Інтегрований шанс

Такі клуби давно вже діють в Європі, а в нас — перша ластівка, дітище благодійного фонду «Молодий інвалід». «Створюється він абсолютно без бюджетного фінансування, за рахунок доброчинних пожертв мешканців нашого міста і силами хлопців та дівчат, молодих патріотів Одеси, які хочуть створити собі такий клуб», — зазначив Валерій Габерстро, голова правління БФ «Молодий інвалід». Міська ж влада у створенні такого потрібного закладу виконує роль «свахи» — допомагає знайти потрібних людей (спеціалістів або ж робітників) та матеріали. Тобто дистанційно керує процесом. Приміщення фонд отримав давно. Тоді його виділили під навчальні майстерні — молоді інваліди опановували ази столярної професії, малярної, гончарної та бага­тьох інших. Майстерні створили, але вони себе не виправдали: професії випускники отримували, а от спілкуватися зі здоровими людьми так і не переставали боятися, власне каліцтво не дозволяло їм жити повноцінно — молоді спеціалісти відчували себе аутсайдерами. Тоді пан Габерстро вирішив змінити тактику…

У клубі працюватимуть молоді інваліди, але буде він для всіх одеситів. Особливо для творчої молоді, яка прагне себе реалізувати, повеселитися, цікаво відпочити, а заклади на кшталт «Ітаки» чи «Паладіуму» — не їхня стихія. Зараз всі вони активно працюють над створенням клубу. А роботи чимало! В приміщенні два зали по 50 метрів. Один оформлять у стилі «Історія нашого міста: Чорноморський флот», а інший — анде­граунд, (1950 — 1960-і роки). В котромусь з них буде щось на зразок кафе, а в іншому — мікс із кінозалу, дискотеки та навчальної аудиторії. Щоправда, є ще третє, потаємне приміщення завдовжки в кілька кілометрів. Мова — про вхід у катакомби. І це не жарт! Наразі він захаращений, завалений мотлохом. Проте в планах Валерія Габерстро та молодих його помічників колись все те розчистити.

Задумується над цим і Сергій Вуколов, випускник Греківки. Про клуб він дізнався випадково. «Мені сказали, що сюди передають мою роботу. Так я й опинився тут. Прийшов, побачив, що тут робиться, що планується, і вирішив допомогти», — розповів юнак. Його робота не проста, а зі своїм характером. Планувалася як ландшафтний дизайн і, за задумом автора, — принаймні так він вказав у дипломній роботі, — мала прикрасити парк Перемоги. «Є такий напрямок — стін-панк, де поєднується гайки, шурупи, парові механізми і т. ін. І хоч у мене нема парових механізмів, зате є металеві деталі, і це все одно стін-панк. Я поєднав багаторічний камінь із сучасними механізмами, тобто старе й нове», — зазначив Сергій. Його робота інтерактивна, кожен може підійти і покрутити її.

До будівельних робіт активно долучилися й люди з особливими потребами. Сергій Лифар — інвалід першої групи. Він професійний столяр, але зараз допомагає з прибиранням. У нього активна життєва позиція: він учасник КВК і неодноразово грав в інтегрованій команді «Шанс». «Я грав не за себе. Я грав за всіх інвалідів. Я хотів показати, що ми можемо бути дуже активними», — схвильовано пояснив свою життєву позицію. Клуб, який створюється, стане для Сергія, переконаний він, місцем, де можна буде повноцінно відпочивати, знайомитися з цікавими людьми, спілкуватиметься з друзями.

Відкриття клубу, за задумом організаторів, відбудеться 2 вересня. Працюватиме він з ранку й до вечора і, як і команда КВК та театр інвалідів, називатиметься «Шансом». Шансом для всіх, сьогодні і в майбутньому.

Іванна ДЕРЕВ’ЯНКО.