№ 70-71 (21333-21334) субота 8 вересня 2012 року
Як кандидати у законотворці порушують закон
Обласна організація Комітету виборців України (КВУ) провела у серпні спостереження за процесом висування кандидатів у народні депутати, діяльністю політичних сил і претендентів на мандати, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, за формуванням і початком роботи окружних виборчих комісій на Одещині.
Пропонуємо вашій увазі результати цього моніторингу (з деякими скороченнями).
Такі ось тенденції
1. Найпоширенішими формами агітаційної діяльності в Одеській області в серпні було розміщення зовнішньої реклами, проведення масових заходів, зустрічей з виборцями, розміщення «іміджевих» матеріалів (значна частина яких може бути віднесена до прихованої політичної реклами або т. зв. «джинси»), проведення агітації в поєднанні з соціальними ініціативами (наприклад, «Народний бюджет» і «Народний медогляд»), благодійністю, безоплатним наданням виборцям послуг і матеріальних цінностей.
2. Вкрай тривожними тенденціями є зростання кількості фактів перешкоджання здійсненню агітації, використання «чорного піару», непрямого підкупу виборців, залучення держслужбовців в агітаційну діяльність і використання для ведення агітації адміністративного ресурсу. Збереження подібних негативних тенденцій і надалі може поставити під загрозу легітимність виборчого процесу в області.
Передвиборне колесо
Закрутилося, завертілося передвиборне колесо. Вихваляють, оспівують себе кандидати в майбутні депутати, як хто може і як гаманець дозволяє — власний чи спонсора-покровителя. Виключно всі готові вирвати із себе серце, аби нам, рядовим, «пересічним», служити, щоби нам краще жилося вже сьогодні, як обіцялося ще вчора. Все те вже було, було...
Що сил і коштів не шкодують на власну рекламу — це точно. У спішному порядку пісочниць і гойдалок понавідкривають на прибудинкових майданчиках, і стежки до них підлатають, і харчу пенсіонерам у вигляді пакету гречки, пляшки олії, пачки вафлів, а на додаток ще шматок мила підкинуть. Он уже в одного маститого «регіонала» черга за дармовими окулярами виструнчилася. Благодійники...
Складний шлях до нації
Вільний університет Українського клубу Одеси запрошує у четвер, 13 вересня, на лекцію «Взаємовпливи у формуванні української та російської націй в XIX і XX століттях».
Лекцію прочитає Андреас Каппелер — професор Віденського університету, член Австрійської академії наук, іноземний член Національної академії наук України, іноземний член Академії наук Чуваської республіки Російської Федерації, член редакційної колегії веб-журналу Ab Imperio.
Відомий вчений народився у 1943 році в м. Вінтертур, Швейцарія. Навчався в університетах Відня та Цюріха. Був професором у Кельнському університеті, де почав займатися східно-європейською історією.
Народна війна проти совєтської окупації
Одеський український народний університет запрошує на лекцію історика, громадського діяча, директора Музею совєтської окупації (Київ), голови українського добровільного історико-просвітницького правозахисного благодійного товариства «Меморіал» ім. В. Стуса» Романа Круцика.
Тема лекції — «Народна війна проти совєтської окупації України (1917 — 1932 роки)».
Роман Круцик виступить перед одеситами у четвер, 13 вересня, у Палаці культури студентів (Маразліївська, 34а). Початок лекції — о 18.00.
Не розумію...
Мені 74 роки. І для мене так само природно голосувати за «Свободу», як дихати повітрям. Не бачу в цьому жодного подвигу, бо, вважаю, що так має чинити кожна нормальна людина. І мені не зрозуміла та неймовірна метушня, яка здійнялася навколо «Свободи» зокрема й українського націоналізму загалом. Ще з часів, коли це слово обов’язково супроводжували епітетом «буржуазний»...
