Приват-доцент Марія Станішевська
Марія Бальтазарівна Станішевська — перша жінка-доктор медичних наук та приват-доцент університету в Україні, український патріот У 2011-у минуло 140 років з дня народження, а у 2012-у — 75 років з дня смерті унікальної особи в історії української науки Марії Бальтазарівни Станішевської. Для одеситів важливо, що великий життєвий етап у біографії вченої пов’язаний з нашим містом, а для українців Одеси додаткову цінність має патріотичне українське почуття, що керувало її поведінкою. Сьогодні про першу жінку — доктора медичних наук та приват-доцента університету в Україні, на жаль, майже не згадують.
Марія Станішевська народилася 12 червня 1871 року в місті Олешки Таврійської губернії (нині Цюрупинськ Херсонської області). До 1917-го вона вказувала своє дворянське походження, що підтверджується й мемуарними джерелами. Однак у 1930-х змушено писала про своїх батьків як про службовців. Її юність минула у селі Гуляївка Ананьївського повіту. Середню освіту одержала в Одеському інституті шляхетних дівчат, вищу медичну — у другій половині 1890-х років в університеті французького міста Нансі. Диплом про звання лікаря з відзнакою оформила в Московському університеті у 1900 році після складання державних іспитів. За рік до цього склала іспити на звання фельдшерки при Одеській лікарській управі та влаштувалася на службу в Одеську міську лікарню. Брала безпосередню участь у профілактиці та лікуванні холери і дифтериту в Одесі. Працювала на цій посаді до 1913 року, поєднуючи свою практичну діяльність з науковою при медичному факультеті Новоросійського університету під керівництвом Д.П. Кишенського в якості понадштатного ординатора.
Уже перша робота М. Станішевської, франкомовна дисертація 1899 року, викликала схвальні відгуки колег, які зазначали, що «з достатньою ясністю показано вміння автора вести клінічні спостереження, підкріплювати їх літературним матеріалом і досить опукло висвітлювати хоча й невеликі, але актуальні питання в хірургії й внутрішній патології». Від 1904-го її наукові праці публікувалися в медичних російських журналах та збірках.
Підсумком самовідданої наукової праці став успішний захист у травні 1913 року дисертації на одержання вченого ступеня доктори медицини на тему «Патолого-анатомічні зміни кісткового мозку при інфекційних хворобах». Це був перший випадок одержання жінкою докторського ступеня з медицини в стінах Новоросійського університету та один з нечастих випадків у Російській імперії. Уже через рік уперше в історії Одеси Марію Станішевську обрали на посаду приват-доцента кафедри інфекційних хвороб Новоросійського університету. Колеги були так вражені високим рівнем жінки-вченої, що звільнили її від читання другої обов’язкової пробної лекції. Високий інтелектуальний рівень Марії Бальтазарівни засвідчує володіння нею не лише українською та російською, а й французькою, німецькою та англійською мовами.
Живий образ Марії Станішевської знаходимо у спогадах відомого діяча української культури Ганни Чикаленко, доньки провідника українського національного руху Євгена Чикаленка, яка під час навчання у 1903 — 1904 роках на Одеських педагогічних курсах проживала на квартирі М. Станішевської, що на вулиці Базарній, неподалік від Олександрівського парку. У цих спогадах вчена постає як людина з сильною, навіть авторитарною вдачею, ексцентрична, занурена в науку, водночас — надзвичайно захоплена верховою їздою. Вона мала власного коня у манежі, полюбляла кінні прогулянки вздовж морського узбережжя. Багатьом одеситам запам’яталися моменти, коли М. Станішевська допомагала перепрягати коней на Одеській конці. Вона брала участь у діяльності Української студентської громади міста у складі курсисток та студентів, захищала її членів, зокрема Г. Чикаленко. Лікар залучала студентів до участі в організації балів одеської аристократії, де ті намагалися налагодити контакт з українськими патріотами, ширити патріотичну літературу. Але при цьому вона стримувала студентів від занадто радикальних дій, переконуючи їх у необхідності передусім навчатися. Під час розгрому «громадівців» поліцією Марія Бальтазарівна допомагала українцям уникнути більш суворої долі, аніж виключення з курсів та університету.
У 1919 — 1920 роках М. Станішевська працювала лікарем в Одеському 27-у військовому шпиталі. У 1920-х працювала доцентом кафедри інфекційних хвороб Одеського медичного інституту, завідувала інфекційною лабораторією, очолювала інфекційний гурток студентів п’ятого курсу. У 1920 — 1923 роках завідувала школою сестер милосердя в Одесі. Стаття вченої «Натуральна віспа» була опублікована в підручнику для медичних шкіл 1920 року видання. Від 1926-го М. Станішевська закладала основи викладання інфекційних хвороб як окремої дисципліни у Дніпропетровському медичному інституті — тепер кафедра інфекційних хвороб Дніпропетровської медичної академії Міністерства охорони здоров’я України. Наукові пошуки М. Станішевської у дніпропетровський період були присвячені вивченню дифтерії, кору та інших захворювань. Вона видала дві монографії: «Інтубація» і «Дифтерія та ангіна», в яких на базі свого великого клінічного досвіду зробила висновок щодо особливостей плину, діагностики та терапії дифтерії. М. Станішевській належав розділ «Сибірська виразка» в фундаментальному двотомнику з інфекційних хвороб (1938), у створенні якого брали участь видатні інфекціоністи. За активну участь у боротьбі з віспою її нагородили подякою та премією від Дніпропетровського губернського відділу охорони здоров’я.
Померла Марія Станішевська 5 травня 1937 року. Поки що залишається відкритим питання, чи, бува, у добу тотальних репресій їй не «допомогли» піти з життя. Пам’ять про видатну жінку має міцно втриматися серед сучасних українців як один з компонентів великої традиції присутності лікарів в українському національному русі та науковому житті (І. Луценко, І. Липа, Ю. Липа та ін.).
Олександр МУЗИЧКО,
доцент,
кандидат історичних наук.
м. Одеса.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
