Переглядів: 4233

Збереження Тиси – турбота кожної з країн басейну

Можливо, у когось з читачів, виникне запитання: навіщо в Одесі розповідати про Тису, вона ж нашими теренами не протікає. Але не кваптеся, пригадайте, що саме Тиса є найбільшим суббасейном Дунаю, а відтак, екологія і Дунаю, і Чорне моря безпосередньо залежать від здоров’я ріки, про яку піде мова далі. Отож...

Механізми кооперації зусиль

Збереження Тиси — турбота кожної з країн басейну. Цим дуже актуальним сьогодні кредо і добре продуманою міжнародною програмою спільних дій Міжнародної комісії із захисту Дунаю (МКЗД) вдалося об’єднати уряди, експертів і громадські організації регіону в їхньому прагненні зберегти природні багатства Тиси. Зараз Дунайська комісія працює над тим, щоб поширити цей важливий і дуже цікавий досвід на регіон дельти Дунаю. Скажімо, міжнародні експерти трьох країн — України, Румунії і Молдови — вже почали підготовку «Аналітичного звіту про стан суббасейну дельти Дунаю», що послужить початком великої роботи з напрацювання інтегрованого Плану управ-ління водними ресурсами суббасейну дельти Дунаю і ріки Прут.

Країни басейну Тиси мають тривалу історію співробітництва, що включає домовленість про захист Тиси і її приток, а також програма 2000 року щодо вирішення проблем повеней. Всі держави, розташовані на Тисі, є членами Дунайської конвенції, найширшої угоди для країн Дунайського басейну.

Крім того, всі країни Тиси є партнерами Карпатської конвенції, підписаної в Києві в 2003 році. На першій зустрічі міністрів країн басейну Тиси в 2004-у була створена група щодо Тиси, платформою якої стало посилення координації й обмін інформацією про інтернаціональні, регіональні та національні заходи, проведені у басейні ріки, а також забезпечення гармонізації й ефективності зусиль, що докладаються. Країни домовилися про транскордонну співпрацю, спрямовану на досягнення інтегрованого менеджменту басейну ріки.

Меморандум, який визначив майбутнє басейну

У рамках президентства України в МКЗД 11 квітня минулого року в Ужгороді відбулася зустріч міністрів навколишнього середовища країн басейну ріки Тиси. Делегації Румунії, Сербії, Словаччини, Угорщини, України, Європейського Союзу і цілої низки міжнародних організацій зібралися там для узгодження дій щодо збереження природних багатств та екологічно стійкого розвитку регіону.

«Держави басейну ріки Тиса об’єднані розумінням того, що самостійно налагодити ефективне управління рікою заради її збереження неможливо. Окремі зусилля кожної з п’яти країн, через які протікає Тиса, можуть дати тільки локальні результати. Тому ми зібралися, щоб домовитися про координацію зусиль і про створення міжнародного плану конкретних дій. Це — будівництво очисних споруд, створення механізмів управління паводками, впровадження радикальних заходів для припинення забруднення Тиси, ведення комплексного екологічного моніторингу. Контроль за реалізацією цих заходів здійснює Міжнародна ко-місія із захисту Дунаю, головування в якій у 2011-у покладено на Україну», — відзначив тоді міністр екології і природних ресурсів Микола Злочевський.

На зустрічі міністрів п’яти країн був підписаний меморандум про порозуміння «Посилення співробітництва в басейні ріки Тиси в рамках здійснення плану інтегрованого управління басейном ріки Тиси в умовах підтримки стійкого розвитку регіону». Цей план, який експерти країн басейну готували впродовж шести років, націлений на реалізацію принципів водної рамкової директиви ЄС. Транскордонне співробітництво в басейні Тиси є також одним із найважливіших проектів у контексті Стратегії ЄС для регіону Дунаю.

Тут починається Тиса...

Тиса виходить на поверхню в українських Карпатах на висоті 1240 метрів над рівнем моря і протікає територією п’яти держав — України, Румунії, Угорщини, Словаччини і Сербії. Тиса є найбільшим (157168 квадратних кілометрів) суббасейном Дунаю.

У всі часи ця могутня ріка воістину була джерелом життя і процвітання майже 14 мільйонів осіб, об’єд-нувала різні культури і народи цього величезного регіону, давала їм новий імпульс для успішного співіснування, розвитку і співробітництва. Щоб позначити місце, де Тиса починає свою довгу, майже 900-кілометрову, подорож, жителі багатонаціонального регіону ще в 1889 році встановили першу меморіальну дошку. З моменту її встановлення стіна, де б’є джерело, зазнавала впливу часу й історичних подій і практично опинилася перед загрозою руйнації.

Ініціативна група угорської природоохоронної асоціації GEO-ENVIRON подбала про відновлення витоку ріки Чорна Тиса, яка й вважається початком Тиси і знаходиться неподалік від однойменного селища на Закарпатті. Одним з головних завдань цієї організації був пошук природного джерела ріки, вивчення документів і карт, щоб підготувати достовірну інформацію про цей унікальний куточок Карпат.