Мені не зрозуміле те цькування, якого зазнала ця політична сила в парламенті ще за ющенківських часів. І не можу вважати своїм депутатом міськради того, хто говорить, що нам не потрібен Калнишевський. Бо мені він потрібен! Не розумію тих депутатів більшості і депутатів з опозиції, котрі твердять, що мова за значенням стоїть на 31-у місці. Для мене вона — на першому, бо визначає мене як українку. Мені не зрозуміла мотанина, влаштована мерією, з приводу реставрації — увічнення атрибутів Російської імперії позаминулого століття. Мені ні пам’ятника Катерині, ні колони Олександра не треба на вулицях і в парках Одеси. Я б визнала ці речі лише як музейні експонати, як пам’ять про сумне минуле. Не розумію ці барабанні святкування з приводу російської мови та агресивної заяви «Я говорю по-русски». Ніби будь-хто, хто має слух, не розуміє, якою мовою ти розмовляєш. Мені не зрозуміло, чому росіяни, живучи в Україні, для кого вона стала рідним домом, не допомагають українцям будувати українську державу. Невже вони хочуть будувати в Україні Росію? Але ж це все одно, що будувати Росію десь у Німеччині чи в Англії.
УДАР по корупціонерах
Нещодавно по всій Україні, і в Одесі зокрема, розпочався проект політичної партії «УДАР Віталія Кличка» «Люстрація влади». Суть проекту — зібрати якомога більше інформації в регіонах щодо кричущих фактів корупції з боку державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Цю інформацію збиратимуть у наметах партії за допомогою телебачення, а також в Інтернеті.
Так, у кожному агітаційному наметі і в кожній громадської приймальні партії «УДАР» з наступного тижня з’явиться набір анкет, бланків, які зможе заповнити кожен громадянин, звісно, якщо він знає про прояви корупції. Інформацію також можна буде повідомити на сайтах www.klichko.org, www.stophabar.org або на камеру телеканалу «УТВ». Щовечора отримані дані впорядковуватимуть, аби створити банк даних по всій Україні. «У цьому банку даних будуть зібрані матеріали щодо фактів корупції і відомих у кожному місті, райцентрі або селі корупціонерів», — повідомив громадський діяч, куратор проекту Сергій Гуцалюк. Збір інформації триватиме до 1 жовтня. За результатами акції буде проведено підсумкову прес-конференцію, де озвучать імена названих людьми корупціонерів. Згодом дані, зібрані під час акції «Люстрація влади», систематизують і передадуть на розгляд Антикорупційного агентства.
Олег Ляшко йде на Верховну Раду з вилами
Лідер Радикальної партії Олег Ляшко оприлюднив список своєї партії, у якому немає жодного олігарха та бюрократа
7 серпня біля пам’ятника Кобзарю в Києві відбувся IV p’їзд Радикальної партії, на якому було затверджено передвиборну програму партії та оприлюднено список кандидатів у народні депутати.
«На відміну від інших партій ніяких родичів у списку Радикальної партії немає, — коментує Олег Ляшко. — Я веду до Верховної Ради кандидатів з народу — лікарів, багатодітних матерів, освітян. Ці люди прагнуть радикальних змін. У нас немає жодного олігарха, корупціонера чи злодія».
Із хлібом... буряки
Громадяни нашої держави економлять на сирі та рибі, не доїдаючи більше 50% необхідних білків, які містяться, як правило, у м’ясі, молочних продуктах, рибі…
Наша газета в одному з останніх номерів писала про те, що, за даними Держкомстату України, в 2011 році наш середньостатистичний громадянин витратив на харчування майже 53% своїх доходів.
Пригадую цифри 1990-х, коли ми проїдали майже сто відсотків з того, що заробляли. Виходить, за двадцять років зробили великий крок уперед, проїдаючи трохи більше половини від заробленого! Але... Для порівняння: в країнах Євросоюзу на їжу люди витрачають не більше 20% свого місячного заробітку, а в США — не більше 7 відсотків.
Отак «любимо» наше місто
Напередодні Дня міста багатьом людям я ставила одне й те ж запитання: «Ви любите Одесу?». І чула у відповідь: «Так, дуже». Тому спробувала проаналізувати, що кожен особисто зробив чи робить задля того, аби місто ставало гарнішим, не занепадало від нашої бездіяльності чи й діяльності.
