По гриби? Зась!
Ну й наївна ж я людина! Збираючись у відпустку на свою милу Київщину, знову мала намір обов’язково ж сходити до улюбленого лісу. Переказували мені, що там сила-силенна грибів, до збирання яких я з раннього дитинства дуже не байдужа. Жевріла надія, мовляв, власть імущі, котрі присвоїли наш ліс, хоч перед виборами не наважаться перекривати простому люду дорогу до нього. Та по приїзді довідалася — потрапити туди не вдасться.
Колишній наш ліс, донедавна державну резиденцію «Залісся», а нині «територію, що охороняється» (як значиться на вивісках, причеплених на огорожі з потрійної сітки-рабиці), справді охороняють, і досить посилено — зі зброєю, раціями, відеоспостереженням — суворі люди в спецформі. Від кого охороняють? Від нас, тих, хто садив і доглядав споконвіку цей ліс, який був нашою спільною втіхою, радістю, багатством. Бо ще з прадавніх часів (та й навіть за царату, радянської влади) ні в кого рука не піднімалася відібрати те природне багатство у нас, простого народу. Пам’ятаєте вислів з шкільного підручника: «Ліси, луки, ріки і пасовиська належать народу»?
Та все те, на жаль, минулося. Бо маємо, на свою голову, владу з очима завидющими, руками загребущими, якій усе мало й мало. Скільки вже тих панських «резиденцій» по країні для можновладців і їхніх прислужників загороджено, і скільки їм ще треба?!
Окремі відчайдухи часом прориваються (ріжуть огорожу, підкопуються чи в інший спосіб) на «територію, що охороняється». Кажуть, ходять, як по мінному полю, аби не натрапити на ту варту. Коли ж спіймають — непереливки: і кошик з лісовими трофеями відберуть, і поб’ють, якщо спробуєш сказати щось проти, і міліцію викличуть, оштрафують. Навіть секретаря сільради — представника тієї ж влади (жінку!) побили. Мабуть, чиновницьким рангом не дотягує.
Обурені, пригнічені таким нахабним свавіллям люди. Бачили неодноразово, що вивозять з лісу стовбури височенних корабельних сосен. Чують браконьєрську стрілянину по беззахисній звірині. Нинішні пани сидять з рушницями на облаштованих край лісових стежок вишках, а на них жене нещасну дичину лісова обслуга. Сидять «мисливці», тиснуть у потрібний момент на курок...
Недобрі думки виникають у селі. Дехто ладен вдатися до крайніх заходів, щоб, як мовиться, ні тобі, ні мені. Зупини їхні руки, Боже. Ліс не винен. Допоможи прибрати з нього тих ненажерливих нахаб, котрі доводять людей до відчаю...
Поліна АНАСКО.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):
- на 1 місяць — 50 грн.
- на 3 місяці — 150 грн.
- на 6 місяців — 300 грн.
- на 12 місяців — 600 грн.
- Iндекс — 61119
суботній випуск (з програмою ТБ):
- на 1 місяць — 40 грн.
- на 3 місяці — 120 грн.
- на 6 місяців — 240 грн.
- на 12 місяців — 480 грн.
- Iндекс — 40378
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
