№ 72 (21336) четвер 13 вересня 2012 року
Куяльник рятують. Чи встигнуть?
Протягом усього літа ми чуємо тривожні повідомлення про те, що Куяльницький лиман настільки обмілів, що навіть з калюжею його складно порівняти. Це сталося не за день. Ще кілька років тому вчені та громадські діячі почали бити на сполох, попереджати про небезпеку зникнення унікального курорту. Найгірші прогнози справдилися, і тепер влада розуміє, що лиман необхідно терміново рятувати від повного пересихання. На жаль, такі речі швидко не робляться… Та як би там не було, діяти необхідно «вже». Про це і йшлося на в черговому засіданні басейнової ради річки Великий Куяльник та Куяльницького лиману, що відбулося наприкінці минулого тижня.
Розпочали порятунок... зі зміни складу басейнової ради. Потім перейшли до питання про розробку гідротехнічного проекту з’єднання Куяльницького лиману та Одеської затоки (Чорне море).
Заступник голови облдержадміністрації Валерій Матковський розповів, що, облітаючи лиман на вертольоті, потрапив у соляну бурю. «Я спочатку думав, що це пилюка, але виявилося: Куяльник настільки пересох, що піднялася в повітря сіль», — розповів чиновник. Це, на його думку, ще одне свідчення того, що ситуація з лиманом — критична. Він підкреслив, що на власні очі побачив, як Куяльник різко втрачає рівень води: «Сьогодні перепад рівня води між морем і Куяльником сягає вже 7 метрів», — зазначив Валерій Матковський.
Загальновідомо, що не лише природа-матінка «попрацювала» на те, щоб Куяльник пересох. Втім, і не лише люди винні, про що свідчить історія: лиман висихає не вперше. Ще на початку ХХ століття Одеська міська дума спільно з акціонерним товариством «Куяльницько-Хаджибейський соляний видобуток» прийняли рішення виділити гроші на створення каналу, який з’єднає лиман з морем. Вдруге морська вода наповнила Куяльник у 1924-у. Під час війни канал зарили. У 1964 році канал намагалися відновити, проте проект так і не був реалізований. Зараз побудова каналу, на думку вчених, — найшвидший спосіб порятунку лиману. Точніше, перший і терміновий крок на цьому шляху. Крім цього, необхідно відновити водостік у руслі річки Великий Куяльник і таким чином повернути основне джерело надходження води в лиман, щоб урівноважити його соляний баланс. А ще, аби в майбутньому не доводилося боротись за життя Куяльника, бажано було б створити національно-природний парк Куяльницький і ветланд-парк водно-болотних угідь.
Підтримайте українське слово!
Цими днями «Укрпошта» оголосила про початок передплатної кампанії на 2013 рік. Для всіх друкованих ЗМІ це найвідповідальніша і, без перебільшення, найвизначальніша пора. Найвідповідальніша і найвизначальніша в тому сенсі, що окреслює найближчу перспективу видання, його місце на інформаційному ринку, його затребуваність, чи, як ще кажуть, читабельність.
«Чорноморські новини» сподіваються на те, що в наступному році не лише збережуть свою аудиторію, а й розширять її. Принаймні ми все для цього робимо і робитимемо.
Кошторис-2013: урядова версія
12 вересня Кабінет Міністрів затвердив проект закону «Про Державний бюджет на 2013 рік».
Як повідомив на брифінгу міністр фінансів Юрій Колобов, проект державного кошторису на 2013-й розраховано на базі макропоказників, затверджених урядом ще у 2011 році, зокрема зростання ВВП — 4,5%, показник номінального ВВП — 1,688 трлн грн, інфляція — 5,9%.