Коли буваю у Міськсаду, на центральних вулицях, радію, що люди ходять прокладеними доріжками й не псують зелень. Про наш закуток (біля вулиці 25-ї Чапаєвської дивізії) такого не скажеш. Хоч мешканці й намагаються впорядкувати прибудинкові території, захистити їх вдається не завжди. Не допомагає й наш бідняцький винахід — парканчики із закопаних у землю автомобільних покришок.
«Увага! Діти на дорозі!»
У вересні на вулицях міста відчутно більшає маленьких пішоходів, які після канікул знову поспішають на навчання. Щоб ця дорога до школи була безпечною, і дітям, і водіям слід неухильно дотримуватися правил руху. Власне, ця тема і була наскрізною міжнародного «круглого столу» «Навчання безпеці дорожнього руху в школах. Кращі практики», який відбувся в Одесі у четвер. Ініціатором такої розмови виступив ще зовсім молодий (існує лише півроку) Фонд сприяння безпеці дорожнього руху. До організації і проведення заходу охоче долучилося управління Державтоінспекції ГУ МВС України в Одеській області.
Поведінка дітлахів на дорогах завжди непередбачувана, і вони є найнезахищенішою категорією учасників руху. Часом вибігають на проїжджу частину з будинків, кущів, із-за транспорту, що стоїть на узбіччі. Малеча зазвичай відволікається на цікаві для неї предмети, не звертаючи уваги на те, що діється довкола. Враховуючи ці нюанси, учасники «круглого столу» зосередилися на трьох важливих питаннях: навчання безпеки руху на дорогах в рамках існуючих шкільних предметів; міжвідомчий підхід до профілактики дитячого травматизму на вулиці та успішний міжнародний досвід відповідного навчання.
Наша мова — наша зброя у боротьбі за Україну
Продовження. Початок у номерах за 1 та 6 вересня.
Позиція
екс-президентів
Схоже, що Колесніченко і Ківалов зовсім не переймаються тим, що три екс-президенти України — Л. Кравчук, Л. Кучма і В. Ющенко — одностайно виступили проти їхнього закону.
Леонід Кравчук, який у 2004 році закликав з білбордів голосувати за Віктора Януковича, а сьогодні на його прохання очолив Конституційну асамблею, розкритикував «закон Ка-Ка», вважаючи, що він прийнятий з метою «розширити застосування мови російської за рахунок української». Л. Кравчук повідомив, що він надіслав Президентові В. Януковичу два листи щодо першого і другого «мовних законів», у яких «аргументував фактично, політично і морально, що ці документи небезпечні для України, що підстав для їх прийняття немає жодних». За словами Л. Кравчука, В. Янукович подзвонив йому і сказав, що призначені ним фахівці виправлять вади закону, «аби українська мова мала всі можливості для розвитку». Як висловився перший президент Незалежної України, Колесніченко і Ківалов є «політично-лігнвістичними бойовиками, які в мовному питанні нічого не варті, але виконують стратегічне завдання (Москви) — щоб тут, на території «Малоросії», панувала російська мова».
У свою чергу Віктор Ющенко повідомив, що він пропонував Леонідові Кучмі та Леонідові Кравчуку підписати спільного відкритого листа на ім’я Віктора Януковича з вимогою не підписувати «закон Ка-Ка», але його попередники відмовилися скласти йому компанію, і Ющенкові довелося підписати цього листа самому. При цьому він ще й застерігав, що у разі, якщо В. Янукович підпише «закон Ка-Ка», то він «як громадянин і екс-президент» змушений буде оскаржити цей документ у Конституційному Суді. Але щось не чутно, щоб Ющенко це зробив.
Як гул століть, як шум віків...
Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих — рідна мова,
Вишнева ніжність пелюстків,
Сурма походу світанкова...
Максим Рильський.
Мерва
Одинадцятитомний тлумачний «Словник української мови» слово «мерва» пояснює так: «М’ята, терта або зопріла солома». У цьому значенні вжив це слово Іван Нечуй-Левицький у повісті «Пропащі»: «Лукина прибігла до Уласового двору, висмикнула з хлівця з загати жменю потерті та мерви, тернула сірничок і запалила солому. Потерть спалахнула, як сухі пачоси, й освітила всю оселю Прохоренкову».
