Переглядів: 1184

Як гул століть, як шум віків...

Продовження. Початок у номері за 8 вересня.

Паликопа

У сучасних словниках української мови слово «Паликопа» трактується як християнське літнє свято на честь святого Пантелеймона9.

Зразу ж виникає запитання: чому святого Пантелеймона називають іменем Паликопи? Адже Паликопа — це праукраїнське слово, що утворилося від дієслова палити та іменника копа, а Пантелеймон — власне ім’я лидини грецького походження?

Якщо ж звернутися до давніх вірувань українського народу, то ця проблема вирішується сама собою.

У книжці відомого філософа, етнолога і релігієзнавця Галини Лозко «Іменослов» зазначається: «Паликопа — язичницький Бог — вартовий святкових днів, який спостерігає, щоб люди шанували богів належним чином, його день, 27 липня, завершує Перуновий тиждень. Тому і блискавку також пов’язують із Паликопою: якщо хтось не дотримується Звичаю Предків, Паликопа карає його своєю блискавицею. В цей день йому моляться, щоб уберіг копи від вогню»10.

В день Бога Паликопи не можна було жати, косити, виконувати інші роботи, пов’язані з сільським господарством. Хто ж нехтує цим — Бог спалить зроблене, всі нажаті копи.

Як бачимо, ніякого Пантелеймона (святого, не було у ті далекі часи, як і самих греків).

Цю плутанину ось так пояснює Іван Огієнко: «Віра наших предків надзвичайно близько стикалася з довколишньою природою, бо була до неї міцно пристосована й від неї залежала; віра ця виділилася в цікавий догматичний календар: свята святкувалися залежно від стану природи та від вольової чи іншої роботи. Пізніше християнство, що було заведене в нас, мало змінило цей календар — християнство надало йому тільки нових рис та нових назв, а сам релігійний круг, зв’язаний з природою та взагалі з оточенням, полишився незміненим аж до нашого часу. Тисячу років християнське духовенство вело завзяту боротьбу проти старої української віри як проти «язичества», дещо з нього справді викорінило, але значна частина старої віри так лишилася, перебравшись тільки в християнські шати»11.

Що ж стосується Бога Паликопи, то Іван Огієнко зазначає: «Пізніше з прийняттям Християнства, культ Перуна забувався дуже поволі, і не зник зовсім, але був перенесений на святих громовиків: Іллю, Михайла й ін. Постало кілька громових свят: Гаврила, Кирика, Іллі, тріскуча Анна; Паликопа — Пантелеймона»12.

Та як би там не було, ім’я Бога Паликопи не вивітрився ні з усного мовлення, ні з літератури.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький писав: «Одного літнього дня перед Паликопою Омелько Кайдаш сидів у повітці на ослоні й майстрував. Широкі ворота з хворосту були одчинені навстіж. Густа тінь у воротях повітки, при ясному сонці, здавалась чорною».

За тим же принципом, що і Паливода, витворені й інші слова: паливус, палихвіст, палисад, палисвіт (значення цих слів втрачено). А от слово «Паливода» своє первісне значення хоч і зберегло (це була певна обрядодія на свято Купайла), але в останні століття набуло негативного значення: відчайдушна людина, бешкетник, пустун та ін.

У поемі Івана Котляревського «Енеїда»:

Були там купчики проворні,
Ще їздили по ярмаркам...
............................................
Паливоди і волоцюги,
Всі зводники і всі плути;
Ярижникн і всі п’янюги,
Обманщики і всі моти.

Теребовля

В Україні дуже багато населених пунктів, назви яких були витворені на українській мовній основі. Серед них — старовинне місто Теребовля.

Слово «теребівля» означає ділянку землі, очищену від заростей. Отже, її готували не для посівів чи якихось господарських робіт, а саме для забудови міста.

Перші згадки про Теребовлю відносяться до 1097 року, але це місто значно старіше, бо, наприклад, у літописах йдеться як про княже місто.

Урозділив города: Давидові — Володимир і Ростиславличам: Перемишель — Володареві, Теребовлю — Василькові». «Але мене ось що дивує: дав мені город свій, а мій Теребовля — моя волость». «І ось Василько в Теребовлі, Давид повернувся у Володимир».

Теребовля має славну історію. Тут була неприступна фортеця, руїни якої й тепер дивують своєю величчю. Мешканці міста не раз мужньо захищалися від численних ворогів. Особливо настирливо намагалися упокорити наших пращурів татари й турки.

З цих країв був родом Мрозовицький Нестір, який увійшов в історію під іменем Станіслава Морозенка. Це був хоробрий, мужній козак, який згодом став наказним корсунським полковником, був вірним сподвижником Богдана Хмельницького. У 1649 році командував кіннотою селянсько-козацького війська. Загинув під Збаражем. Це той самий славний Морозенко, якого уславив народ у своїх піснях:

Ой, Морозе, Морозенку,
Ти славний козаче.
За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче.

Від слова «теребівля» утворилися слова «теребити» та «теребитися». Теребити означає: 1. Чистити, звільняти від лушпиння плоди, овочі; очищати, оббирати. 2. Перебирати пальцями, злегка смикаючи; м’яти. 3. Те саме, що термосити. 4. Те саме, що жерти. 5. Тягти, нести щось важке. 6. Торочити.

Теребитися має два значення: 1. Те саме, що вилазити. 2. Видиратися кудись нагору.

Володимир  ГАРАНІН.

9 Пантелеймон, гр. — милостивий, ласкавий, жалісний.

10 Лозко Галина. Іменослов. — К: Редакція часопису «Сварог», 1998.

11 Огієнко Іван. Українська церква. — К: Вид. «Україна», 1993.

12 Огієнко Іван. Дохристиянські вірування українського народу. — Вінніпег: Видавнича комісія при Товаристві «Волинь», 1965.

(Далі буде).

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@gmail.com