Переглядів: 1081

Липівські читання. Вже шості

Початок травня знаменний  не лише масовими гуляннями на природі, утвердженими радянською епохою. Є імена двох славних синів України, чиї здобутки та спадщину важко переоцінити. Це Іван та Юрій Липи, діяльність яких пов’язана з різними регіонами нашої країни.

На початок травня припадає день народження Юрія. Втім, де б не згадувалося ім’я сина, завжди нерозривно можна почути про батька. І навпаки. Батько, Іван Львович Липа, народившись у Керчі, пов’язав свою долю із Слобожанщиною — Харковом, Півднем України — Одещиною і власне її центром. Син, Юрій, народившись у Полтаві (що так і залишається дискусійним фактом), пройшов процес становлення як особистості в Одесі, долучився до багатьох починань у Кам’янці-Подільському, Варшаві та інших містах. Смерть зустрів на Львівщині, де і похований.

Обидва діячі постійно перебували в русі, здійснювали подорожі українськими землями, листувалися з десятками інших українців. З однією надважливою метою — українська національна справа. Іван Львович — один із засновників славнозвісного «Братства тарасівців», усе життя працював на ниві українського просвітництва та літературної царини. Мав і більш «приземлену» справу — медицину. Все це знайшло відлуння в синові Юрієві. Він успадкував не якусь дрібну частину батькового таланту, а навіть, деякою мірою, перевершив його. Здобувши добру освіту, окрім лікарської, літературної та видавничої справи, залишив безцінну спадщину для української геополітики. В цій галузі його до сьогодні не перевершено.

Часто згадуючи мислителя, кажуть, що праці Юрія Липи є актуальними для сьогодення. Втім, багато в чому ми ще не доросли до розуміння масштабу його ідей. Залишається сподіватися, що нашу державність не розчавлять до того часу, коли українці почнуть цінувати діаманти своєї, насамперед, політичної думки. Не тільки з теоретичної точки зору, а й залучатимуть ідеї провідних вітчизняних мислителів ХХ ст. для вирішення нескінченно болючих питань зов­нішньої та внутрішньої політики, які вже й тоді були нагальними.

Аби таке диво, як політики-українці (а не дволикі безнаціональні створіння), стало реальністю, ще не одне покоління блукатиме в пустелі, шукаючи обітованої держави. Пришвидшити цей процес може та сама форма національної роботи, що була однією з визначальних національного вибуху початку ХХ ст., — просвітництво. Зрозуміло, на вимоги часу і методи мають бути відповідні.

Одним із завдань конференції під назвою «Липівські читання», що пройшла у Львові (див. «ЧН» за 26 травня), є саме популяризація імен Івана та Юрія Лип серед широкого загалу. Організатори, серед яких головна роль належить керівникові Фонду ім. Івана та Юрія Лип Галині Дольник, вважають, що конференція покликана сприяти активізації досліджень життя і праці батька та сина Лип як досвідченими, так і молодими науковцями. Це вже шості Липівські читання, які проводяться раз у два роки. Спочатку їх адресою була Одеса, куди приїздили дослідники з різних регіонів України. Згодом почалися мандри конференції так званими «дорогами пам’яті», тобто містами, в яких залишили свій слід Іван та Юрій Липи. 2010 року читання завітали до Кам’янця-Подільського, відомого своєю причетністю до періоду Директорії, куди входив Іван Львович, а Юрій навчався у відкритому при ній університеті.

Цьогорічні Липівські читання пройшли у західних землях, де закінчився життєвий шлях обох ви­значних постатей. Тому не дивно, що учасники конференції, окрім самого засідання, мали надзвичайно насичену програму, пов’язану з подорожжю до пам’ятних місць. Пленарне засідання та міждисциплінарний семінар за участю науковців львівських і кам’янець-по­дільського університетів та чималої делегації з одеських вишів проходили у Львівській обласній бібліотеці для юнацтва, будівля якої, зі слів директора Я. Коцура, була колись резиденцією польських королів. До конференції долучилися головний редактор видавництва «Каменяр» Д. Сапіга, одеський колекціонер і краєзнавець Т. Максим’юк, представники лікарських товариств тощо. Поряд із різноманітними доповідями, переважно літературознавчого характеру, перший день конференції позначився також презентацією четвертого тому праць Ю. Липи від видавництва «Каменяр».

Наступного дня учасники відвідали могили Івана Львовича у м. Винники та Юрія Івановича в с. Бунів. Тут делегація потрапила на вшанування річниці Ю. Липи місцевими мешканцями та адміністрацією. На могилі «апостола новітнього українства», що оточена могилами відомих та невідомих бійців УПА, звучали урочисті слова подяки, обіцянки дотримуватися заповітів борців за визволення України, місцеві школярі читали вірші Ю. Липи… Відвідуючи основні місця паломництва, делегація зупинялася біля Липівського меморіалу поблизу Бунова, де познайомилася з місцевим священиком-сподвижником  Петром Зеленюхою, також побувала у кількох музеях. Зокрема, у музеї-оселі Осипа Маковея, який друкував свої твори в відомому альманасі «Багаття», виданому І. Липою в Одесі у 1905 році.

Окремо варто відзначити гостинність громади і влади міста Яворова, де гарно підготувалися до приїзду учасників конференції. Загалом організація читань зусиллями пані Галини Дольник та інших була на належному рівні. У підсумку було узгоджено низку рішень. Зокрема — про видання творів діячів та присвоєння їх імен деяким бібліотекам Львівщини. Питання про наступне місце проведення читань поки що залишається відкритим. Липи причетні до великої кількості міст. Головне, щоб про це знали адміністрації та громади населених пунктів.

Цьогорічні Липівські читання ще раз засвідчили присутність у нашій історії постатей, які об’єднують найвіддаленіші куточки України. Іван та Юрій Липи не просто земляки одеситів, львів’ян, харків’ян, мешканців Кам’янця-Подільського, вони є мислителями-теоретиками, борцями за втілення загальноукраїнської національної ідеї. Саме до таких постатей маємо постійно звертатися, шукаючи натхнення для пошуків і втілення сучасних прагнень українців.

Ігор СТАМБОЛ.

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net