Переглядів: 1104

Одеські «хрестини» Берислава Скендеровича

Концерти гастролерів — це своєрідне подолання ізоляціонізму, запобіжний захід від провінційності, особливо, якщо культура фінансується за залишковим принципом і мрія про виїзні концерти оркестру так і залишається мрією.

Нещодавно в Одеській філармонії відбувся концерт Національного одеського симфонічного оркестру під керівництвом Берислава Скендеровича (Нови Сад, Сербія). Звучали твори американської і російської симфонічної музики кінця ХІХ — ХХ століть — Бернстайн, Гершвін, Чайковський, Шостакович. Соло на фортепіано Антонія Баришевського (Київ).

Свою музичну кар’єру Берислав Скендерович розпочинав як піаніст, згодом диригент опери. Нині він — художній керівник Сербської національної опери, засновник, незмінний диригент і художній керівник Симфонічного оркестру Воєводини. Нагадаємо, що Нови Сад — це також центр одного з найзнаніших музичних фестивалів Південно-Східної Європи — EXIT, що відбувається на початку червня у фортеці Петроварадін, яка стоїть на березі Дунаю.

Концерт в Одесі для Скендеровича — це більше, ніж професійна самореалізація на новому артистичному майданчику. Це здійснення давньої мрії, повторення «витка по спіралі» у генних лабіринтах родоводу пам’яті, поєднання з далеким культурно-історичним минулим його пращурів.

Відповідаючи на запитання, Берислав Скендерович (додаючи до англійських сербські і російські фрази) повідав про свій родовід: «Мій пращур Філіп Бем родом з України, з Харкова. Після приходу «червоних» був оголошений «буржуєм» і змушено втік з сім’єю на пароплаві, що прямував через одеський порт до Америки. Доля так розпорядилася, що мій дід Георг Філіпович Бем під час цього плавання зустрів дівчину, одеситку, у яку закохався. Її ім’я — Неоніла Леонідівна Кривошейн (нар. 1896). Це моя бабуся. В Одесі у неї була також сестра і двоє братів. По дорозі вони зійшли в Которі (Чорногорія), згодом перебралися до Белграда. Вже моя мама, Ніна, народилася в Югославії. До речі, сестра мого діда по лінії Бем, також Ніна, була піаністкою і професором Харківської консерваторії. Її не стало десь у середині 1970-х. В Одесі я намагався знайти родичів, більше дізнатися про родину і з цією метою звертався в міський архів та бібліотеку. На жаль, документів фактично не виявлено».

Пан Скендерович — цікавий співрозмовник, безпосередній, відвертий, емоційний. Його темперамент видає енергійна жестикуляція. Він привертає увагу своєю богемною, виразною зовнішністю, у якій є щось гротескне: висока, витягнута фігура, розкішна чорна шевелюра, масивні риси обличчя. Екстравагантності додає і експресивна манера проводити музику, коли диригентська паличка враз перетворюється ніби у жонглерську. На сцені митець просто вулканічний. Недарма, серед улюблених його композиторів такі «вибухові», як Бетховен, Рахманінов і Малер. Головне, вважає диригент, донести до слухача силу закладених у творі почуттів та енергію. У цьому сенсі ідеальний концертний виступ пов’язаний з іменем обожнюваного ним Святослава Ріхтера, з яким Скендерович був особисто знайомий.

Антоній Баришевський — пряма протилежність гостеві з Сербії. Це стримана, скромна, навіть тиха молода особа, досить небагато­слівна, але вичерпна у відповідях. Незважаючи на молодість, уже встиг стати лауреатом 16 міжнародних конкурсів, у тому числі одного з найпрестижніших — імені Ф. Бузоні (Больцано, Італія, 2011). Це є доказом невпинного профе­сійного росту музиканта.

Запропонована програма, як певний компроміс бажань гастролерів й настанов художнього керівника оркестру Хобарта Ерла, — досить цілісна. Вона поєднує класику і новаторські пошуки. Це справедливо не лише щодо творів Бернстайна, Гершвіна чи Шостаковича з їх непередбачуваними сплесками емоцій, несподіваними мело­дійними переходами, зміною темпів та ритмів. Увертюра-фантазія «Ромео і Джульєтта» Чайковського по­збавлена певної салонності, притаманної багатьом його творам. Петро Ілліч впродовж десяти років тричі редагував цей твір. «Однією з кращих тем всієї російської музики» визнавав увертюру, скупий на похвалу Римський-Корсаков.

Відкрила програму грайливо-весела і стрімка увертюра до оперети «Кандид» Л. Бернстайна. Наступною звучала «Рапсодія у стилі блюз» («Блакитна рапсодія») Дж. Гершвіна. Її джазові епізоди дають відчутну волю для інтерпретації солісту, і Баришевський того вечора сповна продемонстрував власне розуміння твору і технічну майстерність. Він був неймовірно різноманітний у передачі емоційних станів: від мрійливої елегійності до спалахів радості та апофеозу в фіналі. На жаль, на самому початку у вступній партії труби, як на мене, бракувало тієї інтонаційної виразності, що дозволяє сповна передати наївну радість і зачарування, яке викликає у нас народження нового дня.

Захоплена публіка багато разів викликала Антонія на сцену. Він подарував присутнім ще кілька чудових імпровізацій, наповнених глибоким, сокровенним почуттям. Тішила професійна солідарність оркестрантів, що виражали своє захоплення грою колеги тупотінням ніг.

Завдяки Бериславу Скендеровичу ми також почули балетну музику Д. Шостаковича, свого часу заборонену, яку пізніше композитор об’єднав у сюїту. Зал стоячи аплодував диригентові.

Коли публіка суцільним і гомінким потоком спускалася сходами у хол, висловлюючи задоволення чудовим музичним вечором, подумалося: чи багатьом відомо, що зараз на сцені виступав нащадок одеситів, який, ймовірно, пережив своє нове «хрещення» і на мить став часточкою духовного організму нашого міста?

Володимир КУДЛАЧ.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net