«Сонячний удар» по економіці: виживуть не всі
З кожним роком в Україні жити стає дедалі спекотніше. Температура повітря в літній період не припиняє бити рекорди, а зими стають дедалі теплішими. Гідрометеоцентр визнає, що клімат України поступово наближається до субтропічного і з часом стане нагадувати грецький.
За словами глави відомства Миколи Кульбіди, «з початку 1980-х і до ниніш-нього року ми маємо досить стрімку тенденцію до зростання середньорічної температури повітря, кожен наступний градус буде викликати збільшення кількості днів з температурою +35 і вище, що призведе до дедалі посушливішого характеру погодних умов». Навіть тенденція до збільшення кількості опадів «тут не допоможе, адже вони, переважно, зливового характеру і швидко випаровуються». Іншими словами, рятуйся, хто може, а головне — чим може. І якщо кожен українець суто особисто вибирає для себе рецепт виживання в таких умовах, то економіка країни абсолютно залежить від рухів тіла влади, яка в принципі має ясно розуміти, що перебудовуватися необхідно. УНІАН вирішив з’ясувати, що вживають у зв’язку з такими кліматичними «перетвореннями» в галузях, яких «потепління» торкнулося насамперед.
Агропром «перегрівся»
Розмова про сільське господарство, яке є головним індикатором вміння країни протистояти кліматичному «свавіллю», хочеться почати з показової доповіді ООН. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), в липні у зв’язку з сильними коливаннями погодних умов (посухою і зливами) різко подорожчало продовольство — за місяць в цілому на 6%. Організація зазвичай не публікує свій індекс цін, однак у зв’язку з ситуацією на ринку вирішила навести дані. Зокрема, вартість зерна зросла на 17%, цукру — на 12%, досягнувши чергових максимумів, кукурудзи — майже на 33%. За даними експертів, з початку року зростання цін на продукти і посуха призвели до продовольчої кризи у країнах регіону Сахель у Західній і Центральній Африці і торкнулися понад 18 мільйонів осіб. Можливе повторення ситуації 2007 — 2008 років. ООН, дослідивши, що через найсильнішу за останні 50 років посуху в США загине більша частина врожаю зернових, звернулася до уряду країни з проханням призупинити виробництво біопалива (згідно з американським законодавством, 40% врожаю повинно використовуватися для його виробництва). Інакше можна спровокувати розвиток продовольчої кризи у світі. Ось так ідуть справи в глобальному масштабі.
Україні цей маркетинговий рік теж наочно продемонстрував усю «красу» глобального потепління: від найтривалішої осінньої посухи і критично низьких температур взимку до знов посушливих весни і літа. Агрометеорологи жартують: у цьому сезоні наша країна збере замість кукурудзи поп-корн, а насіння збиратиме смаженим. У таких умовах отримання заявленого врожаю можна вважати везінням. Але чи пощастить наступного разу, якщо не буде вжито певних заходів з адаптації АПК до погодних умов, що «теплішають»?
Основна проблема українського агрокомплексу в тому, що він був і є зорієнтованим на певне агрокліматичне районування території, яке склалося приблизно в 60-ті роки минулого століття і використовується донині. Під це районування підбираються види і сорти культур з відповідними характеристиками. Одначе правила, які діяли раніше, тепер не гарантують хорошого врожаю. Агрометеорологи стверджують: аграріям потрібно вже зараз перерозподілити посіви з урахуванням кліматичних змін, що відбулися. При цьому зони гарантованого виробництва зерна, наприклад, змістити в більш високі широти.
За словами начальника відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяни Адаменко, ще одним важливим аспектом, пов’язаним з потеплінням, є можливе збільшення в 1,5 — 2 рази чисельності комах-шкідників, для яких потепління — благодать для розмноження і поширення. Зона екологічного оптимуму різних видів шкідників розширилася на території, де раніше температурні умови для них були несприятливими.
Але від змін клімату Україна може отримати не лише підвищені ризики, а й вигоду. Експерти наводять як приклад озиму пшеницю. Тільки за рахунок оптимального розміщення посівів стосовно кліматичних змін, які відбулися, можна отримати додатковий урожай від 15 до 40%, без зміни технології, без збільшення площ. Це надзвичайно великий ресурс, який просто гріх не використовувати.
Крім того, вчені довели, що підвищення вмісту вуглекислого газу в атмосфері і ґрунті, яке пов’язують з парниковим ефектом, позитивно впливає на продуктивність рослинництва. При подвоєнні вмісту СО2 прискорюється процес фотосинтезу, і залежно від тепла, і вологозабезпечення зростання врожаю може скласти 30 — 100%.
За словами Тетяни Адаменко, зміна клімату позначиться і на вирощуванні овочевих культур. Кордон степу значно просунеться на північ, знаходитиметься в нинішніх межах лісостепової зони. Внаслідок цього смуга вирощування баклажанів, солодкого перцю і помідорів пересунеться на північ. Через значне підвищення температури скоротиться територія агрокліматичних районів, сприятливих для вирощування картоплі, капусти та огірків. Значно зросте територія недостатнього зволоження, де необхідно буде відроджувати і розвивати зрошення.
Тетяна Адаменко зазначає, що через зміни клімату частота і жорстокість посух в Україні підсилиться, і для успішного ведення сіль-госпвиробництва необхідно подбати про забезпечення його водою. Уже сьогодні вчені припускають ймовірність опустелення деяких територій країни. «Зараз в Херсонській області є райони, де влітку по 4 — 5 місяців не було дощу кілька років поспіль, це явна тенденція до опустелення», — говорить вона.
