Їхало дівча в трамваї...
Чого тільки не почуєш у міському транспорті під час мобілкового «стрептизу» пасажирів! Хто куди їде і коли приїде, що придбав і що продав, кого недавно бачив і що виросло на дачі, що варив і що з’їв і т. ін. і т. п.
Того дня у трамваї позаду мене сиділа жіночка з немовлям на руках. Ні, телефоном вона не користувалася. Натомість поруч стояла її донька років п’яти — шести і невгамовно щебетала, звертаючись до неньки. Говорила про різне своє, дитяче. А потім питає маму:
— Ти мені трохи згодои відріжеш шмат землі на дачі?
Мама здивовано перепитує:
— А чого це ти раптом?
— Ну скажи — відріжеш?
— Буде в тому потреба, звичайно ж. І що ти робитимеш там?
— Та хочу розводити собачок-пікінесів. Вони ж такі гарненькі, розумні. Знаю, ти їх не любиш. Та й наша вівчарка Дора не стерпить. А я на межі поставлю високий паркан і ні ти, ні Дора їх не бачитимете.
І повело дівча мову про дальші свої плани в розведенні і дресируванні пікінесів. Взагалі вона хотіла б навчитися лікувати тварин. Мама сказала, що є така професія «ветеринар» і де цьому можна навчитися.
Цікаво було стежити за їхньою розмовою. Мама терпляче слухала доньку, не перебивала, говорила з нею на рівних, як з дорослою, десь погоджувалася, десь сперечалася, але без жодних повчань, зверхності старшого. Терпіння і такт не полишали жінку. Справді розумна материнська педагогіка.
А мене теж здивувало наступне прохання дівчинки після того, як вона щось прошепотіла мамі на вухо.
— Мамочко, ну не треба мені ніяких подарунків на день народження. Добре?
— Гаразд. Тоді поїдемо до дельфінарію чи сходимо до театру, — подала ідею мати.
— І цього не треба. Краще в «Макдональдс». Там така смачнюща смажена картопля.
— Сама підеш чи когось запросиш?
— Даринку, Настю, Полю. Хотілося б і Максимка. Але він не піде.
— Чому?
— Бавиться зі своїми лялечками-сестричками. Знаєш, він варить навіть їм кашу, пюре. Вони вже говорять і щоразу просять кетчуп. А він потре їм червоних яблук та моркви і каже, що то і є кетчуп. Все до крихти з’їдають, я бачила.
— Справді розумний і добрий хлопчик, цей Максимко...
Сім’я вийшла на наступній зупинці, продовжуючи розмову. А я не можу одразу збагнути, що ж мене здивувало у цій невинній родинній розмові. Паростки підприємливості п’ятирічного дівчати, котра розводитиме на продаж пікінесів і вже все тут собі по-дорослому спланувала? «Макдональдс», який у дівчинки перемагає картоплею, здавалося б, безкомпромісний дельфінарій? Ми не розуміємо, нас не розуміють... Бо й час настав вельми дивний.
Оксана ПОЛІЩУК.

Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206