№ 92 (21356) четвер 22 листопада 2012 року

24  листопада — День  пам’яті  жертв  голодоморів

У суботу, 24 листопада, Одещина разом з усією Україною вшановуватиме пам’ять жертв голодоморів.

Уже за багаторічною традицією, Український клуб Одеси з десятьма партіями демократичного спрямування і козацькими організаціями нашого краю підтримають важливу для кожного свідомого українця подію, зорганізувавши скорботні заходи.

Так, о 14.00 небайдужі одесити зберуться біля Пам’ятного знака жертвам Голодомору 1932—1933 років в Україні (Лідерсовський бульвар, на розі вулиць Базарної та Бєлінського), покладуть квіти та колоски до його підніжжя.

Якби не закон, який зобов’язує за добу до голосування припинити будь-яку агітацію, то наші вулиці і фасади, мабуть, ще й досі подекуди «прикрашали» б гасла на кшталт «Руїну подолано — стабільність досягнуто». І хоч з дня виборів минуло зовсім небагато часу, риторика владоможців, які з усіх телеекранів запевняли нас, що нам живеться з кожною хвилиною дедалі краще й краще, різко змінилася. Виявляється, час нині важкий, треба об’єднуватися заради подолання кризи...

Цими днями в ефірі «5-го каналу» народний депутат від Партії регіонів, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах замість оди покращенню завів іншої пісні, мовляв, простежуються передумови повторення кризи 2008—2009 років.

«Зараз формуються передумови тієї глибокої кризи, який ми вже пройшли в 2008—2009 роках, коли Україна за два роки втратила 27% промислового виробництва. В Європі, в світовій економіці йдуть дуже серйозні процеси зниження темпів розвитку з елементами рецесії. Економіка України залежить від зовнішньоекономічної кон’юнктури, половину нашої економіки формують експортери», — сказав Анатолій Кінах, який свого часу перебіг з помаранчевої команди у «вертикаль професіоналів».

Згідно зі зведеними результатами досліджень, проведених соціологічною групою «Рейтинг» упродовж 2010—2012 років, більшість українців погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932—1933 років був геноцидом українського народу. Так, у жовтні 2012-го 59% опитаних погодилися з цим твердженням, натомість не погодилися 22%. Не визначилися з цього питання 19% респондентів.

Окремо соціологи звертають увагу на коливання громадської думки у ставленні до цього питання. Так, у березні 2010 року з тезою про геноцид погодилися 61% опитаних, у січні 2011-го їх кількість зменшилася до 53%, а вже у квітні того ж 2011-го зросла до 58%. При цьому кількість противників визнання Голодомору геноцидом впродовж 2011—2012 років зменшилася на третину — з 34 до 22%.

20 листопада Верховна Рада з другої спроби — 269-ма голосами «за» — таки продовжила дію мораторію на продаж сільськогосподарських земель до 1 січня 2016 року.

Проте основні події — жваве обговорення проекту і намагання його прийняти — відбувалися зранку. Але з першого разу парламент не зміг схвалити документ: під галас опозиційних депутатів за законопроект щодо продовження мораторію до набрання чинності закону про обіг земель проголосувало лише 184 обранці.

Як повідомляє «Економічна правда», «регіонали» хотіли проштовхнути норму про продовження мораторію лише до набрання чинності закону про обіг сільгоспземель, проти чого протестували опозиціонери.

На конференції Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства перший віце-прем’єр Валерій Хорошковський наголосив, що питання вступу України до Митного союзу Росії, Білорусі і Казахстану — поза законом.

«Що стосується вступу (до Митного союзу) — це поза законом», — сказав Хорошковський, додавши, що у національному законодавстві чітко визначена європейська перспектива України. Водночас він зауважив, що наша держава не може відмовлятися від взаємовигідних економічних зв’язків зі східними партнерами.

Про черговий прояв «братерської» любові до родички з берегів Дніпра розповів цими днями президент газового товариства Ро­сійської Федерації Валерій Язєв.

З літа нинішнього року, за його словами, «Газпром» знизив ціни на «блакитне паливо» для країн Європи в середньому на 10%, а для Німеччини — на 19%. Україна жодних цінових поступок не отримала.

Верховна Рада підняла акцизний збір на цигарки на 7,5 відсотка, на алкоголь — на 11,5 відсотка. Відповідні зміни були внесені до Податкового кодексу і наберуть чинності з 1 січня 2013 року.

Цей документ підвищує акциз на сигарети без фільтру до 53,39 грн за тисячу штук замість нинішніх 49,48 грн, з фільтром — до 119,38 грн проти 110,64 грн.