Слово «мерва» походить від праукраїнського «мърва» (щось поплутане, подрібнене) — тобто, основне його значення збереглося до наших часів, мабуть, дещо пізніше значення цього слова розширилось: воно почало означати ще й дрантя, погань, мул; виникли й споріднені слова: мервиско, мервище — солом’яна підстилка; мервиця, мервичка — терта або попріла солома; мервистий — пом’ятий, потертий, прілий, гнилий; мервлястий — змішаний з прілою соломою; мервити — м’яти, бгати, розбивати, розтирати, угноювати; мервитися — гнити, пріти, втрачати кормові якості; перемервити — перетерти, подрібнити та ін.
Слово «мерва» вживалося в народних усних словосполученнях: «Чи косив, чи не косив, а мерви наробив»; «Так молотив, що одну мерву зробив»; «Мерва — мертва, на хату не годиться»; «У доброго господаря і мерва своє місце має»1.
Допоки в розбраті нам жити?
Держави та народу без мови не буває. Це аксіома. Для мене Україна — це не тільки слово, що уособлює географічну назву країни. В такому розумінні воно може сприйматися лише бездумними галасливими політиками для афішування своїх, нібито патріотичних, почуттів. А для вірних і люблячих синів і дочок Україна — це земля-годувальниця, Батьківщина, Матір роду їхнього.
То хіба цими високими духовними означеннями, які цементують українську націю, можна торгувати, як це роблять у парламенті «пани-регіонали» на чолі із Ківаловим, Колесніченком, Єфремовим? І саме тому я та багато моїх однодумців підтримуємо всіх авторів, хто висловлюється на сторінках «Чорноморських новин», як і в цілому редакцію газети, на захист української мови, проти спекуляцій нею, бо ми відчуваємо, що до неї підступно, замасковано тягнуться хижі щупальця чужинців з наміром у майбутньому здійснити «югославський варіант» і привести Українську державу до самознищення.
Європейський кордон Буковини
Настане час, і перетинати кордони між Україною та Молдовою буде задоволенням. Принаймні над цим працюють обидві країни, а також Місія ЄС. Так, з лютого цього року на кордоні держав-сусідок діє спільний пункт пропуску «Росошани — Бричень». Сьогодні вже можна оцінити ефективність цього пілотного проекту, для чого і зібрались на кордоні представники трьох сторін. Запросили й журналістів.
Як уже зазначалося, з лютого 2012 року контрольні процедури на ПП «Росошани — Бричень» здійснюють спільно українські та молдовські прикордонники і митники на нашій території, в Росошанах. Це дає можливість громадянам і вантажам, які перетинають кордон, зупинятися для проходження контролю лише раз. Зрозуміло, що таким чином об’єднується, спрощується й оптимізується низка контрольних процедур, що суттєво заощаджує час, необхідний для перетину кордону. Використання людських і технічних ресурсів стало ще ефективнішим, адже завдяки об’єднанню вдалося уникнути дублювання функцій. За даними українських митників, на перевірку транспортних засобів зараз іде на 15 — 20% менше часу.
Хтось — на пляж, а хтось — на грядку...
Статистика, яка знає все, зафіксувала перші підсумки курортного сезону. Нормальний відпочинок влітку, за цими підрахунками, можуть собі дозволити лише 4 мільйони українців із 45. Близько півтора мільйона мають змогу побувати за кордоном.
У селян і будівельників літо — гаряча пора, вони працюють. Немовлята і люди похилого віку, як правило, «невиїзні». Значна частина співгромадян обмежується дачею чи будинком у селі. Іншим вистачає міських пляжів та приміських «піонерських» таборів.
«Дивовижний світ Піросмані»
Так називається виставка робіт великого грузинського художника Ніко Піросмані, присвячена 150-літньому ювілею з дня його народження, що відкрилася 3 вересня у Міській художній галереї на території Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря (вул. Успенська, 46).
