Переглядів: 1290

Станція Буялик. Приїхали...

На гербі Іванівського району — чумак на возі, запряженому волами. Сотні років тому безкраїми степами пролягав Чумацький шлях. Сьогодні через Іванівський район проходить траса Київ — Одеса, й останній гучний тутешній скандал пов’язаний саме з нею: один з посадовців Іванівської райради затриманий за хабар у розмірі 320 тисяч гривень за підготовку документів і виділення шести гектарів землі на околиці селища під будівництво бензозаправки. Хабар, скажемо так, зовсім не районного масштабу.

Наша дорога пролягає через Іванівку у Петрівку. Це найбільше після райцентру селище у районі — близько 6 тисяч мешканців, дві середні школи, залізнична станція Буялик. Колись у Петрівці кипіло життя, тут була військова частина з великим аеродромом, фабрика з виготовлення ватину, комбінат для переробки зернових з американським обладнанням, радгосп-технікум та інші підприємства, на яких працювали люди. Сьогодні селище справляє сумне враження, лише знаменитий петрівський трактор на високому постаменті нагадує про колишній добробут.

При в’їзді до Петрівки — покинутий аеродром, зруйнований універмаг, на місці колишньої пожежної частини — також руїни і як нагадування про пожежу — невелике вогнище, в якому ледь жевріє вогонь. Після військової частини тут залишилося ціле містечко, у якому чимало п’ятиповерхових будинків. Гасити пожежу — нічим, і як наслідок безвідповідальності — під час пожежі у лютому 2012 року загинув 21-річний хлопець-інвалід.

Колись, як уже мовилося, тут був авіаційний полк та потужний аеродром, і навіть йшла мова про те, щоб винести в район Буялика Одеський аеропорт. Сьогодні лише напівзруйновані ангари нагадують про те, що тут були літаки, і рештки аеродромного покриття, яке хазяйновиті селяни, і не тільки вони, розтягнули по своїх садибах.

У селищі чимало молоді, але роботи у Буялику нема, відтак його мешканці переважно працюють в Одесі — виручає залізнична гілка, яка проходить через самий центр Петрівки. З одного боку — чимала підмога, з іншого боку — біда.

Ганна Іванівна Керстенюк мешкає у селищі все життя. Нині — пенсіонерка, колись — завідувач дитячого садка. Вона, як ніхто інший, переймається життям громади.

— За останні десять років під колесами поїздів загинули 59 осіб, — розповідає. — Якщо на станції стоять поїзди, люди перелазять через колію попід вагонами, а це небезпечно для життя. Ми пишемо заяви з проханням збудувати підземний перехід через станцію, адже у селищі живуть і літні люди, й дітвора, й інваліди, але нас ніхто не чує. Нещодавно приїздили представники провладної партії з презентацією «Народного бюджету», і ті п’ятдесят осіб, що були у залі, проголосували за будівництво стадіону на території колишньої військової частини, на яке збираються виділити 1,5 мільйона гривень. Навіщо нам ще один стадіон? Таке враження, що ці гроші будуть закопані у землю. Маємо дві школи, і в кожній з них є спортивний зал і стадіон, де можна тренуватися, змагатися. Стадіон, може, й потрібен, але не настільки, як підземний перехід або ж будинок культури. Місцева лікарня також у не найкращому стані. Через брак коштів закрили дитяче відділення, пологовий будинок, стаціонар, залишили тільки поліклініку. Нема у Петрівці навіть відділення міліції.

— Кілька років квартири та будинки у Петрівці-Буялику були дуже дешевими — через це одеські маклери «постаралися», і наше селище поповнилося переселенцями з обласного центру — п’яницями, наркоманами, соціально нестабільними людьми. Через цих переселенців виникли додаткові проблеми, і без міліції не обійтися, а найближче відділення — в районі, — бідкаються старожили селища. А ще кажуть, що колись у Петрівці було два будинки культури — один у селищі, другий — на території військової частини. Тепер молодь «культурно» відпочиває у барах — на місці обох будинків залишилися руїни.

— Будинок культури жителі Петрівки будували колись власноруч, — розповідає депутат селищної ради від «Фронту змін» Василь Іванович Делієргієв. — Це була дуже гарна будівля флігельного типу. Тут працювали гуртки, бібліотека, була дискотека для молоді, відбувалися концерти. На жаль, посаду завідуючої клубом скоротили, і впродовж кількох років саму будівлю зруйнували. Мисливці за брухтом вирізали опалення і металеві перегородки, завдяки чому клуб перетворився у руїну. Ми просили обласну владу допомогти відновити будівлю, але нам запропонували виділити з селищного бюджету 150 тисяч гривень на проектно-кошторисну документацію. Звідки в бюджеті селища такі гроші?

Будинок культури у військовому містечку також знищений. Напіврозвалена будівля розташована поруч із школою, і де гарантія, що комусь з дітлахів не захочеться погратися у «війну» на цих небезпечних для здоров’я та й життя руїнах?

Після обвалу перекриття Василь Іванович звернувся до командира військової частини з проханням огородити зруйнований будинок від дітей, але на його пропозицію так і не зважили — будь-хто може залізти туди у пошуках пригод.

Десять років тому, у 2002-у, в селищі сталася трагедія, про яку розповідали ЗМІ всієї Україні. Через сутичку у барі від ножових поранень загинув 17-річний хлопець, після чого розлючений люд погрозами і підпалами змусив представників ромської національності виїхати з села. Один бар закрили. Але залишилися інші, де молодь проводить свій час. А от будинку культури на шість тисяч мешканців нема…

У цей складний час з усіма названими й не названими тут проблемами Петрівка залишилась без селищного голови — обранець громади Віктор Генов написав заяву про складення повноважень за станом здоров’я.

Незабаром тут обиратимуть нового лідера. Хто очолить проблемне селище — висуванець теперішньої влади, яка закриває очі на реальні проблеми, натомість не шкодує сил на гучні «народнобюджетні» гасла, чи представник команди, що реально вболіває за турботи земляків і здатна внести у їх життя позитивні зміни, — вирішувати громаді. Головне, щоб це були людина, здатна не лише говорити, але й діяти, організовувати, домагатися поставленої мети. Людина, якій би довіряли… А роботи у Петрівці для селищного голови — непочатий край…

Ольга ФІЛІППОВА.
Іванівський район.

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net