Переглядів: 1184

Росія у СОТ. Україна у СОТ. Але все вирішить Митний союз?

Через місяць після ратифікації протоколу про приєднання Росія набуває повноправного членства у Світовій організації торгівлі. Формально це дає Україні нові важелі впливу на торговельні відносини з Росією, зокрема і в конфліктних ситуаціях, але експерти висловлюють сумніви, що Київ захоче і зможе ними скористатися, йдеться у статті, опублікованій на сайті «BBC Україна» (http://www.bbc.co.uk/ukrainian/).

Після того як 10 липня цього року Державна дума Російської Федерації ратифікувала протокол про вступ Росії до СОТ, цей документ також підписав і російський президент Володимир Путін. 10 серпня після 18 років переговорів Росія стала 154-м членом Світової організації торгівлі.

Росія цілком могла стати членом СОТ ще у 2008 році, але політичне напруження між Москвою, з одного боку, та Брюсселем і Вашингтоном — з іншого, ускладнило підписання остаточних документів. Тоді у Москві навіть заявляли, що вестимуть переговори про вступ до СОТ синхронно з іншими членами Митного союзу — Білоруссю та Казахстаном. Проте згодом політична ситуація змінилася, і Росія відновила самостійні переговори про членство у СОТ і, врешті, завершила їх. Росія — остання країна «Великої двадцятки», яка не мала членства у СОТ.

Стратегічний 
конфліктний  партнер

Росія також є одним із головних торговельних партнерів України, яка стала членом СОТ у 2008 році.

Обсяги торгівлі між Україною та Росією у 2011-у перевищили 50 мільярдів доларів. Щоправда, баланс цієї торгівлі, переважно за рахунок імпорту російських енергоносіїв, складається не на користь України. До самої Росії Україна експортує товарів на 20 мільярдів доларів, а імпортує — на понад 30 мільярдів.

Серед умов вступу Росії до СОТ було і зниження імпортних мит на сільгосппродукцію (із 13,2% до 10,8%) та на промислові товари (з 9,5% до 7,3%), а саме у цих товарних групах Україна могла б нарощувати свій експорт до Росії.

Проте при збільшенні товарообі-гу між Україною та Росією впродовж останніх років торговельні відносини між країнами затьмарювалися кількома торговельними конфліктами, зокрема «газовими», «трубними», «карамельними» та «сирними» війнами.

Останній «сирний» конфлікт розпочався після того, як на початку 2012 року російське відомство із захисту прав споживачів (Росспоживнагляд) заборонило імпорт до Росії сирів низки українських виробників через те, що у них, буцімто, було виявлено пальмову олію.

Згодом після численних перевірок наявність зайвих домішок в українських сирах так і не була доведена, проте півроку обмежень на експорт до Росії коштувало українським виробникам сотні мільйонів доларів, адже саме на російському ринку українські сировари продають до 20% своєї продукції. «Сирний» конфлікт зійшов нанівець лише тоді, як із Києва стали лунати заяви про можливість приєднання до Зони вільної торгівлі із СНД. У липні на позачерговому засіданні Верховна Рада ратифікувала відповідну угоду.

Інструментарій  СОТ: 
наявний,  але  недостатній

Тепер, коли Росія, так само як і Україна, є членом СОТ, роздмухати, наприклад, черговий «сирний конфлікт» лише на основі заяв ке-рівника Росспоживнагляду Геннадія Оніщенка буде досить складно, вважають оглядачі. Крім того, СОТ надає своїм членам й інші механізми вирішення торговельних суперечок, включно із незалежним ар-бітражем.

Під час ратифікації угоди про Зону вільної торгівлі з СНД прем’єр-міністр Микола Азаров особливо наголосив, що всі її пункти, зокрема і вирішення торговельних суперечок, повністю узгоджені із правилами СОТ. Згодом Микола Азаров підтвердив готовність Києва скористатися з усіх інструментів, що їх дає і членство у СОТ, і у ЗВТ з СНД.