Робота почалася у 2006 році. Тоді члени асоціації яскравими позначками окреслили стежку, яка веде до джерела, і встановили інформаційний стенд українською та угорською мовами для численних туристів. Реставрацію місця, звідки бере початок Тиса, здійснили в 2009 році з ініціативи угорської природоохоронної асоціації GEO-ENVIRON, а також за підтримки угорського природоохоронного міністерства та інших природоохоронних організацій. Протягом п’яти днів, у незвичних умовах гірського клімату і мінливої погоди, працювали ентузіасти проекту. Стару стіну демонтували, а потім з гранітних каменів спорудили сходинки і новий меморіал.

На зустрічі в Ужгороді українське Міністерство навколишнього середовища виступило з ініціативою про встановлення п’яти пам’ятних дошок — кожній із країн, розташованих у басейні Тиси. Цей заклик був схвалений і підтриманий всіма міністрами—учасниками зустрічі, а також численними урядовими і громадськими органі-заціями України. Понад 70 представників країн басейну були присутні на урочистій церемонії встановлення пам’ятних табличок, на яких п’ятьма мовами вигравірувано: «Тисо, твоя нестримна краса і велич — спільне багатство п’яти країн», «Зробимо так, щоб Тиса дарувала свої прозорі води Дунаю і Чорному морю», «Об’єд-наємо зусилля заради збереження Тиси», «Спільно за Тису», «Збережи Тису для майбутнього». Тепер гості з різних куточків світу, які відвідують це унікальне місце, можуть оглянути меморіал, який символізує об’єднання зусиль урядів і міжнародних природоохоронних організацій у їхньому прагненні зберегти і захистити неоціненні природні багатства Карпат і багатющі водні ресурси цього багатонаціонального краю.

Бій із пластиковою хвилею

Інший приклад практичної міжнародної кооперації продемонстрували спочатку жителі України і Румунії у Великих Бичках, а трохи пізніше — населення селища Дротинці.

«Два береги — одна чиста Тиса» — таким було кредо транскордонного українсько-румунського проекту, що об’єднав два береги Тиси, два населені пункти і два народи в єдиному прагненні захистити ріку і врятувати її для майбутніх поколінь. Глобальний екологічний фонд та Міжнародна комісія із захисту Дунаю втілили цей проект в українському селищі Великий Бичків, що в Рахівському районі Закарпатської області, та в румунському селищі Бочков Маре, Марамуреш. Для кожного домашнього господарства у Великому Бичкові закупили 300 контейнерів для сміття, а також три види інших контейнерів: для скла, пластику і паперу. Приватна компанія «Екобат Шураві» забезпечує тепер збирання і вивезення сміття, завдяки чому вдалося викоренити давню звичку жителів селища скидати відходи і побутовий непотріб просто в ріку. Цей компонент проекту називався «дзеркальним», тобто такі ж заходи проводилися й на протилежному березі Тиси, в румунському Бочков Маре.

На найбільш емо-ційною і пам’ятною подією у рамках проекту стала спільна українсько-румунська екологічна акція «Два береги — одна чиста Тиса». Лише вузенька, 20-метрова, смужка води розділяла її учасників: школярів, учителів, а також жителів двох прикордонних селищ — Великий Бичків з українського боку і Бочков Маре — з румунського. Розчищаючи Тису від пластикових пляшок та іншого сміття приблизно в радіусі півтора кілометри, підлітки та їхні наставники могли спостерігати за тим, як проходить акція на іншому березі, обмінюватися враженнями і разом співати пісні. Такої теплої і сердечної зустрічі не пам’ятають жителі обох населених пунктів відтоді, як Тиса стала для них прикордонною рікою. Й ось тепер Тиса знову об’єднала мешканців обох селищ, цього разу — у їхньому спільному прагненні захистити її від забруднення і врятувати для майбутніх поколінь.

За підтримки Зеленого дунайського партнерства, Міжнародної комісії із захисту Дунаю, WWF, Coca-Cola Company і Coca-Cola Hellenic був здійснений ще один цікавий проект. Його ініціатором була сільрада Дротинців Виноградівського району Закарпатської області. Місцеві школярі зібрали 900 кілограмів пластикових відходів на десятикілометровій ділянці за-плави Тиси, трохи вище за течією від угорського кордону. Таким чином був зупинений пластиковий потік, що прямував далі за течією в Угорщину, а разом з ним — і проблеми, що дратували дружніх сусідів. Зібраний пластик спресували у двадцятикілограмові пакети і відправили на фабрику переробки вторсировини. А ще проект у Дротинцях передбачив створення нових робочих місць.

Мета цих міжнародних ініціатив — продемонструвати громадськості, що проблема збереження багатств Тиси — справді складна, і все ж її можна розв’язати. Є надія, що цими прикладами успішної міжнародної кооперації скористаються в інших населених пунктах не тільки на Тисі, а й на всій протяжності Дунаю — прикордонної ріки для багатьох держав, які щодня стикаються з тими ж проблемами, що й жителі величної Тиси.

Наташа КРІСТЛ,
прес-консультант Міжнародної комісії із захисту Дунаю.

 

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net