Переглядів: 1141

«Внутрішнє споглядання» Андрія Коваленка

«О, Боже, якою дивною є моя доля! Невже я існую?»
М. Пруст.

У сучасне мистецтво Одеси Андрій Коваленко увійшов, що називається, у широко відчинені двері — яскраво і впевнено. І не лише тому, що прізвище Коваленків у нашому місті є знаковим. Зору глядача відкрилося мистецтво свіже, енергетичне, яке через індивідуальний досвід значно розширює межі нашої внутрішньої свободи.

Якщо персональна ви-ставка 2008 року в Одеському художньому музеї, при всій сформованості художника, мала відбиток певного драматизму світосприйняття автора, поборювання впливів, то нова, яка на початку липня відкрилася також в ОХМ (куратор — Сергій Остапенко), — це вже інша фаза творчого розвою Андрія.

До нинішньої виставки Одеський художній музей підготував ґрунтовний каталог, який переконує у тому, що у рідному місті прискіпливо слідкують за творчою еволюцією перспективного митця. Каталог, крім репродукцій картин, містить ви-словлювання колег, статті мистецтво-знавців, фото, бібліографію, участь у ви-ставках та біографічну довідку про художника. Нагадаємо деякі біографічні факти: народився 20 квітня 1976 року у родині художників Юрія Коваленка та Світлани Коваленко-Шведової. Мати також викладала в ОДХУ ім. М. Грекова, яке Андрій закінчив у 1996-у (педагоги П. Борисюк, О. Дьокіна, О. Кучинська, В. Осташова, К. Філатов). Перед захистом диплома провів першу персональну виставку, яких сьогодні у його послужному списку, включно з нинішньою, вісім.

На виставці, що притягує загальною позитивною тональністю, представлено сімдесят нових полотен митця, написаних протягом останніх чотирьох років. Звертає на себе увагу та обставина, що нове покоління художників шукає себе в умовах ринку, випробовує різні форми взаємодії із загалом. Хотів би наголосити, що завдяки своїм людським якостям для одеського художнього середовища Андрій Коваленко — фігура, що притягує і об’єднує людей часом доволі полярних, навіть антагоністичних.

Влучною є назва виставки — «Екзистенції», що робить наголос саме на ірраціональній природі творчості живописця: об’єкт зображення опановується інтуїтивно, а твір несе відбиток неповторної психоемоційної природи художника. Зображення подається як даність, яка не потребує раціонального пояснення. Щоб бути більш переконливим і не втратити сили першого враження, митець обирає ті засоби вираження, які скорочують шлях до відтворення образу. Полотна створюються без підготовчого рисунку, відразу пензлем, упускаючи деталізацію. Письмо вільне, розкуте. Живопис переважно рельєфний і такий, що зберігає сліди самого моторного процесу. Хоча останнім часом Андрій дедалі частіше віддає перевагу тонкому письму з використанням графічних засобів, наприклад, подряпуванням, які мистецтвознавець Галина Богуславська влучно назвала «малюнками-дряпанками». Поряд з контрастними, інтенсивними у кольорі, декоративними речами, з’являються роботи світлоносні, досить мінорні за настроєм («Свято», «Моє улюблене місто»), писані з натури.

Мистецтво Андрія Коваленка значною мірою детерміноване місцевими тради-ціями — одеським авангардом, особливо другою хвилею, що є свого роду симбіозом раннього одеського авангарду з традиціями пленерного живопису т.з. південної школи та деякими загальносоюзними тенденціями. У свою чергу воно спиралося на традиції західноєвропейського авангардного мистецтва початку ХХ ст. — постімпресіонізму (Ван Гог, Сезанн), фовізму (Матісс) та експресіонізму (група «Міст», «Синій вершник» та ін.). Саме експресіоністи відкрили принадність середньовічного мистецтва та примітиву.

У цьому ж ключі слід розглядати і творчий доробок його батька — Юрія Коваленка (1931 — 2004). Символічно, що свою першу персональну виставку Коваленко-старший почав готувати у рік народження сина, здійснивши її у 1977-у.

