Переглядів: 1316

Європа проти Колесніченка, або Чому двомовність неефективна

У своїх аргументах про запровадження українсько-російської двомовності представники проросійських організацій часто посилаються на європейську традицію, на європейських досвід. Насправді, він свідчить про переваги одномовних держав. Адже наявність кількох державних мов — неефективний інструмент у вирішенні мовних і національних проблем. Країни з двома або більше офіційними чи державними мовами у Європі — не правило, а виняток. Природа запровадження більше, ніж однієї, державної (офіційної) мови пов’язана з колоніальним минулим або межовим статусом держави, коли вона включає до свого складу частини територій сусідніх одномовних держав.

Бельгія на межі розпаду

Сьогодні в Бельгії понад 11 мільйонів жителів, з яких близько 58% — фламандці і 40% — валлони. За Конституцією, Бельгія є конфедеративною державою, яка поділяється на три адміністративні регіони (Фламандський, Валлонський, регіон Брюссель) та три мовні (лінгвістичні) співтовариства — фламандське, французьке, німецькомовне. Німецькомовна частина бельгійців малочисельна — 70 тисяч і проживає лише на території валлонської провінції Льєж. Особливий конституційний статус німецької меншини визначений зобов’язаннями, взятими на себе бельгійською короною при отриманні «Східних кантонів». Насправді, Бельгія — скоріше не тримовна, а країна з двома великими одномовними частинами — фламандською і валлонською. Для забезпечення мовно-національних прав створено спеціальні органи — ради співтовариств, які поширюють свою компетенцію на відповідних територіях у питаннях культури, освіти, навчання в закладах освіти, які створюються або дотуються публічними органами, адміністративних питаннях. З питань власної компетенції ради співтовариств видають декрети, які мають силу закону.

 

Сегрегація Бельгії на дві великі одномовні частини дедалі частіше ставить питання про логіку існування Бельгії як держави. Тим більше, що фламандці не задоволені бюджетною системою країни, яка перерозподіляє на користь Валлонії значну частину податкових надходжень Фландрії. Характерно, що на останніх парламентських виборах відносну перемогу у Фландрії отримали представники партії «Фламандський інтерес», яка виступає за створення незалежної фламандської держави.

Державна тримовність у Бельгії не усунула конфліктності у забезпеченні мовних прав бельгійців у «змішаних» валлонсько-фламандських масивах — у Брюссельському регіоні. Власне мовні і національні проблеми в Брюссельському регіоні і стали однією з важливих причин затяжної політичної кризи, яка триває з 2007 року. Складовою політичної кризи стала найбільша у новітній світовій історії урядова криза, яка тривала 541 день. Лише 5 грудня 2011 року у Бельгії було сформовано коаліційний уряд. Мовні проблеми є ключовими у формуванні конфліктності у бельгійському суспільстві. Зокрема, це стосується давньої суперечки щодо виборчого округу Брюссель-Хале-Вільворд, який дає можливість франкофонам перемагати на виборах до органів самоврядування в муніципалітетах Фламандського Брабанту, а відповідно — використовувати у діловодстві французьку мову. Фламандці наполягають на виділенні з округу фламандськомовних територій і прилучення до виборчого фламандського округу. У свою чергу, валлони готові йти на цю поступку лише у випадку, якщо буде створено коридор «Брюссель — Валлонія», який перетворить Брюссель з франкомовного анклаву в Фландрії у складову частину Валлонії.

Наслідком мовних конфліктів у Бельгії стали такі перверсивні форми протистояння, як протидія у реалізації цивільних прав громадян. Зокрема, 2010 року окремі бельгійські ЗМІ повідомили, що в фламандському Брабанті деякі мери громад перешкоджають франкофонам купувати на території громад об’єкти нерухомості. З цього приводу до Єврокомісії було подано дві скарги.

Швейцарія:
об’єднання кантонів

Серед країн з кількома державними мовами особливо варто виділити Швейцарську конфедерацію. Як і Бельгія, Швейцарія сьогодні — це сукупність одномовних кантонів. Із 26 кантонів і напівкантонів — 19 німецькомовні, 6 — франкомовні, 1 — італомовний. До компетенції кантоніальної влади віднесено дуже широке коло повноважень, у тому числі в частині визначення мови діловодства, мови освіти тощо. Це означає, що на державному рівні двомовність проявляється лише у спілкуванні громадян з органами державної влади (в Україні і без державного статусу такі права має російська мова — відповідно до законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації»). У той самий час, скажімо, у німецькомовному кантоні спілкування з кантоніальною владою — винятково німецькою.

