Переглядів: 933

І біль, і співчуття, і гордість

Альона Кучанська із Слюсаревого Савранського району стала призеркою конкурсу Всесвітнього поштового союзу

Школярка з «глибинки» Одещини Альона Кучанська (на знімку) перемогла у загальнонаціональному конкурсі епістолярного жанру, а потім стала призеркою щорічного міжнародного конкурсу, який проводить Всесвітній поштовий союз (у змаганні, а проводилося воно вже 41-й раз, взяли участь понад мільйон юнаків і дівчат з 55 країн). Цього разу дітям було запропоновано написати листа спортсменові, розповісти йому про своє ставлення до Олімпійських ігор. На недавньому IV Всеукраїнському форумі поштових працівників Альоні Кучанській вручили бронзову медаль Всесвітнього поштового союзу й диплом.

Наша землячка — одна з кращих учениць слюсарівської школи Савранського району. Закінчивши 9-й клас, навчається в сусідньому селі Дубиновому. Втім, краще нехай вона сама розповість про себе: «...Проживаю з батьками. Село наше віддалене від райцентру: залізниця теж далеко, автобус ходить раз на тиждень, дороги мали б бути кращими. Але все компенсується тим, що моє село надзвичайно мальов­ниче, оточене листяними та хвойними лісами, багатими на ягоди, гриби, звірину. І земля у нас родить багато хліба, й вода у нас цілюща, і повітря чисте, й небо безкрає. Краса! У кожній хаті — телевізор! А в багатьох є ще й комп’ютери, підключені до Інтернету...»

Коли улюблена вчителька Валентина Григорівна Бойко запропонувала Альоні взяти участь у конкурсі епістолярного жанру, оголошеного «Укрпоштою», дівчинка почала шукати свого «героя». З Інтернету довідалася про Олену Юрковську, яка залишилася у 2,5 року без ніг. У 13 вона вже займалася сидячим волейболом, потім віддала перевагу лижам. На ІХ Параолімпіаді в Турині в змаганнях з біатлону й лижних перегонах завоювала 4 золотих, срібну й бронзову медалі.

Альона Кучанська у своєму листі до Олени Юрковської — Героя України, багаторазової чемпіонки та призерки Параолімпійських ігор — написала: «...Честь і хвала олімпійським чемпіонам, які возвеличують нашу Вітчизну. Але особливу шану, повагу, захоплення в мене викликають молоді люди, які, маючи фізичні вади, здолали розпач, відчай, зібрали свою волю в кулак й зуміли стати сильними, витривалими, успішними...» Оцінюючи роботу Альони, журі міжнародного конкурсу відзначило: «Дивовижно зворушливий та добре написаний твір».

На доказ такої оцінки наведу ще один витяг із листа: «... Ваш спортивний по­двиг у Турині визнано надбанням світової історії параолімпійського спорту. Так, Ви справді доклали титанічних зусиль, щоб досягти такого успіху! Переконана, що підтримка люблячих рідних та відданих друзів допомогли Вам стати тим, ким Ви є... Їхнє життя — теж подвиг. Чому я так вважаю?

У сусідньому селі живе хлопець, який отримав травму хребта, зіскочивши під час купання сторч головою у воду. Мати покинула його на батька, а сама десь подалася. Батько одружився вдруге. Мачуха спочатку доглядала хлопця. Возила в Крим на лікування, де він позна­йомився з дівчиною. Та навіть вийшла за нього заміж, але прожила близько року і подалася геть. Людина в інвалідному візку стала для всіх тягарем. Не вистачило в рідних терпіння, розуміння, елементарного співчуття. Хлопця віддали до будинку, де проживають самітні інваліди.

Якби біля нього була любляча, віддана душа, може, зміг би стати корисним для суспільства. А може, в нього самого нема того стрижня мужності, волі, що дає змогу долати життєві негаразди?

В Україні і в світі безліч таких людей-інвалідів, які, долаючи перешкоди, демонструють приклад ставлення до життя. Вони з тих людей, які фізичну недосконалість подолали своєю мужністю. Спортсмени-параолімпійці дивують волею до перемоги.

З телевізійних програм ми мало можемо довідатися про них. Чомусь у новинах обов’язково згадають про те, що у Верховній Раді в черговий раз побилися парламентарі, покажуть світську вечірку, розкажуть, що якийсь «мажор» уникнув покарання за скоєний злочин, але майже ніколи не згадують про те, що параолімпійському чемпіону 365 днів на рік потрібна стороння допомога для того, аби просто вийти з дому! Йому і тисячам інших, таких, як він. Чому не пишуть про те, що в держустанови, школи, кінотеатри, лікарні самостійно може потрапити тільки здорова людина? Що пандуси роблять такі, де без сторонньої допомоги можна просто вбитися?

Впевнена: людям байдуже, хто ви­йшов переможцем у парламентській бійці, в який модний «прикид» вдягнувся хтось із можновладців. Зате болить, що хлопець, про якого розповідала, не може вільно пересуватися на своєму візку від дому до магазину та назад. На прогулянку до парку. Навіть — у лікарню!

Ось чому захоплююсь Вашими подвигами, шановна Олено. Бо дивлячись, як Ви долаєте життєві труднощі, досягаючи все нових перемог, нових висот у спорті, черпаю сили і наснагу й собі бути наполегливішою в здобутті якихось маленьких досягнень. Ви — гідний приклад для мільйонів моїх співвітчизників».

Я запитала в Альони, чим вона захоплюється, ким мріє бути.

Любить читати (мама привозить книги з районної бібліотеки), любить тварин. У родини двоє собак і кішка. Як з’ясувалося, Альоні притаманне почуття співпереживання. Влітку вона вилікувала поранену ластівку, з вулиці привела кошеня, у якого була зламана лапка. Кошеня так і залишилося в родині.

Альона ще точно не вирішила, ким стане. Упевнена тільки в одному: її майбутня професія обов’язково буде пов’язана з дітьми: може, лікарем стане, може, вчителем. Головне — вірити в мрію, вважає дівчинка, не боятися труднощів, як це робить її героїня Олена Юрковська. Лист, адресований чемпіонці, залишив у серці дівчини глибокий слід. Відтепер про участь у конкурсі завжди буде нагадувати й ноутбук — подарунок «Укрпошти».

Лариса БУЛЛО.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net