«Україна вдасться до відповідних заходів в рамках договору про Зону вільної торгівлі з СНД та норм СОТ у випадку, якщо Росія укладатиме зовнішньоторговельні угоди, які можуть нашкодити інтересам України. Якщо, наприклад, Росія підпише якусь угоду, що створить загрозу для нашої економіки, то ми що, будемо дивитися на це? Цілком зрозуміло, що ми проведемо консультації з Росією, попередимо їх, скажемо: хлопці, ви, так би мовити, маєте діяти в рамках тих умов, про які ми з вами домовлялися. А якщо не виконаєте цього, ми будемо змушені вдатися до певних дій», — заявив український прем’єр в інтерв’ю провідним телеканалам.

Проте, як вважає експерт «МПП Консалтинг» Павло Мельник, членство Росії у СОТ не убезпечить Україну від повторення гострих торговельних конфліктів. «Так, новий інструмент для вирішення конфліктів з’явиться, але він не є панацеєю від усього. Я гадаю, що у разі нових конфліктів кожна ситуація розглядатиметься окремо, й окремо вирішуватиметься, чи будуть застосовані правила СОТ, чи правила Зони вільної торгівлі. У випадку газових суперечок взагалі на перший план виходять міждержавні угоди та угоди між господарюючими суб’єктами», — каже Павло Мельник.

До того ж, як вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак, щоб скористатися перевагами членства у СОТ, потрібна по-літична воля, якої, як виглядає, бракує, коли йдеться про ставлення Києва до Москви. «Те, що Росія нарешті стає членом СОТ, теоретично може поліпшити наші відносини, бо ми зможемо апелювати до умов СОТ, до міжнародних судів. Але все залежатиме від політичної волі української сторони, української влади. Чи насмілиться вона будувати відносини із РФ на принципах рівноправного партнерства? Якщо насмілиться, то інструментарій СОТ є дуже хорошим для цього. Якщо не насмілиться, то працюватимемо за умовами так званої угоди про вільну торгівлю та умовами Митного союзу», — застерігає Андрій Новак.

І  не  зона,
і  не  вільна

Андрій Новак також вважає, що з точки зору розвитку торговельних відносин між Україною та Росією набагато більше вплив матиме приєднання України до Зони вільної торгівлі із СНД. При цьому експерт каже, що і вільна торгівля в рамках цієї угоди, і «зона» є досить умовними поняттями. «Назвати документ можна, як завгодно. Але найбільше винятків із режиму вільної торгівлі має Росія, — це щодо питання вільної торгівлі і рівноправних відносин. Цілісної «зони» там теж нема, бо над нею є ще Митний союз, який має перевагу у будь-яких суперечках. І для нас ця «незона невільної торгівлі» має

«нульовий» економічний результат, але несе новий формат правових стосунків», — каже голова Комітету економістів України.

А ще експерт наголошує, що тексти угод виписані так, що у разі, якщо умови вільної торгівлі у СНД суперечитимуть інтересам Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану, то перевага надаватиметься саме Митному союзу, який також може застосовувати санкції проти інших країн, навіть якщо вони є членами угоди про Зону вільної торгівлі СНД.

Певним підтвердженням таких оцінок стало виключення двох українських підприємств із переліку організацій, що мають право постачати свою продукцію тваринного походження на ринок країн Митного союзу. Це виключення відбулося 7 серпня, тобто лише через тиждень після того, як Україна ратифікувала угоду про вільну торгівлю із СНД.

Оглядачі вже неодноразово припускали, що подібні заборони є елементом тиску на Україну, мета якого — «примус до приєднання» до Митного союзу — одного із найамбітніших інтеграційних проектів Росії. При цьому приєднання України до Зони вільної торгівлі з СНД не викликало зауважень з боку ЄС. Проте Брюссель вже однозначно попередив, що подальша інтеграція Києва до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану унеможливить остаточне підписання угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, текст якої було парафовано обома сторонами 19 липня у Брюсселі. На ЄС нині припадає третина зовнішньої торгівлі України.

Що ж до заяв українського уряду, який очікує від приєднання України до Зони вільної торгівлі з СНД збільшення торгівельного обі-гу на 10 мільярдів доларів, то тут, як зауважує Павло Мельник, без відповіді залишається питання: чи зростатиме торгівля за рахунок збільшення українського експорту, а чи подальшого розширення імпорту до України товарів із країн СНД, передусім з Росії.

Анастасія ЗАНУДА.
«BBC Україна».

 

 

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net