Генії та злодії Василя Навроцького

У другому відділенні глядачі насолоджувалися оперою М. Римського-Корсакова «Геній і злодійство» на тему однієї з маленьких трагедій О. Пушкіна, у якій роль Моцарта вперше виконував соліст Одеської опери Руслан Зіневич, а роль Сальєрі традиційно грав Василь Навроцький.

Диригент постановки — заслужений артист України Ігор Шаврук — впродовж останніх сорока років знайомий з Василем Навроцьким. Постановка «Геній і злодійство» — не перша і, як він сподівається, не остання їх спільна робота.

— Я пам’ятаю Василя Навроцького ще студентом консерваторії, — поділився Ігор Шаврук з журналістами напередодні вистави. — Він — гнучка і легка на підйом творча людина, тому з ним легко знайти взаєморозуміння. За останні роки ми чимало співпрацюємо разом і, сподіваюсь, будемо працювати й надалі.

Василь Навроцький у 1972 році з відзнакою закінчив Одеську консерваторію (клас професора Є.І. Іванова). Працював у театрах опери та балету у Куйбишеві та у Дніпропетровську, у 1991-у прийняв клас та кафедру свого вчителя, професора Є.І. Іванова. Василь Всеволодович — не лише артист, а й чудовий педагог. Його випускники — лауреати міжнародних конкурсів, солісти театрів Ла Скала, Метрополітен опера, Маріїнського та Большого театрів, оперних театрів Німеччини, Чехії, інших країн.

— Учитель з великої літери, який завжди поруч, — так охарактеризував Василя Навроцького його учень, оперний співак Дмитро Павлюк. — Василь Всеволодович  завжди підкаже, як краще, ненав’язливо допоможе знайти потрібні інтонації, підтримає у важку хвилину, дасть добру пораду.

З 1991 року Василь Навроцький — провідний майстер сцени Одеського театру опери і балету, а також один з найвідоміших басів України. У його репертуарі — понад сорок провідних оперних партій, які він виконував у різних театрах світу. Володіючи непересічним акторським талантом, Василь Всеволодович створив цілу низку яскравих образів в оперних постановках, серед яких і злодії, і генії, і комічні герої. Йому довелося співати і Мефістофеля в «Фаусті» Ш. Гуно, і Дон Жуана в однойменній опері В.-А. Моцарта, і князя Ігоря — в опері О.Бородіна. Одеські глядачі з нетерпінням чекають його виходу на сцену в образі Карася (С. Гулак-Артемовський, «Запорожець за Дунаєм»).

— Я — щаслива людина, — зізнався Василь Навроцький журналістам напередодні вистави. — Все життя займаюся улюбленою справою і дуже вдячний Богу за цю можливість. Однаково дорогі мені всі зіграні ролі, хоча цікавіше працювати над характерними.

На питання, що хотілося б заспівати іще, Василь Всеволодович відповів:

— За ці 40 років мені вдалося «пройти» на сцені практично весь оперний репертуар для мого голосу. Хотілося б ще співати у деяких операх Д.Верді, зокрема в «Набукко». З віком доводиться вимогливіше ставитися до себе, до свого голосу, більше працювати над образом, але я з великим задоволенням виходжу на сцену і працюватиму, доки у мене будуть сили.

Того вечора глядачі насолоджувалися чудовою музикою Моцарта і Сальєрі, поезією Пушкіна і музикою Римського-Корсакова. Поціновувачі високого мистецтва загалом і творчості Василя Навроцького зокрема вітали свого улюбленця бурхливими оплесками та букетами квітів, зичили майстрові сцени довгого творчого життя.

Ольга ФІЛІППОВА.