«Народний бюджет» — за рахунок бідних
На порозі нові вибори. І знову нас намагаються заплутати, щоб до влади втрапили ті самі депутати, під якими стогнемо сьогодні. На жаль, у країні не існує законів, здатних загородити шлях тим, хто вважає депутатство винятково як можливість збагачуватися. При кишенькових законах від нинішньої влади нічого чекати добра. Тому треба сто разів подумати над своїм майбутнім вибором.
Насамперед, у вищі й місцеві органи влади не можна допускати людей, які не народилися в Україні й не жили тут упродовж років незалежності. Бо серед «новоспечених варягів» є не лише ті, хто прагне завдяки владі збагатитися, а й такі, що, здобувши високі посади, зумисне шкодять Україні. Отож, за відсутності відповідного закону, ми самі, роблячи вибір, змушені дбати про безпеку країни, її внутрішній спокій.
Дуже обережно слід допускати в депутати тих, хто має родинний бізнес. Бо поруч з прагненням створити справедливі закони майже завжди присутні наміри за рахунок держави збільшити власні статки. Сьогодні вони асфальтують тротуари, споруджують дитячі майданчики, роздають бідним людям гроші, бо знають: у владі все це повернеться сторицею.
Реклама без диму
Уже з 16 вересня на телебаченні, радіо та у друкованих ЗМІ повністю буде заборонена реклама тютюну.
Саме з цього дня набуває чинності ухвалений парламентом торік закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів».
Тетяна ТАЇРОВА-ЯКОВЛЄВА: «Людина, яка не хоче чути, ніколи не почує»
Лекцію «Іван Мазепа. Погляд із Санкт-Петербурга» прочитала у Вільному університеті Українського клубу Одеси директор Центру з вивчення історії України ХVI — ХVIII століть історичного факультету Санкт-Петербурзького державного університету, доктор історичних наук, професор Тетяна Геннадіївна Таїрова-Яковлєва — єдиний в Росії історик, який досліджує період гетьманщини.
Її книжка «Мазепа», що вийшла друком у популярній серії «ЖЗЛ», без перебільшення стала справжньою сенсацією не лише у книжковому світі й не тільки в середовищі істориків. Її погляд на нашу історію чесний і неупереджений. При бажанні можна було б і їй закинути якісь характерно російські особливості цього погляду, але тоді вийшло б точнісінько за отією приказкою про чуже око з порошинкою… Тому що й у нас в Україні ще й по сьогодні нема, на превеликий жаль, однозначного погляду на Івана Мазепу, тож треба нам, щонайперше, розібратися зі своїми, бо це зовсім не той випадок, коли можна говорити про право на різні погляди.
Свою кандидатську дисертацію Тетяна Таїрова-Яковлєва захистила у Києві. Вченій раді Санкт-Петербурзького державного університету не сподобалося, що у своїй науковій роботі молодий історик досліджує епоху українського гетьмана Івана Виговського. Запропонували поміняти тему дисертації або ж піти з університету. Вибрала друге. Тоді ж її назвали українською націоналісткою — ще й буржуазною.
Не для всіх храмів є земля?
Депутати Балтської міської ради відмовили римо-католицькій громаді міста у виділенні і закріпленні за нею в оренду земельної ділянки, повідомляє інформагентство «Траса Е-95».
Каменем спотикання став невеликий паркан, яким віруючі планують загородити територію навколо костелу.
Калахарі — український степ
Кліматичні зміни несуть реальну загрозу втрати для землеробства не тільки зони степу, а й більше половини площ ріллі країни
Про зміни клімату, тенденції, які спостерігаються на планеті загалом та в нашому регіоні зокрема, а також про наслідки, якими вони загрожують людству, «Чорноморські новини» розповідали не раз. Сьогодні продовжуємо знайомити вас з дослідженнями і прогнозами щодо цієї проблеми — пропонуємо статтю академіка Національної академії аграрних наук України Олександра Іващенка, опубліковану у свіжому числі газети «Дзеркало тижня. Україна».
