Переглядів: 985

Передвиборні настрої

Майже 78% українців готові взяти участь у парламентських виборах (43,1% — «обов’язково» і ще 34,5% — «скоріше за все»), про це свідчить дослідження, проведене з 30 березня по 4 квітня соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.

Як зазначають соціологи, основні причини, що спонукають громадян до участі у виборах, — відчуття громадянського обов’язку (45%), побоювання, що хтось інший може скористатися їхнім голосом (34%), та наявність серед партій та кандидатів тих, кого б хотілося підтримати (22%). Основними причинами відмови від участі у виборах є насамперед те, що ці люди не бачать жодної партії чи кандидата, за яких було б варто голосувати (39%), невіра у чесність виборів (22%), відсутність інтересу до політики (19%), впевненість, що Верховна Рада все одно нічого не вирішує (19%).

Якби вибори відбулися у першій половині квітня 2012-го, до Верховної Ради пройшли б: Партія регіонів — 24,5%, ВО «Батьківщина» — 16,8%, політична партія «Фронт змін» (А. Яценюк) — 11,9%, партія «УДАР» Віталія Кличка — 9,0%, Комуністична партія України (5,6%). Партія «Громадянська позиція» (А. Гриценко) набрала б 3,5%, а ВО «Свобода» (О. Тягнибок ) — 3,0%. Не визначилися з вибором 18%, найбільшою мірою — у Східному регіоні (22%), найменшою — у Західному (10%). (Усі відсотки вирахувані у відношенні до тих, хто висловив готовність узяти участь у голосуванні).

Серед виборців нема спільної думки щодо найкращого варіанта об’єднання опозиції: 45% опитаних це байдуже, 22% вважають, що всі опозиційні сили повинні йти разом («Батьківщина», «Фронт змін», «УДАР», «Свобода» та інші), 8% підтримують варіант об’єднання лише «Батьківщини» і «Свободи», а на думку 11% краще всім опозиційним силам, здатним здолати 5%-й бар’єр, іти окремо і вже потім об’єднатися.

У суспільстві ще до початку виборчої кампанії панує надзвичайно високий рівень недовіри до чесності прийдешніх виборів: 37% населення припускає, що результати можуть бути перекручені, і ще 24% впевнені, що результати будуть перекручені. Втім, майже такі самі відсотки недовіри (відповідно, 35% і 20%) були й напередодні парламентських виборів-2007. Переконані у цілковитій чесності наступних виборів 6% і ще 24% вважають, що будуть окремі порушення, які не вплинуть на загальний результат.

Громадяни досить песимістично оцінюють вплив виборів: переважна більшість (43%) вважає, що вибори нічого не змінять, 31% сподіваються, що вибори зможуть поліпшити ситуацію у країні, а 6% висловили побоювання, що вибори ситуацію погіршать. Цікаво, що майже такі самі очікування були у населення і напередодні виборів-2007 (42% — «нічого не змінять», 28% — «поліпшать», 12% — «погіршать»).

Лише 13% громадян впевнені, що своєю участю у виборах вони безперечно здатні чинити вплив на ситуацію в Україні, 38% думають, що певний вплив таки буде, а 39% зовсім не бачать ніякого впливу. Уявлення про можливість власного впливу через вибори прямо залежить від готовності взяти участь у виборах: серед тих, хто безумовно планує участь у голосуванні, 22% впевнені у власному впливі і 47% припускають, що певний вплив буде (ніякого впливу — 24%); серед тих, хто планує взяти участь у виборах «скоріше за все», ці відсотки становлять, відповідно, 10%, 49% і 31%, а от серед тих, хто не братиме участі у виборах, впевнені у своєму впливі 1%, у можливості певного впливу — 4,5%, а 86,5% ніякого впливу не бачать.

Однозначно засуджують голосування за гроші 56% громадян, ще 27% ставляться до цього негативно, але «з розумінням», а 11% ставляться до продажу свого голосу цілком позитивно. Проте 73% не продаватимуть свій голос у принципі, ні за яку ціну, 2%, навпаки — готові продати за будь-яку ціну, 8% продадуть, лише якщо ціна буде влаштовувати, а 8% візьмуть гроші за голосування лише тоді, коли все одно голосуватимуть за цього кандидата. Готових продавати голоси задешево мало: 3% влаштує ціна до 200 гривень, ще 2% — 201 — 300 гривень, 4% — 301 — 500 гривень, а найбільше (12%) тих, хто оцінює свій голос у суму понад 500 гривень.

Лише 4% населення зголосилося проголосувати за кандидата, який роздає на окрузі «допомогу» — продуктові набори, ліки тощо. Майже третина — 32% — не проти, аби узяти таку «допомогу», але думають, що на їхній вибір це не вплине, а більше половини — 51% — і «допомогу» не візьмуть, і голосувати за таких кандидатів принципово не будуть.

