Сімейна справа державного значення
Живуть Нагурні в Адамівці Врадіївського району, але про цю сім’ю знають далеко за її межами. Всі вони — тато Микола Миколайович, син Олександр, доньки Таня та Люба — справжні майстри, народні умільці. Декоративний розпис, гончарство, керамічна іграшка — все у них вдається собі та людям на радість. Тепліє на душі у старших Нагурних також від того, що вже й наступне покоління долучається до сімейної справи.
А першим на стезю творчості, як розповідає Микола Нагурний, ступив його нині покійний батько Микола Микитович. Звичайному сільському хлопцеві талант малювання не раз допомагав у житті, а то й рятував у лихі часи. Тож він завжди наказував своєму синові: «Вчися малювати, Миколо». Ще одна досить цікава деталь вплинула на вибір Миколи. Поки батьки офіційно не розписалися, він мав прізвище Врубель. На жаль, підтверджень спорідненості своєї мами Клавдії Григорівни з відомими художником та керамістом Микола не знайшов, але ж скільки цікавого дізнався про творчість знаменитого однофамільця. Отож батьків наказ та власне бажання збіглися.
Після служби в армії вступив до керамічного технікуму, що в Миргороді. Туди за ним поїхала й молода дружина Рая. Спочатку жили на квартирі, потім дирекція закладу виділила службове житло. Там у родині народився студентський син Сашко. По закінченні навчання Микола Нагурний отримав запрошення працювати викладачем у технікумі, але потяг до рідної домівки та вільного художницького життя таки переміг. Звідти, з Миргородщини, привезли Нагурні із собою на інтернаціоналізований Південь частку автентичної, справжньої України, що, безперечно, позначилося на їхньому подальшому житті, на творчості.
У колгоспі Нагурного зарахували на посаду художника. Були тоді такі посади! Але малювати доводилося зовсім не те, що хотілося. Виготовляв агітплакати, писав різні партійні лозунги. А хотілося ж творити! І це бажання згодом, коли отримав запрошення викладати малювання та креслення у місцевій школі, йому вдалося реалізувати. Та ще й як! Його дитячій мистецькій студії через п’ять років вдалої і гучної виставкової діяльності присвоїли звання народного колективу. Не лише чужі, а й свої діти навчилися у нього бачити і зображати прекрасне. Син Олександр займається керамічною іграшкою, гончарством, донька Тетяна — декоративною скульптурою, Люба закінчила факультет промислового дизайну Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки і захопилася мальованою керамікою за трипільськими мотивами.
Наслідуючи Миколу, пішов шляхом творчості і його молодший брат Віктор. Він заснував у Пологах, що під Запоріжжям, власну керамічну майстерню. Нині багато допомагає Миколі Миколайовичу: прислав промисловий гончарний круг замість старенького саморобного, змайстрував піч для випалювання глини. Кличе брата та його дітей до Запоріжжя, але вони не спішать покидати рідну Адамівку. «Для творчості кращого джерела, ніж сільська природа, не знайти. Навіть дощ у селі не так іде, як у місті», — каже Микола Миколайович. Воно й справді: у місті, аби вижити, доводиться більше займатися «ходовим» ремеслом, ніж індивідуальною творчістю за покликом серця. У селі присадибне господарство, город, садок, пасіка більш-менш гарантують прожиток Нагурним. Ну а довгі зимові вечори — то справжній подарунок сільській людині, яка прагне творити прекрасне, добре, світле.
Нагурних завжди запрошують на різноманітні виставки й фестивалі у районі та області, нерідко потрапляють їхні роботи й на всеукраїнський та міжнародний рівень. Коли десь дізнаються, що ці майстри з Миколаївської області, ніхто не вірить: «Там же, крім прапорів, люди нічого й не бачать!» Неправда! Такі, як Нагурні, є у кожному районі Півдня України. Велике спасибі їм, що бережуть і розвивають віковічні народні традиції.
Олександр ВИНОГРАДІВСЬКИЙ.
Миколаївська область.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