Цілком справедливе твердження, що головним джерелом енергії на планеті Земля є Сонце. Відома сонячна константа енергії — 1,37кВт/м2, що надходить до перпендикулярної до сонячних променів поверхні на орбіті Землі. Відповідно в кількісному вимірі енергія від Сонця надходить до Землі відносно стабільно. Проте не все так однозначно. Інакше як можна пояснити факт зменшення на 40% площі льодів в Арктиці, підвищення зони вічних снігів у Альпах на 300 — 350 м, збільшення показників середньої температури на планеті за останні 20 років на 0,7 градусів Цельсія тощо?
Догхантерство чи догкілерство?
Краплею, яка у цій історії переповнила чашу терпіння, стало вбивство одразу двох десятків собак в одному з дворів Києва. Ранком, вирушивши на роботу, люди побачили частину тварин вже мертвими, а декотрі у жахливих муках конали від отрути. Але й на цьому жахіття не скінчилися — у місцевій житлово-експлуатаційній конторі на заяви людей з проханням забрати мертвих тварин зважили не одразу — чотири дні їх тіла розкладалися просто неба на очах у всіх, і дітей зокрема...
Як уже писали «Чорноморські новини», навмисне знищення тварин — не поодинокі прикрі випадки. Так звані догхантери мають свої сайти, угруповання, пов’язані певною філософією та життєвою позицією. Діють вони чітко і злагоджено. Вбивають — масово і жорстоко. А найстрашніше, що ці люди абсолютно не бояться наслідків, адже впевнені: їм за знущання нічого не буде.
...А пити хочеться
Уздовж центральної алеї в чарівному куточку Одеси, що носить назву Аркадія, тягнеться глибоченька яруга. По її дну ще за пам’яті літніх людей текла маленька річечка. Та з часом її затовкли, засипали, таким чином осушивши ярок. Але ж вода нікуди не поділася. Мабуть, пішла під землю, бо аж біля пляжу таки вибивається невеличким струмочком.
Якби у нас хоч щось робилося по-хазяйськи, то, зберігши річечку і впорядкувавши її береги, тут можна було б створити чудовий тінистий міні-парк для відпочинку в спекотну пору. Але ярку судилася доля, по суті, смітника. Час від часу в ньому влаштовували то автодром, то гойдалки, то виставку динозаврів чи ще щось. Але в засмічену яругу на ті атракціони ніхто не поспішає. Довкола, окрім кількох напіврозламаних лавиць, нічого нема. З них ми з подругою й спостерігаємо за життям аркадійської «периферії».
Як кандидати у законотворці порушують закон
Закінчення. Початок у номері за 8 вересня.
Використання «чорного PR»
Упродовж серпня Одеська обласна організація Комітету виборців України фіксувала і випадки використання «чорного піару». Найбільше — в 133-у в. о. (Київський район Одеси), 141-у в. о. (центр — м. Арциз), 143-у в. о. (центр — м. Ізмаїл).
Так, у 133-у окрузі кандидати у народні депутати Олексій Гончаренко та Ігор Марков за допомогою власних медіа-ресурсів продовжують агресивну інформаційну війну, в якій використовуються і прийоми «чорного PR».
У 141-у, в Бессарабії, поширювався фальшивий випуск газети «Обозрение» (видання Асоціації болгар України) з підробленою передвиборною програмою кандидата Антона Кіссе.
Наша мова — наша зброя у боротьбі за Україну
Дещо із статистики і соціології
Часто можна почути, що росіяни нібито є корінним або автохтонним населенням України. Але це не так. У цьому можна пересвідчитися, якщо ознайомитися з наступною статистикою.
У 1794 році частка росіян на правобережній Україні була лише 0,11%, на лівобережній — 5,22%, в Новоросії (Таврії) — 19,07%. За даними всеросійського перепису 1897-го, на українській суцільній етнографічній території проживало 3,8 млн росіян на 27,8 млн всього населення, тобто вони становили 11,7%. Насправді росіян було значно менше, але це число завищили: внаслідок русифікаторської політики багатьох українців записували росіянами.