Зорганізувало виставку генеральне консульство Грузії в Одесі, приурочивши її відкриття до Дня міста. Генеральний консул Республіки Грузія в Одесі Теймураз Нішніанідзе, відкриваючи виставку, висловив упевненість, що вона послужить подальшому зміцненню культурних зв’язків між Україною та його батьківщиною. Він також оголосив про проведення конкурсу живопису і графіки, присвяченого 150-літньому ювілею Ніко Піросмані, до участі в якому запросив як студентів художніх навчальних закладів Одеси, так і художників-професіоналів. На переможців чекають грошові премії. Ознайомитися з умовами конкурсу можна на сайті Одеської міської ради.
Брюссель підозрює «Газпром»
Європейська комісія розпочала формальне розслідування навколо діяльності російської компанії «Газпром», підозрюючи її в можливому перешкоджанні конкуренції на газових ринках Центральної і Східної Європи та в порушенні антимонопольного законодавства ЄС, повідомили «ЧН» у представництві Євросоюзу в Україні.
Початок формального розслідування не означає, що Єврокомісія уже дійшла висновків у цій справі, але означає, що цю справу комісія вважатиме пріоритетною.
Або раз на гондолі, або 20 діб у метро
Експерти одного з туристичних порталів розрахували, скільки днів мандрівник зможе прожити в різних містах світу, якщо у нього в кишені лише 100 євро.
Почесне місце «Найдешевше місто в Європі» посів Київ — на ці гроші західні туристи можуть провести в українській столиці більш як чотири дні. Як зазначають автори дослідження, вартість однієї поїздки на венеціанській гондолі дорівнює 20 дням користування громадським транспортом у Києві, повідомив світоглядний портал «Рідна країна».
Ріка під високими хмарами
Літній ранок. На маленькому столику під яблунею мама порозставляла полумиски з кукурудзяною кашею й поналивала у високі гранчасті склянки солодкої ячмінної кави з молоком. Снідайте, діточки! Не встигла донести до рота третю ложку, як почула з вулиці голос повсякденної (бо близько живе) подружки Нінки. Кликала мене голосно й настирливо. З ложкою в руці я побігла до хвіртки. Почула: «Вночі залило плавні».
Хіба можна було таке пропустити?! Як стояла у самому лиш «трико по коліна», так і вилетіла за ворота. Кинула позад себе щойно облизану ложку й поспішила за Нінкою скликати дальших подружок. Верескливою зграйкою перетнули нижню вулицю й опинилися на безкрайньому просторі. Те, що ще вчора називали зеленою толокою, нині виблискувало неглибокою водою, яка їжачилася віджилими кущиками осоки. Високо-високо над нашими дитячими головами пливли урочисті пухнасті хмари. Як же було хороше під ними бігти по мілкій теплій воді, розсипаючи довкола себе віяла бризок!
Який він, секрет довголіття?
Нещодавно Любові Іванівні Фоміній, яка живе у Приморському районі Одеси у затишному будинку поблизу парку Перемоги, сповнилося цілих сто років. З нагоди такого солідного ювілею вона погодилася дати нам невеличке інтерв’ю.
Зустрічала нас ювілярка, елегантно вбрана, весела і привітна, на порозі своєї квартири разом з дочкою Світланою, яка приїхала з Росії, щоб привітати маму.
Їхало дівча в трамваї...
Чого тільки не почуєш у міському транспорті під час мобілкового «стрептизу» пасажирів! Хто куди їде і коли приїде, що придбав і що продав, кого недавно бачив і що виросло на дачі, що варив і що з’їв і т. ін. і т. п.
Того дня у трамваї позаду мене сиділа жіночка з немовлям на руках. Ні, телефоном вона не користувалася. Натомість поруч стояла її донька років п’яти — шести і невгамовно щебетала, звертаючись до неньки. Говорила про різне своє, дитяче. А потім питає маму:
— Ти мені трохи згодои відріжеш шмат землі на дачі?
Мама здивовано перепитує:
— А чого це ти раптом?
— Ну скажи — відріжеш?
— Буде в тому потреба, звичайно ж. І що ти робитимеш там?
— Та хочу розводити собачок-пікінесів. Вони ж такі гарненькі, розумні. Знаю, ти їх не любиш. Та й наша вівчарка Дора не стерпить. А я на межі поставлю високий паркан і ні ти, ні Дора їх не бачитимете.
