Прислухайтесь, як б’ється серце...

Центр, у тому числі завдячуючи й фаховому пошуку Юрія Карпенка, став науковою школою для хірургів та кардіологів всієї України, що відзначалося під час святкової церемонії нагородження лідерів рейтингу.

Шкода, що про своїх героїв дуже мало знає Одеса. Це несправедливо. Тричі несправедливо ще й тому, що саме Одеса, яка має такі золоті руки та світлі голови, сьогодні сер­йозно претендує на лідерство в лікуванні хвороб серця. Перспективам такого розвитку, в тому числі й найближчим, була присвячена прес-конференція в інформаційній агенції «Одеса-медіа», учасниками якої стали начальник управління охорони здоров’я міськради Ігор Шпак, завідуючий відділенням серцево-судинної хірургії обласної дитячої клінічної лікарні Роман Лекан та керівник регіонального центру кардіохірургії обласної клінічної лікарні Юрій Карпенко.

Запрошені журналісти довідалися про те, що наступного року, в Одесі планується створення двох координаційних центрів: для пацієнтів із гострою кардіологічною (підозра на інфаркт) і серцево-мозковою (підозра на інсульт) патологіями. Такий розподіл — важлива складова надання ургентної допомоги, адже дуже часто відлік іде на хвилини, коли людину можна втратити, якщо медики «швидкої» миттєво не зорієнтуються й не доставлять пацієнта саме туди, де йому негайно буде надана потрібна допомога, де вже чекатимуть кар­діологи чи хірурги (йдеться про 19-у міську поліклініку та хірургічне відділення обласної лікарні).

У перспективі — створення й третього координаційного центру, так званого «центру болю», де надаватиметься консультативна та фахова медична допомога пацієнтам, які страждають на головні болі, болі у спині, у ногах, болі, зумовлені онкологічними захворюваннями.

Якщо все складеться так, як задумано, Одеса може стати першою в Україні, хто матиме такий центр. Як уточнив Ігор Шпак, справа зовсім не в боротьбі за лідерство, а в можливостях покращення якості надання невідкладної медичної допомоги людям. Потрібні великі гроші, які можуть бути виділені під реальні проекти.

Організатори охорони здоров’я зазначили, що майбутнє нашої медицини — за комплексним підходом, де співпраця всіх ланок буде доведена до автоматизму. Від виклику лікаря до реабілітації хворого, який отримав належну діагностику та лікування.

Створення єдиного медичного простору за випробуваною європейською моделлю надання швидкої медичної допомоги також сприятиме злагодженій дії складного організаційного механізму. Нині готується програмне забезпечення цього перспективного проекту, тривають роботи із створення єдиної диспетчерської служби, єдиної електронної бази даних. Щодо останнього моменту, то, скажімо, надзвичайно важливо мати на руках «історію хвороби» людини, яка потребуватиме допомоги медиків, щоб діяти оперативно.

Одеські лікарі зійшлися думками в тому, що питання кардіології необхідно вирішувати комплексно. Причому зволікати з реалізацією планів не можна, адже сьогодні кожен третій житель Одещини, якому за 40 років, страждає на гіпертонічну хворобу. Щодня тільки в обласному центрі «швидка допомога» виїздить за 600 викликами, добру чверть із яких складають «сердечні» випадки. Чи не деся­тьох з них щодня госпіталізують із підозрою на інфаркт міокарда.

Люди помилково вважають, що найстрашніше — це інфаркт. Насправді ж — небезпечніша за нього аритмія, від якої ми втрачаємо набагато більше земляків. Переважно через те, що люди не проходять медоглядів, болі в серці, ломоту в суглобах чи головні болі «списують», як правило, на погоду, на магнітні бурі, на інші дурниці, тоді як необхідно бігти до кардіолога, себто рятуватися. Після 25 років консультації кардіолога мусять бути обов’язковими для кожного.

Юрій Карпенко, про якого згадано на початку, наголосив на тому, що аритмія лікується, якщо її… лікувати, а не звертатися за допомогою тільки тоді, коли болячка звалить з ніг. Щороку в обласній лікарні проводять до 400 операцій для звільнення пацієнтів від аритмії.

Сучасні технології, високотехнологічне обладнання і висока фахова підготовка медиків дозволяють рятувати до 80% громадян з гострими захворюваннями серцево-судинної системи. Відсоток був би більшим, якби люди самі краще дбали про власне здоров’я та самопочуття і, якщо є якісь проблеми, не тягнули до останнього.

Ігор Шпак розповів, що Одеса — в лідерах у галузі інвазивної кар­діології. Регіональний центр кар­діохірургії обласної клінічної лікарні невдовзі розширить свої потенційні можливості для того, щоб обслуговувати мешканців усього півдня України.

Тут уже давно й успішно роблять операції при складних і критичних пороках серця. Півроку тому обласна клінічна отримала сучасний ангіограф, який дозволяє проводити обстеження кровоносних судин. Медики цього закладу також спе­ціалізуються на хірургії надбаної ішемічної хвороби серця.

Фахівці центру кардіохірургії кілька разів на рік стають учасниками престижних симпозіумів і тренінгів, які збирають провідні кардіологічні клініки світу, дають на них майстер-класи, діляться науковими розробками та напрацюваннями. Серед успіхів — більше 2000 навігаційних операцій на серці, виконаних без розтину грудної клітини пацієнта.

Унікальні хірургічні втручання виконують лікарі обласної дитячої лікарні. Серед них найбільше — з гіпоплазії аорти (лікування тканин судин), операції на шлуночку серця і транспозиція магістральних судин. Вагітним діагностують пороки серця плоду. Це ті операції та діа­ыгностика, які донедавна були можливими винятково за кордоном, навіть не в Києві. Роман Лекан зауважив, що всі ці дороговартісні та тривалі за часом операції дітям роблять абсолютно безоплатно.

Яна СТАСІНА.