Півстоліття — наче мить
У перші червневі дні наша Полянецька загальноосвітня школа І — ІІІ ступенів буквально вирувала. Від різнобарв’я квітів, дзвінкоголосих дитячих загонів у оздоровчому пришкільному таборі і зустрічі давніх друзів-однокласників.
Ми, випускники восьмого класу 1962-го, знову зібралися у рідних стінах, уже через п’ятдесят років. Згадували вчителів і тих, кого не було з нами, незабутній день, коли стали свідками польоту першої людини в космос, розповідали кожен про себе. Аби пригадати, якими були бешкетниками, жваво переглядали записи в зошиті поведінки, що ось уже півстоліття дбайливо зберігається у нашому класному журналі. Було цікаво й весело, багато приємного тепла залишилося у наших душах. І, звісно, фото на згадку. Втім, взятися за перо мене змусило бажання розповісти не стільки про нас, скільки про нашого наставника — свідка кривавого червня 1941 року.
Не кожен клас може пишатися тим, що через піввіку мав щастя відзначати ювілей разом зі своїм класним керівником. Нам Господь подарував таку радість. До школи на зустріч прийшов 92-літній Леонід Тимофійович Денєжко. Щоб віддати належне й гідно оцінити його вчительські заслуги, хочу навести сказані одним розумним чоловіком слова: «Якщо учні добром пам’ятають свого вчителя через рік після випуску, це непоганий вчитель. А коли вже сивочолі колишні учні з пошаною цінують наставника через півстоліття, це вже Вчитель з великої літери».
Наш інтелігентний, високоосвічений і завжди добродушний Леонід Тимофійович справді є таким. Скільки часу минуло, а досі згадуємо виставлені ним на три клітинки щоденника оцінки з лаконічним підписом «Д». Тоді дитячим розумом не могли збагнути справжню ціну цієї особистості. Усвідомили це лише згодом.
Леонід Тимофійович — фронтовик, пройшов нелегкий бойовий шлях. Працював вчителем початкових класів, звідки молодого педагога призвали на військову службу. Фах артилериста опановував у Жмеринці на Поділлі. Тут його й застала війна. На захід пересувалися практично цілодобово, під гуркіт ворожих бомбардувальників. Денєжко був командиром гарматного розрахунку. В одному з боїв загинули всі солдати, троє коней. Довелося одним, що вцілів, тягти гармату до розташування батареї. У цьому бою Леонід Тимофійович отримав контузію й потрапив до шпиталю. Пізніше воював у складі Четвертого Українського фронту. Визволяв Донбас, Миколаївщину, Одещину, далі — Румунію, Угорщину. Жадану Перемогу зустрів в Австрії. Нагороджений медалями «За відвагу», «За бойові заслуги», «За взяття Будапешта», «За взяття Відня».
Уже в мирний час закінчив Ізмаїльський державний педінститут, здобувши фах викладача української мови та літератури.
Захищаючи Вітчизну, наш вчитель будь-якої миті міг розпрощатися з життям. Та хто тоді з цим рахувався? Наш односільчанин Т. Мороз з гордістю носив Зірку Героя. Школа, село пишаються ним. Але невідомих героїв, таких як Леонід Тимофійович, було значно більше. Без них не було б Перемоги.
Сьогодні наш вчитель, дякувати Богові, при здоров’ї. Засіб пересування — велосипед. Має мотоцикла, проте не їздить на ньому — підводить слух. Вдівець, господарство обходить сам. Син Віктор мешкає в Одесі, Юрій — у Миколаєві. Навідуються, але батькові, звісно, хотілося б бачити дітей частіше.
Нам Леонід Тимофійович побажав не меншого віку, ніж має сам, подякував за теплу зустріч, додавши: «Вибачайте, але мушу йти. Мене запросив інший клас. Не гоже запізнюватися».
Того дня у школі було три зустрічі. Всіх радо вітали в нашій альма-матер директор школи Олена Миколаївна Танасійчук та незмінний завуч Галина Вікторівна Корзе. Хоч обидві молодші за нас, ми знову відчули себе учнями.
Михайло КУЛЬОВ,
заступник директора з соціальних питань
сільгосптовариства «Саврань».
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
