Енциклопедія добра
Мануальний терапевт. Народний цілитель. Член Еколого-медичної академії. Почесний член Академії інформатики. Провідний спеціаліст столичного Інституту нетрадиційної медицини. Винахідник оригінальних медичних апаратів, захищених державними патентами. Автор кількох книг, у яких популярно, в доступній для читача формі ділиться досвідом лікування і профілактики цілої низки захворювань.
Його перу належать десятки публікацій у газетах, журналах. Не раз виступав на центральному та обласному телебаченні. Тематика тих виступів одна — поліпшення здоров’я населення України, якості медичного обслуговування, зокрема на Одещині.
Все це про неординарну особистість — В’ячеслава Васильовича Гаражу. Щасливим вважає себе тому, що його покликання, дар від Бога і вибрана професія збіглися, наче дві краплі джерельної води.
Перші ознаки екстрасенсорного бачення проявилися ще у шкільні роки. Міг безпомилково вказати, хто з трьох десятків однокласників взяв ту чи іншу річ, хоч при тому його виводили з кімнати в коридор. Згодом дар внутрішнього бачення розвинувся завдяки наполегливій праці над собою. I вже через кілька років брався навіть допомогти хворим за власною оригінальною методикою масажу. При цьому керувався принципом — не тільки лікувати недугу, а насамперед докопатися до першопричин її виникнення, щоб лікувати цю першопричину.
— Я постійно веду журнал прийому пацієнтів, — каже давній знайомий. — Сюди заношу основні дані про відвідувача, час виникнення недуги, її протікання, які препарати приймав і т. ін. Можу навести немало прикладів, коли хворому рекомендували лягати на операційний стіл, не бачучи інших виходів. Після кількох моїх сеансів, проведених суто індивідуально, вдалось обійтися без дорогого хірургічного втручання.
Саме про такий факт, свідком якого свого часу довелось бути авторові цих рядків, хочу розповісти. При виявленні за кількома симптомами запалення сечового міхура (з підозрою на наявність каменів) звернувся мешканець Чорноморського (Комінтернівський район). Усе обійшлося щасливо. До того ж народний цілитель допоміг чоловікові при ускладненні після видалення гланд (операція проводилася під загальним наркозом).
Аналогічних прикладів, хоч і пов’язаних з іншими захворюваннями, — тьма. Нині мануальна терапія поступово віднайшла свою нішу в системі охорони здоров’я. Звичайно ж, за умови, що нею займаються фахівці рівня В.В. Гаражі.
Багаторічна практика підтверджує: В’ячеслав Васильович успішно справляється з такими недугами, як фіброміома, радикуліт, сколіоз, кіфоз, аденома простати, остеохондроз, гайморит та ін. При цьому в разі потреби використовує різні препарати власного виготовлення на натуральній рослинній основі. Коли необхідно, вдається і до елементів гіпнозу. Це, поєднане з відповідним комплексом мануальних операцій, дає добрі наслідки. Але за умови, що пацієнт довіряє лікареві, сам прагне одужати, не впадає у відчай. То важливий психологічний фактор — у загальній системі він зовсім не на останньому місці.
В’ячеслав Васильович аж ніяк не протиставляє себе існуючій медицині, а тільки при можливості успішно доповнює її. Любить при нагоді повторювати, мовляв, я не сонце, всіх зігріти не можу.
Та все ж не раз і не два допоміг людям, перед якими стояв вибір — негайна складна операція з невідомими наслідками чи кількох сеансів лікувань нетрадиційними методами народного цілителя. «За» агітують конкретні результати. Як правило, стан людини помітно поліпшується, більше того, вона повертається до улюбленої роботи чи звичного способу життя. Без можливих різноманітних ускладнень після операційного втручання, без дорогих ліків, необхідних у реабілітаційний період. А він нерідко розтягується від кількох тижнів чи місяців до років. До того ж з багатьма обмеженнями щодо харчування, способу життя, майбутньої трудової діяльності тощо.
— Чи значить це, що ви досягли у мануальній терапії усіх висот і що далі рухатись нікуди? — запитую відомого у своїх колах фахівця.
— Ні і ні! — чую відповідь. — Як і раніше, так і тепер, постійно стежу за новинками у своїй професії в періодичних виданнях, читаю фахову літературу, сформував власну бібліотеку. Не обминаю й Інтернету, де завів власний сайт. Часто заходжу до поліклініки Київського інституту нейрохірургії (розташований недалеко від місця мого проживання). Колись тут не раз зустрічався з академіком АМН України Андрієм Петровичем Ромодановим, нині, на жаль, покійним. Від нього взяв чимало корисного для себе. То — неоціненна поміч у повсякденній роботі. Зокрема, удосконалив методику використання елементів гіпнозу в окремих ситуаціях, якщо це йде на користь швидшому одужанню пацієнта. Поради і товариська підтримка визнаного світила медицини дуже допомогли при написанні книги «Настоящие чудеса и невероятности. Уникальные рецепты и методы лечения народного целителя Украины», що вийшла друком у Києві 2004 року.
Від себе додам, що всі запропоновані рецепти по десять — двадцять разів були апробовані на практиці, показали добрі, інколи навіть вражаючі результати. Як правило, рекомендовані препарати створені на основі природних компонентів, з урахуванням багатовікового досвіду народної медицини. При вживанні згідно з авторськими настановами і під його контролем ліки жодного разу не давали побічних ускладнень. В’ячеслав Гаража сповідує давню істину, що веде стежку до батька медицини Гіппократа, якому належать знамениті слова — ескулапе, не нашкодь...
