Письменницький звіт як студія для студентів
Одеська письменницька організація, дбаючи про розширення активності та повніше виявлення творчого потенціалу своїх членів (котрий очевидячки трохи таки підупав на силі), додала до свого арсеналу ще одну форму роботи — творчі звіти письменників. Та не таку вже й нову, лишень призабуту за плином стрімкого часу. Новизна тут у тому, що на такі звіти будуть запрошувати студентів-філологів одеських ВНЗ.
Перші такі збори відбулися тут у середині листопада. Майже 130 майбутніх вчителів української мови та літератури (і хтозна, можливо, є серед них поки що невідомі літературні таланти) уважно слухали, як звітують перед товаришами знані майстри слова, лавреати не однієї літературної премії Олекса Різників та Дмитро Шупта. Обидва добре відомі, зокрема і в Південноукраїнському національному педуніверситеті ім. К. Д. Ушинського, бо належать до числа тих одеських письменників, котрі часто зустрічаються зі своїми читачами, передовсім — з молоддю, популяризують свої книжки. Таке «книгорозповсюдження» є сьогодні єдино можливим способом донести до одеситів як власні літературні твори, так і — назагал — українське слово, яке тут намагаються витіснити на маргінес — поки що, правда, без видимих результатів.
Ані шелеснуло в залі, коли поети по черзі розповідали про свій життєвий шлях — а він у кожного з них давно, ще до студентських літ, сплівся з літературним в один путівець, часто вибоїстий, з несподіваними вирвами та крутими завертами, а все ж — вивірений щирим українським серцем та чистими помислами. Обидва за часів радянщини зазнали серйозних переслідувань за свої переконання, а правдивіш сказати — за те, що не зреклися українства свого.
Як письменникові сьогодні видати книжку? Задача з багатьма невідомими. Й тому у залі лунали щирі оплески, коли обидва поети — по черзі — поклали на стіл кожен паку своїх книжок, що вийшли друком упродовж трьох років. Нехай і в тоненьких обкладинках, і самі тонкі почасти, бо ж спробуйте знайти тут спонсора-благодійника для української книжки. А при цьому кілька поем — як-от про героя-підводника, одесита Олександра Маринеска, чи про іншого українського моряка, Семена Коваленка, або ж недавні дві поеми — «Колимські дівчатка» та «Монолог» (опублікована в альманасі «Бахмутський шлях») — свідчать про неабияку творчу активність Дмитра Шупти. Як рівно ж доробок Олекси Різниківа за цей час — «Ілейко з Бога Турейко», чи книжка «Спадщина тисячоліть: українська мова. Чим вона багатша за інші» — найсвіжіша у його «мовознавчій» серії.
Звітуючи перед колегами, обидва письменники зверталися, передовсім, до студентів, закликаючи їх читати й читати, любити українську мову — мову країни, у якій живуть, спілкуватися державною мовою. Їхні пристрасні слова на захист рідного слова не могли не діткнутися юних душ. Обидва поети читали свої вірші. Читали й студенти їх напам’ять, цим виявивши, що вони готувалися до зустрічі, по завершенні якої густо обступили стіл, за яким автори книжок надписували свої автографи.
Тож цілком доречними були слова поета Станіслава Стриженюка, котрий в обговоренні сказав:
— Для мене ці збори цікаві тим, що я відчуваю тут сприйняття художнього слова.
Про книжки «іменинників» вечора говорили також Микола Суховецький, Віктор Стельмах.
— Як мовознавець, він мав би років тридцять тому почати свої дослідження, але петлю йому на душу натягували, — сказав, говорячи про книжки Олекси Різниківа, поет Станіслав Конак. Принагідно виголосивши пристрасне слово на захист і пошанівок єдиної української газети «Чорноморські новини», яку наполегливо хочуть задушити і яка, до слова сказати, радо надає свої шпальти одеським письменникам.
— Дмитро Шупта й Олекса Різників — поети, які проросли корінням у давнину українського народу, його історію, культуру, і саме тому вони постають як сформовані письменники, — сказав у своєму виступі прозаїк Богдан Сушинський. — Вони говорять і від імені свого народу, і від себе.
Розмову підсумував професор педуніверситету Володимир Сподарець:
— Це дуже гарна ідея — звіт перетворити у своєрідну студію. У нас є курс «Сучасна література в Україні», й сьогодні була прекрасна студія. За таку розкіш треба дуже і дуже подякувати нашій спілці. Треба протистояти тому, що сиплеться на нас… Моя пропозиція: запровадити у нашому інституті мов світу кафедру письменників, щоб вони у нас виступали…
Наприкінці зборів одеської обласної організації НСПУ Геннадій Щипківський закликав колег підтримати заклик Українського клубу Одеси збирати книжки, одежу для дітей із спезакладу для неповнолітніх.
— Створимо там українську світлицю — з рушниками, скатертинами… Я даю телевізор, віддамо наше піаніно зі спілки, на якому ніхто не грає. Візьмемо шефство над тими дітьми.
Пропозиція була дружно підтримана.
Роман КРАКАЛІЯ.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
