж Вам велика.
Склалися, ясна річ, приязні стосунки. Але коли заходила мова про оцінку якості того чи іншого твору, гору завжди брала і бере принциповість, справедливість і, безперечно, фаховий підхід. Так само добре відгукнулася Тетяна Северинівна на мою поему-симфонію «Бетховен» (публікація в «Чорноморських новинах»).
Були й певні розбіжності у поглядах. Так, моя опонентка не сприйняла драматичну поему-казку «Загибель синього світу», вважаючи її дещо еклектичною. А ось одеські режисери (драматичний і фахівець кіно), навпаки, схвалили цю річ. Усе це, проте, залишилося за межами згаданої вже статті, а виявилося в толерантній приватній розмові.
Щирість, доброзичливість, намагання допомогти людині, якщо в цьому виникає нагальна потреба, — дуже милі і виразні риси характеру Тетяни Северинівни. Мало хто знає, що вона родом із села Ісаєвого Миколаївського району на Одещині. Не без гумору розповідала мені наша професорка, як дбайливо поралася вона на маминому городі і згадувала мої вірші на тему села. Бо своє, рідне.
До речі, згадана стаття зацікавила і газету «Літературна Україна». Щоправда, завідуюча відділом критики Олена Логвиненко підрізала її на третину. Але і в такому вигляді під заголовком «А я беру тільки пастелі імпресіоніста...» вона усе ж мала дуже пристойний вигляд. «Що то значить професіонал!» — міркую собі, читаючи поважне київське видання... Аж раптом хапаюсь за голову. Слухайте. У моєму вірші були такі рядки:
Чи сумнів чорний, зрада бузувірна,
Пороків переплетене гадюччя?
Чи смерть, що світла, мовби арфа зірна,
Стострунна арфа в сферах кругойдучих?
А в «Літературній Україні» другий рядок надрукували так:
Пророків переплетене гадюччя?
Жах! Оце таке на пророків! Йдеться ж бо про Божих пророків, а не якихось там Ваала чи Мелкома!.. Я спочатку розгубився. Зателефонував в редакцію. Потрапив на заступника редактора. Благав дати поправку. Він негайно пообіцяв те зробити. І, дійсно, через номер газета видрукувала отой чотиривірш, де вже були «пороки», а не «пророки»...
Цікаво, що відомий гостроязикий письменник Петро Осадчук назвав ту помилку «геніальною»! Не був би це Петро!
Повідомляю про все Тетяну Северинівну. Реагує спокійно. Каже: «У мене ще й не таке було з моїм прізвищем. В наукових публікаціях нерідко перекручували його до невпізнаваності. Наприклад, одного разу в публікації мене вже назвали Мещерською...» І обоє ми весело розсміялися. «То це ж ви, — кажу, — княгиня Мещерська?» «Атож», — із сміхом відповідає пані Тетяна.
Багато хто з колег-науковців, студентів добрим словом згадують цю людину з глибокими знаннями і світлою душею. Кілька цікавих праць, статей присвятила вона окремим одеським письменникам. Витримала мужньо й різні удари долі. Коли нагло заборонили «Народознавство», пані Тетяна, доктор філологічних наук, принципово залишила Одеський національний університет. Працювала за фахом в медуніверситеті. Буквально переманили її в педуніверситет. Але Київ її забрав в Інститут славістики... Людина таких знань, такого практичного уміння, звичайно, потрібна в нашій українській філології.
Отож у добрий час Вам, мудра Тетяно Северинівно! Світлого шляху! До наступного і подальших ювілеїв.
Станіслав КОНАК.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