Щодо порівняння з експресіоністами. Наш сучасник хоча й не біжить від реальності, але у нього так само ослаблене поняття порядку; колір домінує над формою, а переживання, стан внутрішнього неспокою — над аналітичною споглядальністю. Пройшло вже більше століття, як експресіонізм досяг свого апогею, але й сьогодні досвід піонерів цього напрямку розкріпачує волю художників на їхньому шляху творення «дійсної Дійсності».

Ще один чинник — українська міфологія, народне мистецтво, яке, на мою думку, не так вплинуло на стилістику, як на сам дух його мистецтва. Адже звернення до примітиву не є рисою винятково українською, хоча Берегині Андрія Коваленка викликають асоціації з нашими ляльками-мотанками та писанкарством (як і використання продряпування). У цьому сенсі художник є продовжувачем традиції, яку частина митців по-своєму розвивали чи продовжують розвивати, сформувавшись на одеському ґрунті: В. Алтанець, А. Антонюк, В. Кабаченко, Ю. Коваленко, З. Пасічна, М. Степанов, брати Химочки та інші. Перефразовуючи Марка Шагала, що вряди-годи підкреслював своє єврейське коріння, думаю, Андрій міг би сказати наступне: «Якби я не був українцем і одеситом, як я це розумію, я не був би художником або був би зовсім іншим художником».

Переважаючим у творчості Андрія Коваленка все ж є пейзаж з його етюдним підходом, акцентом на внутрішньому стані, визначеним підвищеною емоцією автора. У ньому загострена увага на швидкоплинності та змінності буття. Більшість подібних робіт написано в рідній Одесі, а також під час пленерів у Карпатах, на Поділлі чи Полтавщині, Києві та Львові. Об’єкти на картинах художника, як у міфології чи казках, набувають нових властивостей. Вони олюднені й вітальні. «Будь-який предмет, що зображує Андрій, має свою історію і свої переживання. Свою душу. Світ сповнений життя. Він співчуває тобі. Подібний меседж митця не може залишити байдужим», — читаємо у вступній статті до згаданого каталогу за авторства Галини Богуславської. У цьому ж дусі пише й інший мистецтвознавець Віра Савченко в короткому, але блискучому есе: «Представлена виставка — це А. Коваленко на новому творчому віражі, з енергією й силою весняної природи, що пробуджується і рветься до сонця й буття…»

Коваленко знайшов свою міру умовності у живопису, яка доведена до граничного лаконізму, така, що відповідає природі його обдарування та темпераменту. Твори Андрія розкуті, у них розум йде за інстинктом. Перед обличчям творчості художник «забуває» свої знання про світ. Пишучи з натури, він певним чином абстрагується від реальності. Це вже ніби спогад про побачене — мате-ріалізовані художніми засобами власні переживання. Принагідно зазначу, що подібна методологія творчості має свою світоглядну платформу на прикладі тих філософських ідеалістичних течій, які вважають, що світ матеріальний примарний, існує лише з огляду на те, що ми його сприймаємо нашими відчуттями (Дж. Берклі), що згодом уможливить теорії «філософії життя» інтуїтивіста А. Бергсона або ж послідовників екзистенціалізму.

Природа творчості Андрія Коваленка така, що у нього внутрішнє сприйняття ще прив’язане до зовнішнього, але над ним домінує. Балансування між внутрішнім і зовнішнім сприйняттями, зрештою, визначає характер творчості й належність до того чи іншого напрямку. Так, посилення внутрішнього бачення над зовнішнім веде до чистої абстракції. В особі Андрія маємо сформованого художника, що вступив у пору своєї зрілості. У якому напрямку розвиватиметься його творчість, залежатиме не тільки від набутого досвіду чи загальної художньої атмосфери, а й від внутрішніх факторів, здатності до еволюції, яку, на загальну радість, він переконливо демонструє сьогодні.

Володимир КУДЛАЧ.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net