Тристороння діагностика Дунаю

Ця складна і важлива робота проведена успішно. Завдяки відмінному менеджменту і координації незалежною громадською організацією — одеським Центром регіональних досліджень — і підтримці досвідчених міжнародних експертів моніторинг був здійснений за єдиною, заздалегідь узгодженою трьома країнами методикою. На кожному дослідницькому катері, при кожному взятті проб були присутні спеціалісти трьох держав, відтак всі проби бралися одночасно експертами з України, Румунії і Молдови. Другий важливий чинник цього проекту — всі три країни одночасно приступили до дослідження проб у своїх національних лабораторіях. І зараз, на другому етапі, експерти трьох країн разом аналізують, зіставляють та об’єднують отримані під час експедиції дані в загальний звіт, що називатиметься «Результати тристороннього міжнародного об’єднаного обстеження дельти Дунаю». Така спільна робота, а також успішна міжнародна кооперація — дуже важливі для визнання остаточних результатів досліджень кожною із країн, особливо при розгляді спорних ситуацій.

— Експерти трьох країн отримали однакову оцінку екологічного стану дельти Дунаю? Яка вона, ця оцінка?

— Протягом багатьох років у регіоні дельти Дунаю кожна з країн окремо здійснює постійний моніторинг стану води. Час від часу проводяться також білатеральні заходи. Але тристороннє спільне дослідження проведене вперше. Інша дуже важлива обставина, яка також дає ширші можливості для оцінок, — те, що цього разу проби були взяті у 16 точках, тоді як ра­ніше такі дослідження проводилися тільки у двох — трьох точках.

Ще один важливий аспект — методики і заходи моніторингу враховували положення та вимоги Водної рамкової директиви ЄС. Відомо, що країни басейну Дунаю досягли політичної домовленості про впровадження положень Водної рамкової директиви ЄС, відповідно до якої всі її учасники докладають максимум зусиль, щоб до 2015 року досягти хорошої якості води в усьому дунайському басейні. Для Румунії положення цієї директиви є законодавчою нормою. На підставі асоціативних домовленостей Україна і Молдова уже внесли у свої законодавства окремі положення цієї директиви, продовжується робота з гармонізації і наближення національних законодавств у галузі захисту навколишнього середовища до міжнародних європейських стандартів. І ті заходи, які здійснюються в рамках нинішнього проекту, допомагають цим державам успішніше адаптувати і впроваджувати положення Водної рамкової директиви ЄС.

Слід відзначити й іншу важливу деталь. Раніше міжнародні експерти визначали якість води лише з позицій урахування небезпечних забруднюючих і хімічних речовин, виявлених у ній. Починаючи з 2000 року, з впровадженням положень Водної рамкової директиви ЄС, ця модель була змінена. Тепер водний простір розглядається як середовище мешкання різноманітних живих організмів. Тому нинішня оцінка водного простору залежить від того, наскільки розмаїтий тваринний і рослинний світ дельти Дунаю, які умови життя рослин, риб і дрібних живих організмів як у воді, так і в річковому ґрунті. Ті дослідження, що були проведені в рамках цього проекту, саме і враховують усі ці аспекти, і дають повну й актуальну картину стану життєдіяльності водного простору.

— Мені доводилося чути зауваження експертів, що існують деякі розбіжності між результатами, отриманими румунськими лабораторіями, та даними українських і молдовських спеціалістів. Чи не створять ці розбіжності ускладнень у формуванні остаточної об’єднаної картини стану дельти Дунаю?

— Певні незначні відхилення в результатах досліджень мають право на існування. Крім використання різного обладнання, проблеми можуть полягати в якості транспортування проб, адже, скажімо, проби, що включають летучі субстанції, повинні транспортуватися охолодженими.

Подібні ситуації виникали і під час інших проектів на інших ділянках Дунаю. Досить часто в транскордонних регіонах в усьому світі ми зіштовхуємося з випадками, коли одна з країн, отримавши результати дослідження, конфліктує з іншою стороною — не бажає ви­знавати результати. Тому, коли зіштовхуються інтереси кількох держав, дуже важливо, щоб дослідження виконувалися спільно й одночасно, як це було зроблено під час нашого проекту. А ще для нас дуже важливо, щоб отримана інформація стала на рівні експертів основою для відкритої дискусії і міркувань. Тільки в такий спосіб ми одержимо прозору і достовірну картину, що допоможе уникнути будь-яких політичних тисків або конфліктів. А оскільки між експертами України, Румунії і Молдови склалися гарні робочі і дружні стосунки, я бачу чудовий шанс для успішного співробітництва і порозуміння.

Остаточні висновки і рекомендації будуть висловлені в спільному звіті до кінця жовтня. Ці висновки стануть гарним аргументом для нашої подальшої роботи з уточнення методологій і схем опрацювання аналізів, а також з оснащення українських і молдовських експертів більш сучасним обладнанням.

— Проект вступив у другу, заключну фазу. У чому суть цієї роботи?

