№ 22 (21286)  субота 17 березня 2012 року

Села Арчепитівка та Бобрик Любашівського району нещодавно прогриміли на всю країну. Інтернет-видання, теленовини зарясніли заголовками «Молочний бунт», «Скільки «доїтимуть» селян?» і т. п. Про акцію протесту селян проти визискувального ставлення до них з боку приймальників та переробників молока коротко повідомлялося й у «Чорноморських новинах». Нині ми даємо детальнішу інформацію про ситуацію у цих селах.

Невеличке село Арчепитівка, у якому, власне, й зародився «молочний протест», розташоване в глибинці. Роботи для людей нема. Дев’яносто відсотків місцевого населення живуть з доходів від присадибного господарства. Якщо ж говорити про щоденну «живу копійку», то її дає реалізація молока. Іншого приробітку у цих краях, як і в більшості сіл України, сьогодні, на жаль, селянам просто не дано. Чи ж не допече оголошення від заготівельників про зниження на 40% закупівельної ціни на молоко?!

«Як жити, коли відбирають останні засоби існування?» — підняли голос в Арчепитівці. Почувши про арчепитівську сходку, власники худоби провели подібні акції й у сусідніх селах. Коли кількість сіл-«заворушників» перевалила за десяток, а районна влада продовжувала розводити руками, до селян виїхав заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Анатолій Новаковський. Приїхав, на відміну від районного керівництва, без охорони, уважно вислухав людей. Погодився, що справді треба щось робити. У присутності громади зателефонував до директора Первомайського молочноконсервного комбінату. Цей завод базується в Миколаївській області, і туди здають свою продукцію селяни з Любашівського району, оскільки він значно ближчий від одеських заводів. Керівник підприємства сказав, що без збитку для свого виробництва платитиме за молоко відповідної жирності та щільності не менше, ніж по 2 гривні 60 копійок. Анатолій Новаковський також дав адресу обслуговуючого кооперативу в Саратському районі для бажаючих вивчити подібний досвід (така поїздка вже відбулася — Авт.). Пообіцяв підтримку, якщо схожі кооперативи почнуть створюватися на півночі області.

Усім, кому не байдужа доля «Чорноморки»!

У суботу, 24 березня, з ініціативи спілки читачів «Чорноморських новин» у Палаці студентів відбудеться зустріч шанувальників газети, її авторів-дописувачів, друзів.

Позачергова сесія міської ради була скликана спеціально для того, щоб прийняти «Народний бюджет». Зареєструвалися 94 депутати. На початку засідання Сергій Підгайний був затверджений на посаді заступника міського голови і введений до складу виконкому.

Обговорення програми «Народний бю­джет» видалося бурхливим. Депутати обурювалися, що не мали можливості ознайомитися з проектом рішення, а це свідчить про неповагу до обранців й порушення закону про доступ до інформації. Була навіть пропозиція зняти це питання з порядку денного, але більшість її не підтримала.

Міжнародна експертиза не знайшла в українських сирах, що першими потрапили під заборону Росспоживнагляду, пальмової олії. Про такі результати незалежної експертизи, зробленої за кордоном на замовлення української сторони, повідомив голова Держветфітосанітарної служби України Іван Бісюк.

На початку «сирної війни» з Росією його відомство доправило на закордонне тестування зразки сирів трьох виробників: Пирятинського і Менського сирзаводів та підприємства «Гадячсир». За словами Івана Бісюка, експертиза підтвердила: ці сири якісні і не містять рослинних олій. Офіційні результати тестів, які мають стати вагомим аргументом у «сирній війні», розраховують отримати за 10 днів, повідомила ТСН.

У четвер на Соборній площі зібралися кілька десятків одеситів, щоб висловити свою підтримку жертві жахливого злочину, скоєного молодими нелюдами у Миколаєві.

Схожі акції пройшли у кількох містах України. В самому Миколаєві зібрався багатотисячний мітинг. Люди обурювалися діями міліції, вимагали повернення смертної кари для виродків, збирали кошти на підтримку дівчини. До слова, про миколаївську трагедію говорить практично весь світ. Кошти на лікування присилають і з Японії, і з Австралії, і зі США. (Кошти можна переказувати на картку «Приватбанку» — 6762 4620 5746 3702, Суровицькій Тетяні Романівні.) На жаль, самій Оксані стало гірше, вона вже не може самостійно дихати і її перевели на штучну вентиляцію легенів.