Більшість громадян позитивно оцінює перспективу встановлення камер спостереження на виборчих дільницях: 73% вважають, що це дасть змогу спостерігати за роботою виборчих комісій і за ситуацією на виборчій дільниці; 57% певні, що камери спостереження — це кращий спосіб зробити процес прозорішим. Більшість громадян камери не лякають: лише 16% населення думають, що камери спостереження встановлять, щоб залякати виборців (не згодні з цим твердженням 58%) чи щоб вплинути на їхнє голосування (так вважають 19%, не згодні з цим 46%). Й абсолютна більшість громадян (71%) відповіли, що камерами спостереження їх особисто як виборців не налякати (злякаються їх 10%). Поділилися думки щодо того, чи не будуть за допомогою камер спостереження дізнаватися, хто як голосував (31% впевнені, що будуть, 33% — що ні).

Найбільш корисною на наступних парламентських виборах громадяни вважають діяльність західних спостерігачів (40%), за оцінкою ефективності йдуть українські спостерігачі від громадських організацій (35%), українські спостерігачі від партій та кандидатів (34%), міжнародні спостерігачі від країн СНД (20,5%) (зазначимо, що респонденти могли обирати будь-яку кількість відповідей). Певні, що від усіх спостерігачів нема жодної користі 21% респондентів. Від часу, що минув з місцевих виборів осені 2010 року, вага спостерігачів у громадській думці зросла, особливо міжнародних спостерігачів — на 12%, спостерігачів від громадських організацій — на 10%, спостерігачів від українських партій та кандидатів — на 8%, відсоток визнання корисними спостерігачів від країн СНД не змінився, як і тих, хто не бачить користі від спостерігачів взагалі.

Про створення громадського руху «Чесно» знають 5% населення, ще 19% відповіли, що «щось про це чули». Вважають корисною діяльність організацій, які надаватимуть інформацію про кандидатів у депутати, 61% населення, 16% користі у цьому не бачать. Для 21% така інформація буде важливою і вплине на їхній вибір, ще 47% цікавитимуться такою інформацією, але не знають, чи вплине це на їхній вибір, а 24% це не цікаво. Прикметно, що серед виборців різних партій виявилася приблизно однакова частина виборців, на вибір яких, на їхню думку, вплине інформація від руху «Чесно»: 25% серед виборців Партії регіонів, 23% — «Батьківщини», 29% — «УДАРу», 29,5% — «Фронту змін», 17% — КПУ, 19% — серед тих, хто ще не визначився з вибором. Ще більше тих, хто буде з цікавістю сприймати таку інформацію, яка може вплинути на їх вибір, а може й ні: 62% серед виборців «Батьківщини», 58% — «Фронту змін», 58,5% — «УДАРу», 46% — Партії регіонів, 48% — серед тих, хто ще не визначився з вибором.

Не проголосують за кандидата, про якого будуть знати, що він задіяний у корупції (навіть якщо він багато робить для округу) — 64% населення, можуть і проголосувати — 21%. Серед виборців «Батьківщини» не проголосують за корупціонера-благодійника 66% (можуть проголосувати 22%), КПУ — відповідно, 65% і 24%, Партії регіонів — 51,5% і 31,5%, «УДАРу» — 68% і 18%, Фронту змін — 65% і 26%.

Не проголосують за партію, у списку якої будуть кандидати, задіяні в корупційних діях, 74%, можуть проголосувати — 12%. Серед виборців «Батьківщини» не проголосують за список з корупціонерами 73%, можуть проголосувати 13%, КПУ — відповідно, 75% і 11%, Партії регіонів — 65% і 17%, «УДАРу» — 72% і 14%, «Фронту змін» — 74% і 15%.

Лише 32% населення вважає, що вибори в Україні є реальним механізмом впливу громадян на владу, не згодні з цим 46%. Найбільше заважає виборам стати механізмом участі громадян у державних справах невиконання тими, кого обрали, своїх виборчих обіцянок (59%), низька якість тих, з кого доводиться обирати на виборах (45%), відсутність постійного громадського контролю за обраною владою (38%), формування виконавчої влади не за результатами виборів (31%), невідповідність проведення виборів демократичним стандартам (30%), невимогливість громадян до своїх обранців, їх пасивність (29%).

У рамках дослідження було опитано 2009 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим. Опитування здійснювалося у 132 населених пунктах (із них 79 міських та 53 сільських поселень). Теоретична похибка вибірки (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95. Фінансування опитування здійснювалося проектом UNITER.

Джерело: сайт Центру Разумкова.

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua