Переглядів: 1724

Куяльник рятують. Чи встигнуть?

Протягом усього літа ми чуємо тривожні повідомлення про те, що Куяльницький лиман настільки обмілів, що навіть з калюжею його складно порівняти. Це сталося не за день. Ще кілька років тому вчені та громадські діячі почали бити на сполох, попереджати про небезпеку зникнення унікального курорту. Найгірші прогнози справдилися, і тепер влада розуміє, що лиман необхідно терміново рятувати від повного пересихання. На жаль, такі речі швидко не робляться… Та як би там не було, діяти необхідно «вже». Про це і йшлося на в черговому засіданні басейнової ради річки Великий Куяльник та Куяльницького лиману, що відбулося наприкінці минулого тижня.

/_f/2012/72.jpgРозпочали порятунок... зі зміни складу басейнової ради. Потім перейшли до питання про розробку гідротехнічного проекту з’єднання Куяльницького лиману та Одеської затоки (Чорне море).

Заступник голови облдержадміністрації Валерій Матковський розповів, що, облітаючи лиман на вертольоті, потрапив у соляну бурю. «Я спочатку думав, що це пилюка, але виявилося: Куяльник настільки пересох, що піднялася в повітря сіль», — розповів чиновник. Це, на його думку, ще одне свідчення того, що ситуація з лиманом — критична. Він підкреслив, що на власні очі побачив, як Куяльник різко втрачає рівень води: «Сьогодні перепад рівня води між морем і Куяльником сягає вже 7 метрів», — зазначив Валерій Матковський.

Загальновідомо, що не лише природа-матінка «попрацювала» на те, щоб Куяльник пересох. Втім, і не лише люди винні, про що свідчить історія: лиман висихає не вперше. Ще на початку ХХ століття Одеська міська дума спільно з акціонерним товариством «Куяльницько-Хаджибейський соляний видобуток» прийняли рішення виділити гроші на створення каналу, який з’єднає лиман з морем. Вдруге морська вода наповнила Куяльник у 1924-у. Під час війни канал зарили. У 1964 році канал намагалися відновити, проте проект так і не був реалізований. Зараз побудова каналу, на думку вчених, — найшвидший спосіб порятунку лиману. Точніше, перший і терміновий крок на цьому шляху. Крім цього, необхідно відновити водостік у руслі річки Великий Куяльник і таким чином повернути основне джерело надходження води в лиман, щоб урівноважити його соляний баланс. А ще, аби в майбутньому не доводилося боротись за життя Куяльника, бажано було б створити національно-природний парк Куяльницький і ветланд-парк водно-болотних угідь.

Проректор Одеського державного екологічного університету Юрій Тучковенко повідомив, що, за оцінками фахівців, рівень лиману потрібно підняти приблизно на півтора метра, а для цього його доведеться практично на 70% заповнити морською водою. Причому робити це слід поступово. «Перші роки треба заповнювати впродовж трьох зимових місяців, щоб зменшити солоність до 100 проміле», — зазначив науковець. За підрахунками експертів, для того, щоб доставити в лиман потрібну кількість морської води при потужності трубопроводу три кубометри за секунду, знадобиться близько 9 місяців. Крім того, надалі для підтримки рівня лиману туди потрібно буде щорічно підкачувати воду. Залежно від погодних умов, трубопровід треба буде включати на 20 — 80 днів кожної зими. А для того, аби бути впевненими, що морська вода не впливає на лікувальні властивості лиману негативно, після кожного етапу закачування морської води слід проводити експертизу грязі та ропи лиману, їх хімічного складу. Роботи мають розпочатися вже наступного року. І тут постає головне питання: «Чи встигнемо врятувати?».

Сьогодні виникають й інші питання щодо цього проекту. Наприклад, дуже важливо розрахувати, наскільки далеко від берега і на якій глибині братиметься морська вода. Яким чином вона фільтруватиметься? Як здійснити прокладання труби, оскільки на її шляху безліч комунікацій, розташовані авто- та залізничні магістралі, а також виробничі корпуси промислової зони Пересипу? Оскільки проект поки що на стадії розробки, ці питання вирішуватимуться в процесі. Зрозуміло, виникатимуть й інші. Саме тому басейнова рада вирішила збиратися частіше, хоча б раз на місяць, задля того, аби обговорити проблемні моменти і посперечатися про можливі варіанти їх вирішення.

Наприкінці засідання було вирішено звернутися з листом до Президента України Віктора Януковича. З пропозицією попросити главу держави надати проекту порятунку території Куяльницького лиману і річки Великий Куяльник статусу національного виступила співробітник Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень, доктор економічних наук, професор Тетяна Галушкіна. Басейнова рада пропозицію схвалила. Підтримав її і Валерій Матковський. Він підкреслив, що область не витягне цей проект власним коштом. Звернення до президента планується передати під час його візиту до Одеси 18 вересня.

Нагадаємо, нещодавно на сесії Одеської обласної ради були внесені зміни в регіональну програму збереження і відновлення водних ресурсів у басейні Куяльницького лиману. Згідно з цими змінами на розробку проектно-кошторисної документації та її експертизу додатково виділяється 250 тисяч гривень, а всього на ці цілі планується спрямувати 750 тисяч. Роботи повинні бути виконані у 2012 — 2013 роках. Загальний фінансовий обсяг програми — 28,3 мільйона гривень на п’ять років. У тому числі 27,2 мільйона — з обласного бюджету.

Людмила ІВАЩЕНКО.
На знімку: води у лимані — по щиколотки.
Фото
Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.

Від редакції. «Чорноморські новини» не раз розповідали про багаторічну боротьбу за Куяльник, яку провадить Чорноморське гайдамацьке з’єднання, — акції протесту проти незаконного видобутку піску в басейні Великого Куяльника, звернення в різні інстанції, прокуратуру зокрема, щодо порушень екологічного законодавства, які й призвели до нинішньої катастрофи, й проведення сходів сіл, розкинутих на берегах лиману, щодо підтримки створення національного природного парку тощо. Як не дивно, але саме ЧКЗ у новому складі басейнової ради місця не знайшлося. Чи, бува, не тому, що гайдамаки, і зокрема їхній отаман Сергій Гуцалюк, не раз вголос заявляли, що протиправна діяльність ведеться з відома, а часом і під прикриттям владців, що велика провина за нинішню катастрофу Куяльника лежить на чиновниках через їхню байдужість, потурання та зловживання?..

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net