Верховна Рада ухвалила внесла зміни до Сімейного кодексу щодо підвищення шлюбного віку.

Цими змінами передбачено, що відтепер шлюбний вік для чоловіків і жінок встановлюється на рівні 18 років, оскільки це відповідає готовності до сімейного життя за критеріями фізичної, соціальної та моральної зрілості жінки. Раніше жінкам дозволялося брати шлюб з 17 років.

Перші два з десяти корейських швидкісних 9-вагонних поїздів Hyundai Rotem, що невдовзі курсуватимуть Україною, 14 березня після розвантаження в Одеському морському порту прибули у локомотивне депо «Застава-1».

У свій перший рейс українською залізницею корейські потяги відправилися у заводській целофановій упаковці. Український локомотив акуратно, рухаючись із швидкістю 5 км/год., відбуксирував новенький Hyundai Rotem, який може розвивати швидкість до 180 км/год., у депо. Тут корейські наладчики виявили, що вагони стоять не в тому порядку. Як з’ясувалося, ще в Кореї їх неправильно завантажили і в такому ж неправильному порядку поставили на рейки та зчепили в Одеському порту. Тож перше, з чого довелося починати, правильно розташувати вагони. Після цього з них зняли плівку та перейшли до перевірки комплектації.

Шевченківське свято в Одесі 1920 року

Щороку майже у всіх населених пунктах України відбуваються урочистості з нагоди дат народження та смерті українського генія Т. Г. Шевченка. І щороку, починаючи з совєтських часів, бачимо одну й ту саму сумну картину: чиновники-українофоби, політикани, плазуни покладають квіти до пам’ятників тому, кого насправді люто ненавидять, мовою якого нехтують і нащадків кого паплюжать. Багато хто з представників національних меншин, заради захисту яких так багато українців колись і тепер готові пожертвувати частиною власних національних інтересів, не нехтують нагодою вилити відро помиїв на Кобзаря, його рідну мову і всіх його співвітчизників. На жаль, сьогодні українці, перебуваючи у полоні малоросійства, ліберально-космополітичних модних слів, не здатні змінити сірі кольори цієї картини, наповнити свято реальним змістом, виконуючи заповіти ідеолога запеклої національної боротьби. Більше того, багато хто нині бажає уподібнити Т. Г. Шевченка собі, «огламурюючи» його, «скидаючи з п’єдесталу», зводячи до рівня богемно-гермафродитного персонажу.

Однак, на щастя, зміст та характер Шевченківських свят не завжди був таким формально-знівельованим, і це зароджує надію на те, що історичний прецедент колись відіграє роль євшан-зілля. Маю на увазі величне відзначення 59-ї річниці з дня смерті Т.Г. Шевченка в Одесі у 1920-у — єдине в історії нашого міста, що супроводжувалося багатотисячними вуличними мітингами і демонстраціями та ще й за участю численних військових. До того ж це була взагалі наймасовіша громадська акція в історії Одеси ХІХ — перших десятиліть ХХ століть. І забувати про цю величну подію ми не маємо права, особливо у важке сьогодення.

З нагоди 650-річчя перемоги у битві на Синіх Водах Одеська обласна організація ВО «Свобода» у рамках Українського народного університету 21 березня запрошує на:

— зустріч з одеським письменником Володимиром Рутківським, лауреатом Шевченківської премії за 2012 рік, автором історичної повісті для дітей «Сині Води», та істориком Ромасом Батурою з Литви.

Зустріч розпочнеться о 18.00 за адресою Шампанський провулок, 2, арт-клуб «Республіка» (вхід вільний);

— концерт легендарного українського рок-гурту «КОМУ ВНИЗ», який розпочнеться там же, в арт-клубі «Республіка», о 20.00.