Школа Миколи Вінграновського
Зворушливим виявився День знань у Первомайську — колишньому козацькому містечку Богопіль, що на північ від Миколаєва. Після багатьох років чиновницьких зволікань, в результаті неодноразових депутатських звернень рішенням сесії Первомайської міськради загальноосвітній школі № 17 присвоєно ім’я її випускника — видатного українського письменника-шістдесятника, кінорежисера, громадського діяча, лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка Миколи Вінграновського (1936 — 2004).
З такої нагоди цей, один із найстаріших в області, навчальний заклад відвідали відомі діячі культури та науки краю, які згадували земляка і читали його вірші.
Мавка заговорила бенгальською
Драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки виходила у світ багатьма мовами. А нещодавно «народилася» ще й бенгальською! Допомогла Мрідула Гош — індійська громадська діячка, яка багато років живе і працює в Україні.
Бенгалі — офіційна мова Бангладеш, а також штату Індії — Західна Бенгалія. Цією мовою розмовляють понад 215 мільйонів осіб!
«ТойХтоПройшовКрізьВогонь» іде до «Оскара»
Стрічка Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» претендуватиме на премію «Оскар» Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у номінації «Фільм іноземною мовою», повідомив на своїй сторінці у соціальній мережі режисер Максим Буйницький.
До фінального відбору потрапили два фільми: «Будинок з башточкою» режисера Єви Нейман, виробництва «1+1 продакшн», і «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» режисера Михайла Іллєнка, виробництва продюсерського центру «Інсайт-медіа» за підтримки Державного агентства України з питань кіно. В результаті саме фільм про українського індіанця Додоку отримав право представити Україну в Лос-Анджелесі.
Депортовані у степи
У Польщі вийшла книга «Вигнані у степи. Депортація українців із Польщі на південь України у 1944 — 1946 роках», повідомляє кореспондент «Історичної правди» з Варшави.
Книга українського автора Романа Кабачія «Wygnani na stepy. Przesiedlenie ludnoњci ukraсskiej z Polski na poіudnie Ukrainy w latach 1944-1946» (видавництво «Тирса» при Об’єднанні українців у Польщі) присвячена досі малознаній акції — масовому виселенню українського населення з Польщі, яке передувало акції «Вісла».
Приват-доцент Марія Станішевська
Марія Бальтазарівна Станішевська — перша жінка-доктор медичних наук та приват-доцент університету в Україні, український патріот У 2011-у минуло 140 років з дня народження, а у 2012-у — 75 років з дня смерті унікальної особи в історії української науки Марії Бальтазарівни Станішевської. Для одеситів важливо, що великий життєвий етап у біографії вченої пов’язаний з нашим містом, а для українців Одеси додаткову цінність має патріотичне українське почуття, що керувало її поведінкою. Сьогодні про першу жінку — доктора медичних наук та приват-доцента університету в Україні, на жаль, майже не згадують.
Марія Станішевська народилася 12 червня 1871 року в місті Олешки Таврійської губернії (нині Цюрупинськ Херсонської області). До 1917-го вона вказувала своє дворянське походження, що підтверджується й мемуарними джерелами. Однак у 1930-х змушено писала про своїх батьків як про службовців. Її юність минула у селі Гуляївка Ананьївського повіту. Середню освіту одержала в Одеському інституті шляхетних дівчат, вищу медичну — у другій половині 1890-х років в університеті французького міста Нансі. Диплом про звання лікаря з відзнакою оформила в Московському університеті у 1900 році після складання державних іспитів. За рік до цього склала іспити на звання фельдшерки при Одеській лікарській управі та влаштувалася на службу в Одеську міську лікарню. Брала безпосередню участь у профілактиці та лікуванні холери і дифтериту в Одесі. Працювала на цій посаді до 1913 року, поєднуючи свою практичну діяльність з науковою при медичному факультеті Новоросійського університету під керівництвом Д.П. Кишенського в якості понадштатного ординатора.
Великий дарувальник життя
Минає 130 років з дня народження і 50 — з дня смерті видатного грецького вченого, дослідника в галузі медицини Георгіоса Папаніколау. З цієї нагоди Одеський філіал Грецького фонду культури влаштовує низку різнопланових заходів.
