Старий наш друг трамвай

Точкою відліку історії електричного трамвая вважається 24 вересня 1910 року. Чотири прикрашені вагони вийшли з дерев’яного депо в районі Лідерсів­ського бульвару. Далі їх маршрут проліг Олександрів­ським парком, Канатною, Грецькою вулицями до Грецької площі. Пуск трамвая вирішено було приурочити до відкриття Російської фабрично-заводської, сільськогосподарської і художньої виставки, покликаної показати економічний розвиток півдня держави. Перший рейс зумовив щирий інтерес одеської публіки: городяни, і старі, і малі, вийшли на центральні вулиці до трамвайних колій, аби на власні очі споглядати урочистий хід нового одеського дива.

Цей вид транспорту й досі популярний, а КП «Міськ­електротранс» — вже ціла інфраструктура. «Щодня на маршрути міста виходять близько 150 трамваїв і 100 тролейбусів. Це два трамвайних і тролейбусне депо, це депо службового господарства та навчально-курсових кімнат, служба енергогосподарства та інших додаткових підрозділів, які працюють для того, аби міський електротранспорт рухався», — зазначив Дмитро Полунін, директор КП «Міськелектротранс». Таке величезне господарство вимагає великих капіталовкладень, адже техніка давно потребує ремонту. «Практично 90 відсотків трамваїв відпрацювали по два з половиною нормативні терміни. Те ж саме стосується тролейбусів. Інженерні комунікації давно зносилися, вони вимагають великих капіталовкладень і термінового ремонту. Ідеально було б замінити старий трамвайно-тролейбусний парк на новий. Але на все це потрібні величезні кошти: у нас їх нема, а чиновники допомагати не квапляться», — зауважив директор КП. При цьому він наголосив, що через застарілі системи трапляються досить серйозні аварії, навіть з непоправними наслідками. Дедалі частіше чуємо про сходження трамваїв з рейок. Причина — зношеність самого трамвайного полотна, а не неуважність водіїв електротранспорту. А за статистикою в більшості ДТП винні інші учасники дорожнього руху. Дмитро Полунін висловив надію, що після значних ремонтів, які змогли провести в цьому році, подібних неприємностей поменшає.

Оскільки замінити відразу весь парк неможливо, а допомоги чекати нізвідки, підприємство почало модернізувати вагони власними силами. Після ремонту, який у десятки разів дешевший за придбання нових вагонів, трамваї стають не лише просторішими і комфортнішими, а й економнішими — споживають менше електроенергії.

Не забули і про новітні технології. На одному з маршрутів 28-го трамвая, який обслуговує переважно студентів, впровадили експериментальний проект: встановили wi-fi — вільний доступ до Інтернету. Нововведення викликало багато обурень серед пенсіонерів, яким подібне ноу-хау здається лише зайвим витрачанням коштів. Думаючи, що за студентські забаганки у підсумку доведеться розплачуватися їм. «Це стало можливим без будь-яких вкладень наших коштів. Все — лише за гроші спонсорів. Якщо проект вдасться, просуватимемо ідею далі, якщо ні — зачекаємо», — заспокоїв усіх Дмитро Полунін.

Якщо ж усе-таки експеримент вдасться і проект безпровідного доступу до всесвітньої павутини у трамваях отримає позитивні відгуки від одеситів, навіть від скептично налаштованих пенсіонерів, подібні технології з’являться в кожному вагоні.

Іванна ДЕРЕВЯНКО.