№ 45 (21309) субота 9 червня 2012 року

Того ганебного для української нації дня, 5 червня, коли вже давно поганьблені в історії депутати без особливих зусиль протягували у першому читанні ганебний законопроект «Про засади державної мовної політики», в Одесі відбувалося пікетування біля будинку облради й облдержадміністрації.

Ініціювали акцію, фрагмент якої бачите на світлині, Народний рух України та ВО «Свобода», закликавши всі національно-патріотичні сили разом протестувати проти продовження насильницької русифікації та остаточного знищення української мови. Проте прийшли не лише представники різних полі­тичних партій, а й чимало безпар­тійних громадян. Люди тримали в руках плакати й гасла на захист української мови, у своїх виступах вони говорили про те, що влада хоче в такий спосіб відновити свій рейтинг у базових регіонах і що зліплений двома «регіоналами» законопроект є кричущим прикладом українофобії. Під прикриттям балаканини про захист прав національних меншин, наголошували виступаючі, «регіонали» прагнуть повністю витиснути українську мову з половини країни, і це ще один крок у напрямку остаточної руси­фікації. Постає реальна загроза, що наступне покоління не знатиме рідної мови. І зрозуміло, що в органах місцевої влади та інших су­спільних інституціях ніхто не вчитиме, наприклад, ні гагаузьку, ні молдовську, ані болгарську мови, а всі, як і до цього, розмовлятимуть на «общепонятном».

Можна було сподіватися, що на площі перед будинком влади зберуться тисячі нормальних людей, людей мислячих, людей інтелігентних, без різниці національностей, щоби стати на захист української мови, яка має довгу історію переслідувань та нищення. Але нібито опозиційні партії були представлені кожна заледве що кількома десятками своїх представників, та й то не всі, а більшість пікетувальників прийшла за покликом патріотичного серця, відчуваючи реальну загрозу рідній мові.

Певна річ, жоден чиновник не вийшов до людей, та ніхто й не чекав цього. Коли стало відомо про результати голосування, люди розій­шлися.

У переддень професійного свята Національна спілка журналістів України вже вп’яте оприлюднила список посадовців, які своїми діями перешкоджають роботі журналістів. Свій антирейтинг «Вороги преси» оприлюднили також Інститут масової інформації спільно з Незалежною медіа-профспілкою.

Соромно за Одесу, адже у цих списках є як місцеві посадовці, так і вихідці з Одещини, що займають нині владні кабінети у столиці. Прикро й те, що прізвища одеситів з’являються у цих списках щороку, і це промовисто свідчить, наскільки люди, делеговані нами у владу й утримувані за наші податки, шанують право кожного з нас (не тільки журналістів, а кожного громадянина) на інформацію, на свободу слова, висловлення думки.

Заява Української всесвітньої координаційної ради з приводу прийняття Верховною Радою України законопроекту про мови в першому читанні

Українська всесвітня координаційна рада висловлює рішучий протест проти прийнятого Верховною Радою України 5 червня 2012 року закону про мови в першому читанні. УВКР заявляє, що прийняття цього закону зводить українців до становища національної меншини в Україні, оскільки:

Світ належить тим, хто вірить у красу своєї мрії — лише уявіть, яким сірим та буденним було б життя, якби не було мрійників.

Перший міжнародний фестиваль мистецтв, що завершився цими днями в Одеській опері, також спочатку був лише мрією, причому мрією кількох людей, які захотіли створити в Одесі свято високого мистецтва.

Як відомо, 17 травня на пленарному засіданні Верховної Ради у другому читанні був прийнятий «важливий та довгоочікуваний» для вітчизняної портової галузі документ — закон «Про морські порти України». Нагадаємо, новий проект нормативно-правового акта підготували фахівці Мінінфраструктури на виконання доручення Кабінету Міністрів. Зазначений законопроект уряд вніс на розгляд парламенту ще 12 січня, а 21 лютого документ схвалили у першому читанні.