Принагідно нагадаю про прославленого лікаря з м. Кобеляки на Полтавщині Касьяна, відомого на весь колишній Союз і за його межами. Дипломований фахівець, який не цурався набутків народної медицини, не мав рівних у лікуванні захворювань опорно-рухового апарату. До нього приїздили люди як до останньої інстанції, пройшовши через різні поліклініки, консультації, шпиталі, безуспішно приймаючи безліч ліків, у тому числі й дорогих закордонних. Але тільки завдяки Богом даним чарівним рукам укупі з глибокими знаннями Касьяна, прагненням одужати люди поверталися з Кобеляк у значно кращому стані. А ще через недовгий час ставали повністю здоровими. Це засвідчено буквально мішками вдячних листів, телефонними дзвінками.
Не збираюся ставити, як кажуть, на одну полицю Касьяна і Гаражу. Кожен використовував — у випадку з Гаражею продовжує використовувати — Богом даний хист і талант по-своєму, йшов (Касьян відійшов у вічність) і йде своїм шляхом. Головне — дарує людям радість повноцінного життя, радість милуватися сонцем, спілкуватися з рідними і близькими.
Саме цій благородній меті слугує винайдений і запропонований апарат «Герпет», нині уже у кількох модифікаціях. Захищений п’ятьма авторськими патентами, схвалений до широкого використання Міністерством охорони здоров’я України.
Ні, кожне велике відкриття не робиться помахом чарівної палички. Таке можна прочитати лише у казках. І треба вірити великому А. Ейнштейну, що геній — один процент таланту і дев’яносто дев’ять — роботи. Правда, всесвітньо відомий учений сказав це в іншому зв’язку, але афоризм стосується (прямо стосується!) й В’ячеслава Гаражі.
Дорога його відкриття зовсім не устелена квітами. Навпаки, були багаторічні тривалі пошуки, не обминули й гіркі розчарування, коли від обраного варіанту доводилося відмовлятися і все починати заново. Та десь далеко, наче світло в темному тунелі, маячіли вогники надії...
Далі ніяк не обійтися без коротенького екскурсу до азів медицини. Відомо, хребет утримує до 80 процентів маси тіла. Від нього відгалужуються хребці, які через численні нервові волокна, кровоносні судини прямо впливають на роботу всіх органів — легень, грудної клітки, нирок, печінки, товстої і тонкої кишок і т.д. Наприклад, при зміщенні другого хребця грудного відділу відбуваються зміни у пульсі серця. Якщо виникли проблеми зі шлунком — слід звернути увагу на шостий хребець... Про це, наче в школі першачкам, у численних публікаціях роз’яснює народний цілитель, намагаючись донести до загалу принципові методи успішного поборення цілої низки хвороб. Ось деякі промовисті заголовки публікацій: «Гострі болі в хребті — не поспішайте з операцією», «Не втрачайте надії — не поспішайте з грижею на операційний стіл» та ін.
Обставини склалися так, що народному цілителеві довелося подбати й про самого себе.
— Якось у квартирі треба було перенести з місця на місце шафу, — розповідає співрозмовник. — Різко підняв її — і враз відчув нестерпний біль у спині. Здавалося, нічого особливого, через кілька днів пройде. Не проходило. У поліклініці обстежили, виписали цілу дюжину ліків. Але після їх приймання виникало лише нетривале полегшення, потім різкий біль повертався після найменшого руху. Внутрішнім відчуттям збагнув: відбулося зміщення хребця (чи хребців). За цим, як відомо, «стоять у черзі» остеохондроз, міжхребцеві грижі, сколіоз та інші можливі у такому стані «подарунки». Чи не краще вдатися до витяжки, завдяки якій усе може стати на своє місце? Згодом ідея матеріалізувалася у вигляді апарату «Гарпет».
За кресленнями і під особистим наглядом В.В. Гаражі цей апарат виготовили небайдужі спеціалісти столичного заводу металовиробів. Про тривалі пошуки необхідних (і не дуже потрібних) погоджень, випробувань не говоритиму. Бюрократичних перешкод у будь-якій новій незвичній справі у нас, відомо, вистачає. Але нині з впевненістю можна сказати: при проведенні певних маніпуляцій (їх форми та інтенсивність визначаються у кожному конкретному випадку) В. В. Гаража на своєму «Гарпеті» впевнено лікує міжхребцеві грижі (до 12 мм), що виникають у людей похилого віку чи через надмірні фізичні навантаження. Допомагає при протрузіях, зсувах хребетних дисків, сколіозах, кіфозах, хронічних радикулітах, перекосах тазу... Звичайно, є свої показання успішного лікування, є й протипоказання. Але то вже глибини медицини, збагнути їх вдається далеко не всім. Та й чи потрібно?.. Кожен повинен займатись своєю справою.
В. В. Гаражу знають не лише у Києві. Він виїжджав у Ярмолинецький район Хмельницької області, в санаторії Миргорода на Полтавщині. Знають його і в Южному, в селах Сичавка, Воронівка Комінтернівського району Одещини, у с. Ленінка на Миколаївщині...
Останнє ноу-хау — використання за власною методикою лікувальної глини, яка зустрічається в окремих місцях і має цілющі властивості.
Сказати, що ця людина заслуговує на наукове звання — значить сказати мало. Адже скільки дисертацій пилиться на полицях, так і не знайшовши реального застосування! Люди в білих халатах (можливо, не всі), добре знають про це.
Закінчу на оптимістичній ноті. Народний цілитель щиро полюбив наш Причорноморський край. Його мрія — пер цілий том. I в кожному рядку звучала б щира подяка за повернення найдорожчого, що маємо на світі, — здоров’я. Щасти вам на обраній дорозі, народний цілителю, лікарю, прекрасна людино! Використовуючи дані Богом талант і уміння, ви повсякденно і щедро творите добро. Нехай засіяна вами нива й надалі рясніє добрими сходами і колоситься.
Ярослав САВАРИН.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206