«У найближчі 10 — 20 років при такій швидкості потепління в Україні можна буде вирощувати абсолютно все, але тільки за умови, що будуть відновлені системи зрошення. Без води нічого не буде, оскільки забезпечення ґрунту вологою проблематичне. Посухи повторюватимуться дедалі частіше і частіше. В Україні досить води, річок більше тисячі, тому проблем зі зрошенням не повинно бути, але потрібно відновлювати системи», — каже експерт.
Очевидно, що глобальне потепління може повністю змінити «зовнішність» українського АПК. За словами Тетяни Адаменко, вже сьогодні суми температур досить для вирощування оливок в Херсонській та Одеській областях, можна сміливо розширювати посіви рису.
На її думку, Україні необхідно провести дослідження і розрахунки на перспективу, щоб визначити тенденцію і вжити заходів для мінімізації ризиків для економіки від глобального потепління. Крім того, завдання вчених — виведення і пошуки нових сортів, адаптованих до створених умов. Хоча експерти зауважують, що даний процес може затягнутися до 8 — 10 років, тому Україні краще запозичувати вже готові сорти у тих країнах, які за кліматичними умовами близькі до тих, які прийдуть до нас завтра.
Звичайно, необхідно ще все пропоноване узаконити. Але, на жаль, згідно з нашими традиціями, дієві документи теж будуть розроблятися роками.
Спека виб’є пробки
Надзвичайно спекотна погода стала випробуванням і для вітчизняної енергосистеми. Обдзвонивши регіони, а також врахувавши власний столичний досвід, визнаємо: збої з подачею електроенергії спека нам забезпечила. Водночас, у «Київенерго» заявили, що «компанія не зафіксувала жодних технологічних порушень в роботі обладнання внаслі-док аномальної спеки» (згідно з відповіддю — завдяки модернізації). Хоча й визнала, що підвищення навантажень прискорює фізичне зношення мереж та обладнання.
Будемо вважати, що в цілому енергосистема витримала навантаження, але процеси, які відбуваються у вітчизняній енергетиці, можуть призвести до того, що вона вже через 2 — 3 роки не зможе самостійно впоратися з кліматичною ситуацією, подібною до нинішньої.
Як зазначає провідний експерт з енергетичних питань Центру Разумкова Сергій Дяченко, «серед ключових проблем — територіальна розбалансованість енергосистеми. Маючи в цілому надлишкові генеруючі потужності, Україна через обмежену пропускну здатність електромереж не може їх раціонально використовувати. На сьогодні в енергосистемі «закрито» 1,5 — 2 ГВт потужностей атомних електростанцій. Це та енергія, яку ми можемо виробити, але не можемо передати споживачам. Ще одна з проблем — неоптимальна структура генерації. Українська енергосистема відчуває нестачу маневрових потужностей, через що в маневрових режимах роботи змушені використовувати обладнання, яке для цього не спроектовано. Дається взнаки також моральна і фізична застарілість обладнання. Це стосується й електростанцій, і електромереж. Особливо гостро цю проблему відчуває теплова генерація, де кількість обладнання, що пере-йшло межу фізичного зношення, вже перевищила 80%».
На думку експерта, перераховані проблеми знижують стабільність і надійність роботи енергосистеми, а в екстремальних ситуаціях, подібних до нинішнього спекотного літа (з урахуванням зростання в рази електротехніки в будинках українців), можуть призвести до системних аварій.
«Тому необхідно терміново почати модернізацію галузі, але це зажадає величезних коштів, а сьогодні інвестори в традиційну енергетику не поспішають. Причини відомі: невизначене майбутнє енергосистеми і непрозора, спотворена система державного регулювання галузі й енергоринку. Особливо це стосується ціноутворення, яке побудоване на перехресному субсидуванні. При цьому тарифи формуються таким чином, що виробники електроенергії не зацікавлені в скороченні витрат, не отримують необхідних коштів на модернізацію, а пільговими цінами користуються всі верстви населення (у тому числі ті, які цього не потребують), а також деякі категорії цілком платоспроможних підприємств», — зазначає Сергій Дяченко.
Він вважає, що ці проблеми значною мірою могли б вирішити ліберальні ринкові реформи європейського зразка. «Але проведена приватизація електроенергетичних активів призвела до їх концентрації в руках кількох власників, що робить такі реформи неефективними через неможливість сформувати повноцінне конкурентне середовище. Отже, найголовніше завдання української енергетики — формування повноцінної державної політики розвитку галузі. Зараз Міненерговугілля оприлюднило для громадського обговорення проект оновленої енергетичної стратегії. Запропоновані в ній принципи і підходи загалом носять прогресивний характер. Але документ недостатньо збалансований в частині узгодження між собою запропонованих рішень та шляхів подолання проблем, що ставить під сумнів його ефективність», — зазначає Сергій Дяченко.
Водночас, за словами експерта, в Україні на даний час існують непогані можливості все ж вивести електроенергетику з кризи, і ці можливості пов’язані з членством в Енергетичному співтоваристві та інтеграції вітчизняної енергосистеми до об’єднання європейських енергетичних систем. Але реалізація цього курсу вимагає активних дій.
Європейська інтеграція, звичайно, добре, але поки ми далекі від неї, як від Місяця. Залишається сподіватися на власні сили — реформування та модернізацію. Тільки таким чином вдасться врятувати економіку, яка втрачає сили від «спеки». Тільки в даному випадку «спека» має зовсім інші корені.
Лілія КОВАЛЬ,
Нана ЧОРНА.
Джерело: economics.unian.net/ukr/
(Далі буде.)
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206