— Нагадаю про два важливі елементи проекту. Перша його частина — це експедиція і спільний мо­ніторинг, а також оцінка і зіставлення даних, отриманих трьома країнами, і в результаті — підготовка спільного звіту міжнародних експертів. І друга частина — створення на цій основі масштабнішого документа: «Аналітичного звіту про стан суббасейну дельти Дунаю». Документа, який дає точну оцінку стану навколишнього середовища і враховує положення Водної рамкової директиви ЄС. Саме цей документ повинен послужити основою для створення плану управління водними ресурсами суббасейну дельти Дунаю, робота над яким починається.

Звіт міститиме результати три­стороннього моніторингу — своєрідну моментальну картину стану дельти Дунаю. Але, як відомо, стан води може змінюватися залежно від її рівня і багатьох інших чинників. Тому в звіт також увійдуть результати довгострокових моніторингів, які систематично здійснюються кожною країною окремо.

У цьому документі будуть зібрані дані про фактори, які впливають на стан води, як-от сільськогосподарське використання земель, лісокористування, економічні та індустріальні чинники, а також морфологічні зміни в результаті розвитку судноплавства, та багато іншої інформації.

В аналітичному звіті йтиметься не тільки про поверхневі води, а й аналізуватимуться ґрунтові води, стан води внутрішніх озер й біля узбережжя Чорного моря. Вперше буде поданий докладний опис і характеристика всієї дельти Дунаю.

Таким чином, будуть сформована достовірна об’єктивна картина і виявлені так звані чинники ризику, що можуть перешкоджати досягти до 2015 року хорошої якості води на тій або іншій ділянці. Тільки встановивши ці чинники, ми можемо говорити про шляхи їх усунення.

Для майбутнього плану управлін­ня суббасейном дельти Дунаю ці дані і дискусії спеціалістів дуже важливі, тому що вони формують аналітичний базис для детального плану заходів екологічно й еконо­мічно доцільного використання природних ресурсів регіону. Скажімо, це можуть бути конкретні пропозиції щодо будівництва очисних споруд на ділянці, де виявлені хімічні забруднення, або заходи для усунення небезпечних індустріальних стічних вод. Можливо, будуть зроблені висновки, що та або інша ділянка потребує морфологічних змін, наприклад усунення дамб. В останні роки багато країн відмовляються від важких інженерних споруд, щоб надати ріці нового простору і створити кращі можливості для нересту і розмноження рідкісних та тих, що перебувають під загрозою знищення, видів риб, як-от осетер тощо. У свою чергу, це також забезпечить умови і простір для розширення біорозмаїт­тя. Завдяки цим пропозиціям, як місцевих експертів, так і досвідчених фахівців з Німеччини, Австрії, Словаччини, Угорщини й інших країн, у рамках проекту готується базис для дискусій на тему, які саме заходи необхідно здійснити для поліпшення якості води в дельті Дунаю.

— Торкнемося цих заходів. Чи повинні країни самі знаходити засоби і можливості для їх реалізації?

— Є два різних рівні менеджменту, на яких можна вирішувати питання про реалізацію того або іншого проекту і фінансування цих планів. Щодо Міжнародної комісії із захисту Дунаю, то вона, за умови схвалення і підтримки країн — учасниць, координує всю роботу в басейні Дунаю. Одночасно на національному рівні приймаються детальніші плани про ті або інші дії в регіоні. Природно, ми намагаємося використовувати можливості міжнародної кооперації, щоб підтримати уряди і місцеві влади. У ситуації з дельтою Дунаю знадобиться також згода і схвалення цих заходів кожній із країн. І завдання комісії — допомогти в організації дискусій, а також у пошуку розумін­ня і згоди. Адже йдеться про багатомільйонні інвестиції, який потрібні, скажімо, для будівництва очисних споруд. В останні роки, за підтримки міжнародної кооперації, такі інвестиції були освоєні в ба­гатьох європейських країнах. Так, у Будапешті й у Бухаресті збудовані і введені в експлуатацію очисні споруди, які значно поліпшили якість води на цих ділянках Дунаю. І одне з наших найважливіших завдань у дельті Дунаю — знайти і переконати інвесторів у важливості таких проектів у цьому регіоні.

З досвіду роботи комісії можу сказати, що якщо декілька країн одночасно беруть участь у розробці подібних планів і переконливо аргументують їх необхідність, то шанси на те, що інвестиції будуть ви­ділені, значно вищі.

Такий успішний досвід міжнародної кооперації ми вже маємо в басейні ріки Тиси. Зараз п’ять країн цього регіону вже приступили до реалізації подібного плану, що дозволить, з одного боку, більш раціонально розвивати економіку регіону, а з іншого — забезпечити збереження природних багатств Закарпаття. Сподіваємося, що успішний досвід колег із Закарпаття, підтримка досвідчених експертів і міжнародних інвестицій дозволять втілити чудову мету трьох країн — захистити унікальну природу Придунав’я і поліпшити якість вод Дунаю.

Наташа КРІСТЛ,
прес-консультант Міжнародної комісії із захисту Дунаю.
м. Відень (Австрія).