Україна спільно з делегаціями 20 країн Східної Європи та Центральної Азії об’єднують зусилля задля розробки стратегій припинення поміщення дітей до трьох років в інтернатні установи. Цьому присвячена Міжнародна конференція з питань родинного виховання та догляду за дітьми, організована урядом Болгарії спільно з ЮНІСЕФ, яка розпочалася у середу в Софії.

Як повідомили «ЧН» в українському представництві ЮНІСЕФ, сьогодні в країнах Східної Європи та Центральної Азії щонайменше 1,3 мільйона дітей живуть окремо від своїх родин через бідність або нездатність сімей знайти вихід із кризових ситуацій. Про це свідчать дані дослідження про дітей віком до трьох років у інтернатних закладах регіону, представлені під час конференції. Виховуючись у такій системі, вони перебувають під загрозою серйозного відставання в розвитку. Румунія, Сербія та Хорватія — єдині країни регіону, які схвалили закони, що скасовують поміщення дітей молодшого віку до інтернатних закладів. Очікується, що після конференції до цих держав приєднається решта учасників.

У мистецькій галереї «Сади Перемоги» (4-й поверх однойменного торгового центру, що на площі 10 Квітня) триває персональна виставка відомого українського художника Степана Химочки, нашого краянина з Білгород-Дністровщини, який за велінням долі живе у підмосковних Хімках, але творчістю своєю тісно пов’язаний з Україною.

Державний фонд сприяння місцевому самоврядуванню в Україні ініціював проведення Всеукраїнського конкурсу проектів і програм його розвитку. Для потенційних учасників нещодавно відбувся навчальний семінар. Представники облради, голови районних рад, міські, сільські та селищні голови на один день перевтілилися із сурових посадовців у сумлінних учнів — із книжками та зошитами за символічними партами.

Учасників семінару «Розвиток місцевого самоврядування в рамках Всеукраїнського конкурсу проектів і програм розвитку місцевої самоврядування» ознайо­мили з новаціями. Так, створено електронну платформу обміну досвідом, де планується зібрати базу даних кращих, за всі роки проведення конкурсу, проектів, — таких, які актуальні завжди (не залежно від року написання) і для будь-якої місцевості. Ці напрацювання в майбутньому слугуватимуть базою для написання інших, на подібну тематику, робіт серед місцевих громад. Зміняться лише цифри та форма думки. Органи місцевого самоврядування мають можливість подавати на конкурс проекти, які стосуються різних сторін життя громади: надання послуг населенню, організація руху транспорту, реформування сфери ЖКГ, забудова і благоустрій населених пунктів, охорона здоров’я, партнерство та транскордонне співробітництво тощо.

Перспективи будівництва Транскаспійського газопроводу

Ідея постачання туркменського газу в європейському напрямку за допомогою Транскаспійського газопроводу (ТКГП) виникла ще у 1992 році. Побудувати трубопровід по дну Каспійського моря з Туркменістану в Азербайджан і далі в Туреччину пропонувала турецька компанія Botas. Прокладений по дну Каспійського моря 300-кілометровий трубопровід має з’єднати Туркменістан та Азербайджан, а далі газопроводом Баку—Тбілісі—Ерзурум туркменський газ надійде споживачам Центральної та Східної Європи. Вартість проекту — 7,9 млрд євро.

Це відповідало інтересам європейських країн, які прагнули зайняти лідируючі позиції в освоєнні каспійських енергоресурсів. У 1996 році президент Туркменістану С. Ніязов дав принципову згоду на будівництво газопроводу з Туркменістану в Туреччину через Азербайджан і Грузію. З появою у 2002-у проекту Nabucco питання будівництва газопроводу по дну Каспію знову актуалізувалося. Проте на цей час Ашгабат почав орієнтуватися на постачання газу в Китай та обмежився лише політичною підтримкою проекту ТКГП, не даючи західним країнам гарантій щодо його заповнення туркменським газом.

На основі фонду «Закордонне українство» ОННБ ім. М. Горького

Чи можливе? Чи таке можливе?!
Чи колись повірить чоловік:
Щоб родючі українські ниви
Народили 33-й рік?..

Кожну четверту суботу листопада Україна поминає жертв Голодомору. У цьому році минає уже 80 літ від тих жахливих подій — подій, що своєю жорстокістю і звірячістю в людській подобі не знаходять прикладу в історії людства. Тоді було винищено понад 7 мільйонів українського народу, які загинули в страшних муках голоду, через навмисно влаштований мор в Україні. Цей голодомор 1932—1933 років — «неопалима купина» — кущ, який ніколи не перестає горіти, рана, що ніколи не загоюється. З кожною жалобною річницею ця рана відновлюється й з’являються нові й нові документальні спогади свідків тих жорстоких подій, народжуються прозові й віршовані твори, які передають ті жахіття. З їхніх сторінок 7 мільйонів українських душ кличуть до кожного словами поета Юрія Клена:

Це Я, душа твоя забута,
В стальні я обручі закута.
О, відкопай і відчини
Чавунну покришку труни!

