Музика лине крізь віки...

Антоніна Кулієва не лише чудова оперна співачка, вона з любов’ю плекає талановиту молодь. Арія Людмили з опери «Руслан і Людмила» у виконанні студентки 5-го курсу кафедри сольного співу ОНМА ім. А. В. Нежданової, лауреата міжнародних конкурсів Наталії Скрипниченко викликала бурхливі оплески. Діапазон, краса голосу, справжній професіоналізм молодої співачки вразили навіть досвідчених знавців оперної музики.

Знаменитий вірш «Елегія» Євгена Баратинського на музику Михайла Глінки у виконанні дуету вчительки й учениці — Антоніни Кулієвої та артистки Одеського театру опери та балету, лауреата міжнародних конкурсів Наталі Піддубної-Кравченко пролунав як справжній шедевр виконавської майстерності — стільки було в ньому філігранних відтінків людських почуттів.

Лунала на святі й інструментальна музика. Тріо у складі: скрипка — лауреат міжнародних конкурсів Катерина Швець, віолончель — старший викладач ОНМА ім. А. В. Нежданової, лауреат міжнародних конкурсів Тамара Полянська та фортепіано — виконувач обов’язків доцента, лауреат міжнародних конкурсів Людмила Зима тішило слух присутніх чудовою класичною музикою.

Звучала й українська музика, і російська, й італійська, але в особливій пошані, як стало зрозуміло після концерту, у виконавців — твори Михайла Глінки.

«Чому ви так любите музику Михайла Глінки?», — запитала після концерту в Антоніни Кулієвої. І вона пояснила:

— Ми шануємо музику всіх часів, тому що її мова — інтернаціональна, вічна, але наша одеська вокальна школа пишається тим, що походить саме від знаменитого композитора та музиканта Михайла Глінки.

Загалом, Михайло Глінка мав прямий стосунок до формування української музичної культури. Працюючи в Петербурзі, він подав прохання директору петербурзьких театрів про те, що бажає «присвятити для вдосконалення опери надбані ним практичні відомості про мистецтво співу і бажає знайти голоси для театру саме в Малоросії». На ті часи при Києво-Могилянській академії були відкриті класи співу, диригування, гри на різних інструментах. У Глухові, в резиденції українських гетьманів, була також відкрита школа, де дітей навчали співу. В Україні тоді була розвинена вокальна школа. І Михайло Глінка набирав голоси для співу в санкт-петербурзьких театрах саме в Україні. З Переяслава він привіз п’ять дискантів, з Києва, із семінарії, — Семена Гулака-Артемовського, який брав у нього уроки співу. Згодом Глінка дав рекомендації та подбав про відрядження Гулака-Артемовського до Італії, де той навчався академічному співу. Саме тому «Запорожець за Дунаєм» — шедевр, у якому поєднана українська та італійська музичні традиції.

Але повернемося до Одеси. У Михайла Глінки навчалася чудова співачка, меццо-сопрано Дарія Леонова. Вона була на гастролях в Одесі разом з Модестом Петровичем Мусоргським, який був її концертмейстером. За історичними довідками, вони навіть давали концерт на Думській площі, де зараз міська рада. У Дарії Леонової навчалася вокалу Юлія Рейдер, котра фактично фундувала так звані одеські оперні класи, з яких і почалася наша консерваторія. Вона була запрошена Вітольдом Малишевським і практично цілий рік працювала безкоштовно для того, щоб залучити людей до оперного співу. У Юлії Рейдер навчалися Ольга Благовидова, Інна Райченко, у яких, в свою чергу, вчилися Галина Поліванова, Наталія Войцеховська. Таким чином йде доріжка від Михайла Глінки до сьогодення одеської оперної школи.

Відтоді у вихованців одеської оперної школи традиційно склалося таке ж альтруїстичне ставлення до своєї діяльності. Ми даємо багато безкоштовних концертів, і з задоволенням співаємо для людей.

Сьогодні Одеська музична академія готується до сторіччя з дня народження. Музичні традиції живуть у дні сьогоднішньому і линуть у майбутнє.

Ольга ФІЛІППОВА.