За переписом 1926 року, на території УРСР жило 4,2 млн росіян (12,1% всього населення). У 1939-у — 2,7 млн (9,2%). В Україні поступово зростала кількість осіб, які називали російську мову рідною. Якщо у 1926 році таких було 4,5 млн осіб (11,9% всього населення), то у 1959-у — 10,2 млн (24,4 %), у 1970-у — 13,3 млн. (31,6%). Одночасно зростав відсоток українців, що вважали російську мову рідною: 4,5% у 1926 році до 6,5% у 1959-у та до 8,5% у 1970-у.
«Не треба, люди, боятися!», або Повернення Олександра Галича
«Не треба, люди, боятися!» — прем’єра музично-поетичної вистави, присвяченої російському поетові, драматургу, барду і правозахиснику Олександрові Галичу, стала справжнім відкриттям для тих, хто завітав цими днями до театру Перуцького в Одесі.
Ім’я Олександра Галича і досі залишається у тіні. Його сучасникам Володимиру Висоцькому, Булату Окуджаві, Юрію Візбору в цьому сенсі пощастило більше — їхні пісні добре знайомі публіці.
Його називали декабристом свого часу. Будучи досить благополучним поетом і сценаристом, як він писав про себе, «благополучним радянським холуєм», Олександр Галич зрозумів, що більше так не може, і почав писати та виконувати «незручні» пісні. Він порушував болючі питання, звертаючись не до влади — до людей, своїх сучасників. Його пісні та вірші будили совість у тій країні, де всі голосували одностайно, ходили строєм і вірили в КПРС.
Дамо джазу!
Уже вдруге, з 21 по 23 вересня, в Одесі пройде міжнародний джазовий фестиваль «Odessa JazzFest». У програмі — імена музикантів з одинадцяти країн.
Сім учасників виступлять в Україні вперше. Серед них — легендарний польський джазмен Збігнев Намисловський зі своїм квінтетом, номінанти на премію Grammy — німецьке тріо «Klazz Brothers!», джазові зірки одразу трьох країн — Австрії, Болгарії та Франції — проект «Brein’s Cafй», а також а-капела квартет з Південної Африки «Soweto Entsha» (у новому складі: Георг Брайншмід, Антоні Дончев, Маріо Форте).
Тринадцяте «польське кіно»
На Одеській кіностудії у кінотеатрі U-Cinema відбувся «щасливий», тринадцятий, фестиваль польського кіно.
Глядачів, що прийшли на відкриття, вітали директор музею кіно з польського міста Лодзь Мечислав Кузьмицький, який з року в рік займається добором фільмів для цього фестивалю, режисер Дорота Кендзежавська, представники муніципалітету Лодзі Бартоломей Войдак та Даріуш Гурчинський, продюсер Влодзімеж Нідерхауз, відомий польський актор Лех Диблік та інші шановні гості.
— На щастя, нам є з чого вибирати, — зазначив Мечислав Кузьмицький, — польське кіно в останні роки розвивається досить динамічно. Спільним знаменником для підбору фільмів одеського фестивалю стала історія, її вплив на сучасність.
Вітер пригод кличе до Луцька
Бардів, екстремалів та бардів-екстремалів, а також просто туристів, які ще не встигли далеко сховати свої намети та спальники, волинський туристичний клуб «Ми» запрошує на фестиваль бардівської пісні, фото- і кіноаматорів «Вітрила пригод». Фестиваль пройде у Луцьку 22 — 23 вересня.