Що ми знаємо про цю талановиту людину, яку співвітчизники під час опитування у 2009 році «Великі греки» поставили на друге місце?
Народився Георгіос Папаніколау у грецькому місті Кімі (острів Евбея) у сім’ї лікаря. Закінчив медичний факультет Афінського університету, відслужив армію, продовжив післядипломне навчання в Німеччині в університетах Йєни, Фрайбурга, Мюнхена. У 27 років захистив докторську дисертацію. Цікавився філософією Ніцше, Канта, Ібсена, Маркса тощо. Під час Балканської війни служив добровольцем у грецькій армії. З 1914-го жив і працював у США. У 1928 році представив роботу «Новий метод діагностики раку», яку не одразу оцінили онкологи й гінекологи. І лише у 1939-у лікарі США почали застосовувати його метод ранньої діагностики раку «Пап-тест». Пошуки вченого тривали. Він розпочав дослідження для розробки і застосування методики в цитологічній діагностиці раку легень, шлунку, сечового міхура та інших органів. Опублікував близько 160 наукових праць. У 1954-у видав «Атлас ексфоліактивної цитології».
І в ложки є таємниці...
Цей дивний за своєю формою і просто необхідний за призначенням предмет увійшов до людського вжитку дуже давно. Ще у «Рігведі» згадується кілька назв жертовних ложок, функції яких чітко ди-ференціювалися. Це та, що у буквальному перекладі означає «звернена до жиру», «та, що наливає», а також «велика дерев’яна жертовна ложка». Ці ложки використовували для набирання олії та жиру. Окрім них, були спеціальні ложки для божественного напою соми: «маленька ложка» та «повний черпак». Спеціальні ложки та лопатки для жертовних богослужінь згадуються у старозавітних текстах.
Перша знайдена на території України ложка датується III ст. н.е. (с. Черепин Пустомитівського району Львівської області). Приблизно цим же часом датовані й перші ложки, знайдені в інших країнах Європи. Усі вони зроблені з кістки. Найдавніші ж зразки українських дерев’яних ложок, що дійшли до наших днів, належать до ХІІ — ХІІІ століть (їх знайдено в Києві, на Подолі).
Гарна лікарка капуста
Якщо картоплю називають другим хлібом, то капусту цілком можна поіменувати хлібом третім. Принаймні, наш стіл важко уявити без страв з королеви овочів — борщу, голубців, тушкованої та квашеної капусти. За деякими спостереженнями, гарнір з картоплі почав поступово здавати свої позиції перед смачним і корисним гарніром з цвітної капусти...
Загалом людству відомо близько сотні сортів цього овоча. Білокачанна і червона, цвітна і броколі, брюссельська і пекінська… Кожна з них смачна і корисна по-своєму, але об’єднує їх, насамперед, спільна незаперечна перевага — всі вони є природним профілактичним засобом проти раку.
Отож сьогоднішня розповідь — про корисні властивості видів капусти (за матеріалами сайта про народну медицину vnarode.net).
Фіалкове море на Пушкінській
Наступного тижня, 13 — 16 вересня, у виставковому залі Одеського музею західного і східного мистецтва (вул. Пушкінська, 9) пройде міжрегіональна виставка фіалок, присвячена Дню фіалки, що відзначається 29 вересня.
День фіалки святкують не так давно — з 2003 року, а от самі сенполії (узамбарська фіалка — Saintpaulia — рід трав’янистих рослин із тропічних районів центральної і західної Африки з оксамитовими зеленими листками і фіолетовими квітами без запаху, на основі одного з видів якої штучно виведені махрові та різнобарвні сорти) виявлені в природі у 1892-у. губернатором Східної Африки бароном Вальтером фон Сен-Полем. Якось він прогулювався зі своєю нареченою по каучукових і ванілінових плантаціях у районі Узамбарських гір, де, ховаючись у тіні дерев, уздовж скелястих берегів ріки вони й побачили незнайомі квіти. Звідси й назви: узамбарська фіалка, африканська фіалка. Тоді ж букетик фіолетових квіточок цієї рослини вперше був подарований коханій.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206