Гарна лікарка капуста

У широтах з суворим кліматом саме білокачанна капуста з її цілющими властивостями, а не екзотичні фрукти, часто рятує від авітамінозу, оскільки зберігає вітамін С аж до весни. У ній є практично всі вітаміни, в тому числі й вітамін U — метілметіонін. Він сприяє загоєнню ерозій і виразок на слизовій шлунка та кишечника. Згадаймо також, що при квашенні в капусті утворюється нікотинова кислота, яка забезпечує нормальний перебіг життєво важливих клітинних процесів і додає блиску волоссю та міцності нігтям. Плюс безцінна клітковина, яка відмінно чистить кишечник, виводячи шкідливий холестерин. А маски з квашеної капусти, які відбілюють, освіжають і тонізують шкіру! А закуска яка! З цибулькою і нерафінованою соняшниковою олією: і на стіл поставити не соромно, і з’їдять всю — не шкода. Білокачанну можна не тільки квасити, а й кришити у весняний салат, тушкувати, загортати в її листя фарш, начиняти нею пиріжки та вареники. І, звичайно ж, варити з нею борщ!

Червонокачанна капуста відрізняється від білокачанної не тільки червоно-фіолетовим забарвленням, а й складом. Вона містить більше вітаміну С і білка, а також краще зберігається.

Суцвіття цвітної капусти недарма нагадують півкулі головного мозку. Особливо збагнете цю схожість, коли дізнаєтеся, що ця капуста, порівняно зі своїми хрусткими сестрами, містить рекордну кількість білка, а це найважливіший будівельний матеріал для внутрішніх органів і прекрасне «підживлення» для мозку. Цвітна капуста — чудовий варіант для дієтичного харчування, передусім для людей, які страждають шлунково-кишковими захворюваннями. Є у неї і своя родзинка — вона рекордсмен за вмістом біотину (вітаміну Н), який необхідний для підтримки здоров’я шкіри, допомагає впоратися з втомою і навіть депресією. Однак при приготуванні цвітної капусти поводитися з нею слід ніжно: не переварювати і не пересмажувати. Її навіть можна їсти сирою, додавши маленькі суцвіття в салат, заправлений лимонним соком та оливковою олією. Або зварити з неї легкий овочевий суп.

Броколі дуже схожа за формою на цвітну капусту, але відрізняється яскраво-зеленим або фіолетовим кольором суцвіть. А от вітамінів і мінеральних речовин, а відтак і корисних властивостей у ній набагато більше. Скажімо, вміст вітаміну С майже такий, як у цитрусових. Унікальність броколі визначається ще й дуже високим вмістом вітаміну U, бета-каротину та йоду. Йодова складова необхідна в раціоні людей із захворюваннями щитовидки, тих, хто займається розумовою працею, а також людей з ознаками хронічної втоми і стресу.

Суцвіття, що нагадують зграйку міні-голівок ранньої білокачанної, — це брюссельська капуста. Але, як кажуть, хоч малі, та завзяті: ці голівки багаті каротином, вітамінами ряду В, РР і мінеральними речовинами. У цьому виді капусти вітаміну С у 3 — 5 разів більше, ніж у всіх інших. Рибофлавіну — стільки ж, скільки в молоці. За цінним білком вона перевершує білокачанну в 4 — 5 разів. З брюссельської капусти готують всілякі салати, її тушкують й обсмажують в олії для гарнірів, варять супи. А щоб заготовити про запас, її можна, наприклад, заморозити. Кажуть, що після морозу брюссельська капуста стає ще смачнішою.

Пекінська капуста нагадує білокачанну, «статура» якої витягнулася від подиву. Ще б пак, адже в «пекінці» міститься стільки всього корисного! До речі, у Китаї та Японії, де її їдять багато, саме з цією капустою пов’язують феномен довголіття. Сприяє цьому наявність у ній великої кількості лізину — незамінної амінокислоти, яка здатна розчиняти чужорідні білки, служить основним очищувачем крові, підвищує імунітет. Пекінська капуста містить майже весь набір вітамінів, що існує в природі, мінеральні солі, амінокислоти, алкалоїд лактуцин (речовина, яка нормалізує тиск, травлення, обмін речовин і сон, хоча й додає листкам легкої гірчинки). Саме тому вона не повинна сходити зі столів тих, хто страждає на серцево-судинні та шлункові захворювання. З «пекінки» можна приготувати смачні і корисні салати, борщі та супи, гарніри і голубці. Та й для зберігання вона придатна — годиться й для соління, і для маринування.