Зацвіла! З переляку?
Ну як вам таке сподобається: росте тобі на дачній ділянці, де всього шість нещасних соток, яблуня уже більше десятка літ, а «найщедріший» урожай за твої турботи — 18 яблук. І не цвіте, не родить, жирує марно гіллям. Позаторік, наприклад, було три плоди, торік сиротіло на її вітах лише одненьке. І це тоді, коли стільки надій покладала я на свій улюблений зимовий сорт Симеренка. Дерево неабияк розрослося, затіняє немалу площу. Тож про себе вирішила: щось треба робити. Можливо, й розпрощатися, вивільнити місце для вдячнішого садового дерева, як багато хто мені натякав. Та тут зупинилася...
Згадалася давня порада колишнього сусіда й колеги, який добре розуміється на травах, любителя нетрадиційних підходів, нашого друга Миколи Стовпника. Було вже, що тривалий час байдикувала «яловою» слива-угорка, на що я йому якось і поскаржилася.
— Що тут думати? Є відомий метод: восени підійди до своєї сливи з ножем чи сокирою і скажи, що зрубаєш її чи зріжеш до бісової матері, якщо нічого не вродить, — порадив чоловік. — Почує, за зиму одумається...
Восени так і зробили — залишили не без страху на стовбурі кілька порізів кори ножем. Справді, наступного року неабияк здивувалися: слива закипіла білим квітом, порадувала смачними плодами.
Минулої осені, згрібаючи опале листя, пригадали цю історію. Чи послухається нас тепер і ця ледача яблуня? Вирішили повторити жорстокий експеримент. Ну й дісталося нашій «симеринці» від розлюченого господаря! Лопатою він безжально лупцював її по стовбуру так, що в кількох місцях кора аж позадиралася. Ледь спинила я ту лють, яку Василь виплескував, примовляючи лайливі й погрозливі слова: «Терпіти тебе більше не будемо — навесні зрубаю під самісінький корінь за твоє хронічне безпліддя. Совість, ледацюго, мала б. Не потрібна ти нам така — геть викинемо із садка».
І що ви думаєте? Сьогорічної весни стояла наша грішна яблуня уся в біло-рожевому кипінні. Такого ще ніколи не бувало. Щоправда, підвели трохи бджоли. Не знаю, як де, а в наші садки вони чомусь мало навідувалися. Але щось таки зав’язалося. Хтозна, чи дотримаються плоди до осені, чи дозріють. Але ж як зацвіла нарешті!
Одне слово, яблуня, мабуть, не на жарт перелякалася за свою подальшу долю, від тих наших осінніх погроз і правильно зреагувала.
Ось так. А ви кажете, що дерево німе, глухе, байдуже до наших слів, емоцій, настроїв. Ні, помиляєтеся — усе воно, либонь, чує і розуміє. Бо, як і ми, воно теж живе.
Оксана ПОЛІЩУК.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