Якщо вірити розробникам закону, він покликаний на якісно новому рівні врегулювати відносини у сфері портової діяльності та забезпечити ефективне функ­ціонування галузі в умовах сучасного ринкового середовища. Прес-служба Міністерства інфраструктури у своїх публікаціях переконує, що у нормативно-правовому акті прописано чіткі механізми залучення приватних інвестицій у розвиток портової інфраструктури та їх компенсації, а також механізми захисту прав інвесторів, які працюють у портах. Законодавче закріплення таких механізмів направлено на налагодження максимально ефективного державно-приватного партнерства та збільшення припливу інвестицій у галузь. Крім того, серед основних принципових нововведень документа, реалізація яких має сприяти вдосконаленню організації діяльності галузі та її перспективному розвитку, — створення єдиного державного підприємства — Адміністрації морських портів України, яка забезпечуватиме функціонування портів, утримання та використання державного майна, а також виконуватиме інші функції. Один з головних розробників законопроекту Юрій Крук переконаний: такого документа країні бракувало… 10 років!

Не знаю, як би моя сусідка-пенсіонерка зводила кінці з кінцями, якби у своєму невеличкому помешканні не тримала квартирантку. Тіснувато, та що вдієш.

Дівчина, якій сусідка відвела один з найсвітліших куточків своєї кімнати, навчається у відомому, надзвичайно престижному одеському виші. Втім, навчається не вона, а, швидше, її мама. Бо тільки-но іспит чи залік, Тетянка поспішає до знайомого водія автобуса, яким їй з дому передають гроші.

Заява Української спілки ветеранів Афганістану щодо прийняття Верховною Радою закону 9127

5 червня, під шум протестів щодо мовного питання, Верховна Рада України ухвалила закон «Про гарантії  держави щодо виконання судових рішень». Це саме той, скандально відомий, ще з вересня минулого року закон №9127, що вже став найкрасномовнішим прикладом несправедливості та беззаконня, що твориться в стінах найвищого законодавчого органу нашої країни.

Як стало відомо, вище військове відомство України планує закрити в Одесі військово-медичний клінічний центр Південного регіону (411-й військовий госпіталь). Це робиться начебто у рамках реалізації Державної комплексної програми реформування і розвитку Збройних сил України на 2012 — 2017 роки. Якщо так станеться, то близько 140 тисяч осіб — ветеранів війни, військових пенсіонерів, військовослужбовців, членів їхніх сімей більше не отримуватимуть тут спеціалізованої медичної допомоги.

Нагадаємо, 411-й військовий госпіталь — відомий медичний центр, де щороку у стаціонарі лікуються 20 тисяч осіб, проводиться близько 10000 операцій.

З початком канікул батьки, які ще не встигли купити для свого чада путівку в дитячий табір, починають ламати собі голову над питанням: «Куди відправити дитину влітку?» Виявилося, що можливостей для літнього відпочинку достатньо багато. В Одеській області існує близько тисячі пришкільних, спеціалізованих та наметових таборів.

Але давайте про все по черзі.

Коли все життя минає у творчості, котра приносить лише насолоду, а фактично — щастя творення, тоді творчий вік людини далеко не завжди співпадає з його фізичним віком.

Нещодавно народний художник України Альбін Гавдзін­ський відзначив 75-ліття своєї творчої діяльності. З цієї нагоди в Художньому музеї Одеси відкрилася його персональна виставка. Понад сто робіт різних років репрезентують творчість мистця, котрий давно став легендою одеського малярства. Це в основному твори з майстерні художника, адже кращі його роботи нині зберігаються в музеях багатьох міст — окрім Одеси, ще й у Києві, Москві, Cанкт-Петербурзі, Львові, Миколаєві, Севастополі, Херсоні… А також у багатьох приватних колекціях, зокрема в Австралії, у Великій Британії, Канаді, Росії, США, Японії…

На запрошення Одеського культурного центру Театральна компанія «Бенюк і Хостікоєв» показала у нашому місті свою чи не найкращу виставу «Швейк». Незважаючи на досить-таки захмарні ціни, вільних місць у залі практично не було.

Перед початком вистави народні артисти України Богдан БЕНЮК та Анатолій ХОСТІКОЄВ люб’язно погодилися відповісти на запитання кореспондента «ЧН».