Сектор «Закордонне українство» Одеської національної наукової бібліотеки імені М. Горького зібрав у своєму фонді багато документів, які висвітлюють історію України, починаючи з її праісторії і до сьогодення. Цінність цих книжок і періодичних видань у тому, що вони розповідають про такі сторінки нашої історії, яких не торкалися вітчизняні історики, письменники, поети. Якщо ж вони торкалися цих сторінок, то закінчували своє життя у нестерпних муках, затавровані та закатовані тоталітарним режимом.

16 листопада у Великому залі Одеської філармонії відбувся концерт за участі диригента, заслуженого діяча мистецтв України Дмитра Логвіна (Дніпропетровськ) та Національного одеського філармонійного оркестру (художній керівник і диригент Хобарт Ерл). Напередодні виступу наш гість дав прес-конференцію.

Наш гість — Дмитро Логвін

Дмитро Логвін є керівником першого приватного камерного оркестру в Україні «Пори року». У творчій біо­графії митця це вже третій спільний виступ з одеським оркестром. Шанувальники симфонічної музики мали змогу вкотре насолодитися класикою — творами В. Белліні (увертюра до опери «Норма»), Ф. Шуберта (Симфонія № 1 та увертюра до «Розамунди») і С. Прокоф’єва (Симфонія № 1, «Класична»). Ця програма, зрештою, — своєрідний творчий компроміс Хобарта Ерла і запрошеного диригента, результат творчої співпраці двох мене­джерів від музики.

Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Михайла Грушевського відзначила день свого патрона книжковим фестивалем пам’яті видатного вченого-історика, державника, першого президента відновленої Української держави. З огляду на День української мови і писемності, який передував даті, свято назвали урочисто і пафосно: «Велична, щедра і прекрасна мова».

Книжок на святі бібліотеки було справді багато. На стендах чисельних виставок можна було побачити все, чим може похвалитися бібліотека, — тільки читай. Це і прижиттєві видання українських класиків, і сучасна література, книги практично всіх наших видавництв, і виставка-продаж у фойє на першому поверсі, й ще багато чого.

За даними статистики, три чверті українців ніколи не перетинали кордони Батьківщини, а половина з них не виїжджала й за межі рідної області, отже, не знає навіть своєї держави. Саме це породжує міфи й стереотипи про відмінність українського Сходу і Заходу, про насильницьку українізацію першого та русифікацію другого, про неспроможність українців порозумітися, про…

Про сучасну Україну без прикрас — з дірявими дорогами, із затягнутими полі­етиленом вікнами у сільських хатах, з повсюдним безробіттям — книга Артема Чапая «Подорож із Мамайотою у пошуках України». Це була подорож від Коломиї до Луганська і назад, яку можна назвати «сковородуванням», бо саме про такі мандри Сковорода говорив, що вони можливі й без грошей. Упродовж двох місяців автор об’їздив усю країну на старенькому мопеді, ночував «де приймуть» та їв «що Бог дасть», аби тільки дізнатися нарешті, про що мріють пересічні українці та якою вони бачать свою країну — такі питання чув від нього кожен зустрічний.

Тихо, скромно, якщо не сказати сіро, пройшов 42-й Міжнародний кінофестиваль дебютних фільмів «Молодість». Справа не у відсутності «червоної доріжки» — її і торік не було, — і не у відсутності зірок екрана. Рік тому свою статтю про 41-у «Молодість» я назвала «Не чепурна хата убранням, а щедра частуванням», бо за всієї зовнішньої скромності церемоній відкриття і закриття фестивалю відібрані для конкурсу фільми були один кращий за іншого. Цього разу гнітюче враження справила сама конкурсна програма. Дуже слабка студентська програма і програма короткометражних фільмів. У програмі повнометражних фільмів були 3—4 непогані стрічки, але — нічого видатного.

А от позаконкурсна програма видалася багатою на цікаві події. Їх було сімнадцять.

Дорогі земляки! До вас звертається сім’я Карнаухів. У нашої трирічної донечки Юлії — порок серця. Вже зроблено дві операції, потрібна третя. Просимо всіх, хто може, допомогти зібрати кошти на операцію, відгукнутися на наше прохання. Завчасно дякуємо всім за добросердечність, милосердя і допомогу. Нехай ваші діти завжди будуть здоровими!

Картка реквізитів для проведення операції поповнення рахунку через іншу установу АТ «Ощадбанку»: Установа ТВБВ № 10015/0510. Філія Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО — 328845, ЗКПО — 09328601, № рахунку — 29093000901510. Призначення платежу: поповнення картрахунку 26256500641433 Карнаух Наталія Вікторівна.