Зверніть увагу: до 20 березня квитки на концерт продаватимуться зі знижкою — по 50 грн, а вже безпосередньо у день концерту — по 60 грн. Придбати їх можна в арт-клубі «Республіка» (Шампанський провулок, 2) та в кафе-бутику «Бандероль» (провулок Віце-адмірала Жукова, 4/1) з 11.00 до 23.00 або замовити за тел.: 063-56-35-301, 098-00-10-519.

Не  красні  враження  від  Красних  Окон

Чи гадала ще два-три роки тому Наталя Срібницька, підприємець у селищі Красні Окни, що матиме таку халепу з позовами й судами, адресованими їй селищною радою, з якою раніше ніяких конфліктів не виникало? Та й уві сні таке б не привиділося!

Двадцять років жінка займається бізнесом. Усе, як належить, оформила: одержала в центрі селища під оренду ділянку площею 4 сотки, почала бізнес із невеличкої крамнички, а коли справи пішли краще, збудувала пивний бар, облаштувала до нього мощені плиткою доріжки, східці. Звісно, коли маєш пивбар, неодмінна й зрозуміла вимога мати в барі чи десь поруч, даруйте, туалет. На клаптику вільної площі пані Наталя планувала звести конче необхідне складське приміщення, розбити невеликі квітнички. Тим більше, що в технічному паспорті, інших дозвільних та проектних документах усе те відображено в деталях, схвалено, завірено підписами й мокрими печатками.

Хто читав статтю «Татарбунарська Аляска і передвиборна свистопляска», той, напевно, звернув увагу на багато незавершених речень із знаком питання.

Та й справді, аналізуючи події листопада — грудня 2011 року та половини січня 2012-го, пов’язані з демонтажем труб у Татарбунарському районі, мимоволі напрошуються запитання...

Як могло статися, що на території Дивізійської та Безім’янської сільських рад спочатку вночі, а потім і в денний час упродовж двох з половиною місяців демонтувалися труби внутрішньогосподарських зрошувальних систем діаметром від 530 до 1220 мм, працювали сучасні японські екскаватори «Камацу», кран, великовантажні машини, зварювальні агрегати, провадилися величезні обсяги робіт (тільки на ділянці «Дивізія-1» труби демонтовані із семи полів, на ділянці «Дивизія-2» — на трьох — чотирьох полях, на території Безім’янської сільради — на трьох полях, по одному полі — в селах Тузли та Нове), і при цьому не було адекватної реакції ні з боку сільських рад, ні з боку районної влади?..

Вперше на рівні області (та й вперше в Україні!) оголошено конкурс соціальних проектів, розроблених громадськими організаціями та творчими спілками Одещини, для виконання яких надаватиметься фінансова підтримка за рахунок коштів обласного бюджету.

Цьому була присвячена прес-конференція, яку провела заступник начальника управління — начальник відділу взаємодії з інститутами громадянського суспільства управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю ОДА Алла Орлова.

Під час звітно-виборної конференції Одеської обласної організації НСЖУ, що відбулася нещодавно, двом її делегатам від «Чорноморських новин» були вручені почесні відзнаки. Редактор газети, заслужений журналіст України  Іван Мельник нагороджений нагрудним знаком «Лідер України». Цього звання він удостоївся за рішенням експертної ради міжнародної іміджевої програми «Лідери XXI століття». А ветерану «Чорноморки» Борису Дуброву вручено козацький орден «Честь і воля» третього ступеня — за публіцистичні твори про подвиги борців за волю і незалежність України.

Іван АРТЕМЕНКО.

Відколи в Арцизі постав бюст-постамент Тараса Григоровича Шевченка, патріотично налаштовані українці мають місце для святкових зібрань-зустрічей. Саме тут відзначають українські свята і знаменні дати: Шевченківські — у березні — травні, День української мови й писемності — в листопаді, День Соборності — в січні, День Незалежності тощо. Сповіщаючи одне одного про чергову зустріч, активісти так і кажуть: «Йдемо до Шевченка».

