Переглядів: 6668

«Я вам фельдфебеля в науку дам!»

«Починаючи з наступного року, з українського бюджету буде щорічно виділятися 40 мільйонів гривень на патріотичне виховання населення. Зокрема, передбачено збільшити долю патріотів з 31% у 2013 році до 48% у 2017 році, любителів української мови — з 17% до 35%, тих, хто гордитиметься армією, — з 3% до 11%, а ось доля бажаючих емігрувати за цей відтинок років зменшиться з 40% до 20%», — сповістило УНІАН 4 березня 2012 року.

Про безглуздя цих цифр писати не варто. Але цікаво, що автори постанови сьогодні знають: у відправному бюджетному 2013 році в Україні «є» на все про все 31% патріотів та 17% шанувальників рідної мови. Хто ж довів український народ до такого збайдужіння, якщо у 1992-у українці майже стовідсотково проголосували за незалежну Україну? Впадає в очі й те, що «наші плановики» не передбачають «зростання» патріотизму українців хоч би до 50% плюс один голос, а щирих українців — до більш як 35%. З усього видно, що «ТойХтоРахує» і планує уже поділив Україну, причому, явно обмежив «територію україномовних» Галичиною.

Знайти авторів цієї «цидульки» не важко. Досить проглянути кадрові призначення в уряді, в президентській адміністрації та в інституті стратегічних досліджень. Для них — «Україна — західний проект XIX сторіччя». Цим усе сказано: такою бачать Україну творці «Русского міра». Більше того, чи не мрія «устроітєлєй» озвучена в оцих словах голови комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Тетяни Бахтєєвої: «За прогнозом, в Україні за 10 років буде проживати 36 — 38 мільйонів людей. Якщо така динаміка зберігатиметься, то за 50 років в Україні залишиться 8 — 12 мільйонів». То чи ж не про знищення України мріється «устроітелям»? І чи не для виконання цього «патріотичного» плану нині здійснюється кадрова політика?

Зовсім не дивно, що в роки чинної нині в Україні влади значно погіршилися умови проживання українців у Російській Федерації. Апофеозом судових минулорічних процесів над так званою «Українською культурною автономією в Росії» (яка де-факто не діяла, судити було нічого) і над Об’єднанням українців Росії стало фактичне списання мільйонів українців у цій країні. Статистично тут залишилося 1,93 мільйона українців. Хоча тільки в Сибіру українці складають не менше третини населення. Чи ж не для того й було організовано судові інсинуації із забороною публічної діяльності українських очільних структур, щоб реалізувати процес списання? Та й влада в Україні нині сприятлива: українців хоч у газових печах спалюй — промовчить. Вона, та влада, вчасно списала свої обов’язки стосовно закордонного українства на рівень областей. Мовляв, «як знаєте».

Недавно чинна в Україні влада виділила якісь там гроші на українську діаспору — декілька мільйонів. У тім числі на проектні роботи з відновлення павільйону «Землеробства» на колишній ВДНГ у Москві. Скажіть, будь ласка, яке відношення до того павільйону матиме українська діаспора, якщо нині існуючий Національний культурний центр України (НКЦУ), що належить Україні і фінансується нею, українська діаспора практично не відвідує, як і Бібліотеку української літератури в Москві, бо всі знають: читацькі квитки заносять до бази даних російських спецслужб. Не від страху стороняться, а тому, що неприємно знати, що над культурою поставлено «фельдфебелів».

На одне із засідань літературної секції товариства української літератури в НКЦУ в Москві торік завітала російськомовна депутатка з України. Зайшла вже тоді, коли свої вірші присутнім читав українець з Тули, інженер-винахідник К. «Что так грустно? — тут же бадьоро втрутилася землячка. — Нельзя лі что нібудь повєсєлєє?» Не знала «землячка», що інженер-винахідник, автор десятків патентів з Тули читав вірші, присвячені активісту української громади в Тулі, якого невідомі вбили в під’їзді житлового будинку, а жінку його покалічили. Так само невідомі і в житловому будинку вбили керівника українського самодіяльного хору у місті Владивосток. Так само «трапилося» в місті Ульяновську...

«Україна — не Росія!» — таку книжку написав третій (!) президент України Л. Д. Кучма. Чи не тому й поплатився? А нині в Одесі курсують маршрутки з гербами і прапорами РФ та з надписом «Новороссия». Править в Одесі зоологічний українофоб. У Криму державний чиновник не хоче бачити документів українською мовою. Міністерством освіти України керує людина, для якої все українське — чуже і ненависне. В найближчому оточенні глави Української держави — чужинці. Глава уряду не знає державної мови, державні службовці не користуються українською мовою. На телебаченні та на естраді українська мова — рідкісне явище або дублюється. І т. д., і т. п. Отож хоч би ті «вихователі» себе не ганьбили… Бо соромно через таких і відраза бере.

А відтак подумаймо: навіщо і кому потрібні такі, з дозволу сказати, параметри і динаміка? Найперше, мабуть, тим, кому сняться «криворізько-донецькі» вандеї. Про ті цифри, що їх в постанову занесли «плановики», не раз доводилося чути тут, у Москві, від кураторів тієї влади, що нині править в Україні. Ці цифри потрібні для фальсифікації виборів в Україні, бо ж тільки безбатченки здатні «дати» потрібні українофобам результати. Очевидно, що «основа» фальсифікацій (поряд з цінами на газ якраз перед виборами на прохання партії «регіоналів») має ґрунтуватися на цифрах, мовляв: «А чого ж ви хочете?».

Дивує, що до всіх цих фальсифікацій докладають зусиль і українці родом.

Оксентій ОНОПЕНКО.
м. Москва
(Російська Федерація).
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net