Приймав мене лікар УПА...
Шановна редакціє! Я ваш давній читач, десь із 1967-го. Останній рік змушений читати тільки суботній номер, бо зайвих грошей не буває, а лише на ліки щомісяця йде півтори тисячі гривень. Хочу розповісти про один епізод мого життя, коли мені сповнилося дев’ять років.
Біда зі мною сталася восени 1944-го. Фронт проходив недалеко від Львова, а з нашого села до цього міста 200 кілометрів залізницею. Мій край — Лемківщина. Колись Ярослав Гашек докладно описав маршрут свого героя Швейка: Лунків, Репідь, Шавне, Мокре, Загір’я, Сянік, Фельштин, Хорів, Добромиль...
Так-от. Пас я корів недалеко від села під лісом, де кругом зарості ліщини. Радо зібрав повні кишені смачних горішків і почав ножиком розколювати, кидав у рот свіжі ядра. Та якимось чином разом з ядерцем до рота потрапила половина горіхової шкарлупи, а звідти — в бронхи. Мені одразу стало важко дихати, відкашлятися не можна. Батьки перелякалися: їхати до лікаря — годі й думати, йде війна. Я вже так заслаб, що й ходити не міг, спав лише у напівсидячому положенні. Муки ті тривали кілька місяців. Й одного дня хтось сказав батькові, що в сусідньому селі розташувалася сотня вояків УПА і з ними є лікар.
Того ж дня батько поніс мене на руках туди. Добре пам’ятаю: коли ми зайшли до хати, лікар, молодий вродливий чоловік, якраз закінчував бинтувати ногу жінці, котру покусав собака. Мене він довго прослуховував, обстукував стетоскопом, а тоді каже: «У вашого сина працює третина легенів, потрібен рентген, а як його зараз зробити...» Це був листопад 1944 року.
Так я промучився усю зиму. А повесні, пам’ятаю, мама дала мені горнятко гарячого молока з маслом. Масло було несвіже, мене знудило — і все пішло назад, на щастя, й та клята половинка шкарлупи з горіха «вистрілила» назовні. Я одразу від доступу свіжого повітря знепритомнів. Але, дякувати Богу, закінчилася і моя «астма».
По сьогодні згадую того лікаря, як він уважно поставився до мене, не вимагав за той огляд ніякої плати, не те що деякі нинішні наші ескулапи: коли даєш їм сто гривень, навіть не подякують. Либонь, тієї сотні їм уже замало. А на більше змоги нема, адже до пенсії щомісяця капають жалюгідні кілька гривень. З дозволу сказати, доплата, за яку маємо радіти і дякувати «турботливій» владі.
Якщо надрукуєте мого листа, просив би, аби заголовок замітки був такий: «Приймав мене лікар УПА». На жаль, імені його не пам’ятаю. Підкреслене село Мокре — моє рідне, мальовниче, на березі річки Ослави, притоки Сяну. Сьогодні мені 77, на обліку в ООД. Прикро, що держава на таких, як я, ніякої уваги не звертає. Навіщо їй ми — відпрацьований матеріал? А до лікаря без грошей не поткнися. Даси мало — ще й образить, мовляв, якщо стільки давати, то краще вже нічого. Можливо, тільки я на таких лікарів натрапляв? Дай, Боже, але не полишаю сумніватися.
Тарас САВЧИНИН,
ветеран праці.
м. Одеса.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