Двомовна модель в окремо взятому кантоні Швейцарії не виправдала себе, оскільки привела до загострення національних та мовних конфліктів. Зокрема, йдеться про кантон Берн, який до 70-х років ХХ століття включав у себе німецькомовні та франкомовні масиви. Це спричинило потужний сепаратистський рух у франкомовній і католицькій історичній провінції Юра, результатом чого стало створення окремого франкомовного кантону Юра, який сьогодні нараховує 70 тисяч населення.

Тому, коли говорять, що Швейцарія має кілька державних мов, це, насправді, не зовсім так. Де-факто вона є конфедерацією одномовних кантонів, що не підходить Україні хоча б з тієї причини, що у нас спостерігається співіснування носіїв української та російської у різних пропорціях, однак у середині більшості регіонів.

Ірландія: реконструкція втраченої мови

Класичною двомовною державою постімперського розливу можна назвати Ірландію. Ірландія є майже однонаціональною державою, 95% населення — представники титульної нації. Але країна протягом століть зазнавала серйозного асиміляційного впливу з боку Великої Британії, що призвело до скорочення вживання ірландської мови. Тому, попри панування в Ірландії англійської мови, на державному рівні робляться значні зусилля для відродження ірландської мови. Саме у цьому контексті треба розглядати надання ірландській мові державного статусу, при тому що ірландську мову як рідну визнає лише третина ірландців (мовою повсякденного вжитку вона є лише для більш як 70 тисяч із 4,5 мільйона ірландців).

Виходячи із загальних критеріїв, ірландська мова як державна часто не має навіть таких прав як російська в Україні (хоча формально, остання не є державною). Сьогодні ірландська мова є обов’язковою для вивчення лише у початковій школі, як предмет вивчається у середній школі, але мовою вищої школи є англійська. Мовою діловодства органів публічної влади також є англійська. Лише у 2005 році було запроваджено комунікацію органів публічної влади з громадянами не лише англійською, а й ірландською мовами.

Фінляндія: на шляху до одномовності

Двомовною країною, де мовні проблеми не призводять до відцентрових чи інших конфліктних процесів, є Фінляндія. Згідно з конституцією держави, національними мовами Фінляндії є фінська і шведська.

Історія шведсько-фінської двомовності у Фінляндії має давню історію і міжнародні зобов’язання. Зокрема, після Першої світової війни, у час загострення фіно-шведських відносин навколо Аландських островів, Фінляндія в обмін на острови взяла на себе перед Лігою Націй зобов’язання щодо забезпечення прав мешканців шведськомовних Аландських островів та шведів у Фінляндії. І сьогодні Фінляндія включає в себе винятково шведськомовний регіон — Аландські острови, чисельність якого лише 26 тисяч. Попри конституційні гарантії забезпечення мовних прав шведськомовного населення, насправді, є перебільшенням вважати статус шведської мови в Фінляндії як повноцінно державної. Згідно із законом про мови, який був прийнятий у 2003 році і набрав чинності з 1 січня 2004-го (він скасував закон від 1 червня 1922 року), базовою одиницею мовного поділу є муніципалітет. При тому, зазначимо, Фінляндія є однією з найбільш децентралізованих держав Європи, тобто основний масив повноважень на місцевому (регіональному) рівні покладається саме на муніципалітети. На 2012 рік у Фінляндії 21 двомовний муніципалітет з фінською більшістю, 23 двомовних муніципалітети з шведською більшістю, 3 одномовні шведські муніципалітети та 399 одномовних фінських муніципалітетів.

Одномовність муніципалітету означає ведення діловодства, у тому числі комунікації між членами громад і муніципалітетом лише однією мовою. Скажімо, якщо муніципалітет фінський одномовний, то звертатися до посадової особи можна лише фінською мовою. Для порівняння: в де-юре одномовній Україні кожен громадянин не лише може звертатися до органу місцевого самоврядування українською чи російською мовою, а й отримувати відповідь цією ж мовою. Навіть в частині діловодства органів державної влади двомовність не завжди застосовується — це залежить від того, на які муніципалітети поширюється юрисдикція органу державної влади.

Варто зазначити, що чисельність шведськомовних різко скоротилася: із 28 — 30% шведськомовних, сьогодні залишилося лише 5,4%. Очевидно, що в недалекому часі Фінляндія може втратити статус двомовної держави, оскільки витрати на двомовність є занадто високими. Тим більше в умовах, коли англійською мовою у Фінляндії володіє значно більше осіб, аніж шведською.

Андрій ДУДА.
«Український тиждень».

 

 

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net