Ось і 9 березня, в день 198-річчя від дня народження, до Шевченка прийшли зранку чимало людей: представники політсил — Української народної, Соціалістичної партій, «Фронту змін», «Батьківщини», активісти-патріоти. Відкрила святкове зібрання голова райорганізації СПУ Валентина Євтушек, наголосивши на великому значенні Тараса Григоровича в житті України, в боротьбі за її незалежність. Учасники зібрання натхненно виголошували теплі слова любові до Великого Кобзаря та вітання зі святом. Перед земляками виступили голови районних парторганізацій — УНП Олег Хом’як, «Фронту змін» Ігор Ладо, наші земляки з активною громадянською позицією Алла Павлова, Анфіса Маріна, Євдокія Запорожченко, Анатолій Цупаленко та інші.

9 березня місто Котовськ, як і вся Україна, відзначило 198-у річницю з дня народження видатного українського поета і художника, мислителя і філософа, великого Кобзаря Тараса Шевченка.

Шевченківські дні — це завжди поштовх заглянути до «Кобзаря», пошукати нові дослідження і документальні фільми про Тараса, спроба відійти від забальзамованого стереотипу Пророка-страдника, по-новому відкрити для себе його геніального, але не святого, молодого, а не старця (Шевченко помер у 47 років!).

На околиці села стоїть похилена, з потрісканими стінами невелика хата. Замість огорожі — зарості колючої акації та бузку. Підсліпуваті вікна дивляться на цвинтар, що сумно світить хрестами трохи за поворотом. А за ним — безмежний степ.

Влітку, майже щодня, обідньої пори з хати, повільно тягнучи ноги, виходить стара згорблена жінка з дірявим ряденцем у руках. Пооране зморшками лице, очі, що вже не знати, якого кольору і якими чуттями світяться. Жінка кидає ряденце на спориш біля самого порогу і важко опускається на нього. Якусь хвилину сидить у задумі, втупившись невидющими очима вдалечінь. Потім лягає на ряденце, скулившись, ніби собака, що стереже домівку. У ногах, згорнувшись клубочком, притулився рудий кіт — усе її господарство і єдина жива істота в дворі. Пустка. Тиша. Тільки горобці цвірінькають та вовтузяться попід стріхою і щедро світить сонечко.

Нині в модних телепередачах стали звичайними сюжети про пластичні операції. Причому найчастіше зважуються на них молоді й доволі привабливі жінки. Скільки не намагалася, не можу зрозуміти: для чого це? Для чого так ризикувати своїм здоров’ям? Адже справді потворна зовнішність — то дуже велика рідкість. Хірургічне втручання заради порятунку — річ зрозу­міла і виправдана. Та навіщо йти на страждання, аби збільшити груди, губи, стегна? Хіба знаєш, як відреагує твій організм на якісь сторонні домішки? Все може обернутися тривалою недугою і навіть смертю.

Отже, позичена краса — річ небезпечна і, як на мене, абсолютно не варта уваги. Скажімо, будуть груди на два-три розміри більшими, то й що? Закохані чоловіки зразу вишикуються в чергу? Хіба кохають за розмір грудей чи губ? Скільки ідеально вродливих жінок так і не зазнали кохання, родинного щастя! І навпаки, маленькі, нічим не показні, з далеко не досконалими пропорціями бувають надзвичайно щасливими, бажаними.

Весна — час, коли люди частіше, ніж будь-коли, закохуються й освідчуються. А деякі навіть роблять спокусливі пропозиції — піти до РАГСу. Залежно від побажань клієнтів, реєстрація шлюбу в Україні може коштувати від 85 копійок до 2500 гривень. Про це свідчать дані моніторингу, проведеного власними кореспондентами «Укрінформу» в обласних центрах України.

Попри усталену думку, що одруження — процедура недешева, виявляється, отримати «штамп у паспорті» в Україні можна лише за 85 копійок. Щоправда, інформацію щодо такої майже безкоштовної реєстрації працівники РАГСів бережуть від сторонніх вух як найсуворішу державну таємницю. Тільки у трьох обласних центрах — Запоріжжі, Луганську та Херсоні — наречених готові розписати за вказану символічну ціну. При цьому слід пам’ятати, що така церемонія не передбачає ані маршу Мендельсона, ні жодних урочистостей — лише відмітку в паспортах та документ про реєстрацію шлюбу.