Організатори фесту зазначають: «Якщо ви вільна, креативна, смілива, творчо наповнена духом свободи людина, що здатна з життєво-напруженого графіка викроїти час для мандрів заради вражень і гострих відчуттів екстриму, відкритися та поринути в лоно природи, повести за собою однодумців, бачите і фіксуєте ці прекрасні миті на об’єктив фото- чи відеокамери або складаєте поезію, — гайда на фестиваль!». Отож організатори запрошують поквапитися до Луцька всіх, хто спраглий до романтики, відкритий вітрам пригод, горить бажанням стати учасником неповторного дійства, або готовий поділитися враженнями від осінньої пригоди з тими, хто віддає перевагу нудному монітору.
Енциклопедія добра
Мануальний терапевт. Народний цілитель. Член Еколого-медичної академії. Почесний член Академії інформатики. Провідний спеціаліст столичного Інституту нетрадиційної медицини. Винахідник оригінальних медичних апаратів, захищених державними патентами. Автор кількох книг, у яких популярно, в доступній для читача формі ділиться досвідом лікування і профілактики цілої низки захворювань.
Його перу належать десятки публікацій у газетах, журналах. Не раз виступав на центральному та обласному телебаченні. Тематика тих виступів одна — поліпшення здоров’я населення України, якості медичного обслуговування, зокрема на Одещині.
Все це про неординарну особистість — В’ячеслава Васильовича Гаражу. Щасливим вважає себе тому, що його покликання, дар від Бога і вибрана професія збіглися, наче дві краплі джерельної води.
Вбивства, катування, грабежі
Звіряче вбивство скоєно у ніч на вівторок у с. Новосільське Ренійського району. Від рук злочинців загинув голова місцевого сільгосппідприємства, одного з найуспішніших у районі, старший син господаря у важкому стані доставлений до лікарні.
За інформацією, поширеною у ЗМІ, на момент розбійного нападу батько з сином були вдома удвох — мати лежала в лікарні, молодший син поїхав до Ізмаїла. Саме він, повернувшись, і побачив понівечені тіла рідних. Батька рятувати було вже пізно, а життя брата тепер у руках лікарів.
Цілив у качку, а поранив людей
З початку сезону полювання на території Одещини сталися дві надзвичайні події, в результаті яких троє громадян отримали вогнепальні поранення, один чоловік помер.
Саме у перший день відкриття сезону, 25 серпня, в Ренійському районі під час полювання постраждали двоє жителів Ізмаїльського району — 37 та 46 років. Попередньо встановлено, що постраждалі на човні виплили на озеро Кугурлуй та сховалися в очереті. У цей час неподалік на іншому човні полював 45-річний ізмаїльчанин, який, не помітивши їх, вистрелив у качку, що пропливала повз очерет. Частина заряду зрикошетила від очерету в бік мисливців та заподіяла їм тілесних ушкоджень. Постраждалих одразу доставили до лікарні для надання необхідної медичної допомоги.
Три тисячі доз опію
Співробітники Одеського обласного управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків під час проведення оперативно-профілактичної операції «Мак-2012» перекрили канал постачання особливо небезпечних наркотичних засобів із сусіднього регіону.
Біля одного з одеських ринків оперативники затримали пасажирку, яка прибула до Одеси на автомобілі ВАЗ-2109 під керуванням 53-річного жителя Ізмаїла. Під час особистого огляду у жіночій сумочці підозрюваної виявили два пакунки з 250 грамами опію-сирцю, що є особливо великим розміром і становить близько 3 тисяч наркотичних доз. Вартість вилученого зілля за цінами «чорного» ринку — понад 200 тисяч гривень.
Комісарські «послуги»
Співробітники СБУ затримали військового комісара Біляївського районного військового комісаріату Одещини, який, зловживаючи службовим становищем, вимагав та одержав хабар від 19-річного юнака за видачу йому військового квитка.
Встановлено, що на початку серпня до військового комісара звернувся студент Одеського морського ліцею з проханням видати йому військовий квиток, який необхідно було додати до пакету документів для оформлення виходу у стажувальний рейс. За свої «послуги» комісар зажадав 8 тисяч гривень.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206