Їм співали полянецькі солов’ї, або Кілька нот до портрета родини Стаховських
Той, хто цікавиться долею співучої Одеси, не міг не помітити, що чільне місце серед одеситів займає сім’я Володимира Даниловича Стаховського («Чорноморка» про цю родину писала неодноразово — «Музичний діалог поколінь», О.Філіппова, «Моє серце співає», В. Павліченко). Складається враження, що ця сім’я є давнім другом вашої газети.
Справді, і батько, і донька Олена Володимирівна — знані та шановані в Одесі люди. Але ж свого часу, а було це 55 років тому (і знову ювілей!), глава сім’ї долучився до розвитку співучої культури нашого села. Думаю, це було на зорі його творчої кар’єри. То були часи тісної співпраці міста і села. Щойно в Полянецьке прибув та очолив великий і багатогалузевий колгосп представник «двадцятип’ятитисячників» Михайло Андрійович Носков. Із притаманною йому енергією взявся за об’єднання малих колгоспів у єдине ціле і за створення належної, сучасної, як на той час, інфраструктури. Мріяв про повноцінне життя селян. Звісно, й культура посідала чільне місце. Тоді ж, у 1957 році з’явився у селі посланець Одеси, великий ентузіаст культурної, зокрема співочої, хорової, справи Володимир Данилович Стаховський. Він приїхав з ідеєю і бажанням створити сільський хор з високою виконавською культурою. Обидва учасники війни йшли паралельно: один розвивав економіку, інший — культуру. Спільне для обох — кирзові чоботи для сільського бездоріжжя.
У той час Володимир Данилович не мріяв про великі зали і сцени, а на базі нашого клубу організував хор. Люди в нього повірили, бо бачили, що не пустодзвін, а за справу береться по-справжньому. Та й тогочасний завідуючий клубом Федір Григорович Ткачук — авторитет у селі — був його справжнім однодумцем. До клубу потягнулися люди — молодь, інтелігенція. Навіть важкі на підйом хлопці і чоловіки залюбки йшли співати. Охочих виявилося багато, але відібрали 75 осіб. Решта — лава запасних. Почалася копітка робота. І як підсумок — право виступу на сцені Одеського театру опери і балету на обласному огляді учасників художньої самодіяльності в номінації «Хоровий спів».
Колгосп для цієї поїздки виділив кошти, і вона відбулася. Можна лише поспівчувати Володимиру Даниловичу, як важко йому було в Одесі з нашими аматорами. Згадує учасниця хору Марія Савівна Воробйова: «Привезли нас в Одесу, а ми всі накинулися на морозиво. А хіба ж можна його їсти перед таким відповідальним виступом?! Керівник просить: дівчата, потерпіть, виступимо — кожній по п’ять порцій. Скільки не просив — все марно. Але, слава Богу, виступили успішно». Після того, як у виконанні хору прозвучали українські народні багатоголосі пісні «Ой, сивая зозуленько» та «Діду мій, дударику», зал аплодував стоячи. Слід відзначити, що й дружина Володимира Даниловича володіла божественним голосом, але прискіпливе журі її не допустило співати, щоб той голос не вплинув на якість звучання хору загалом. Кожен колектив боровся за кожен бал.
Тоді нашому хору присудили перше місце із запрошенням виступити на столичній сцені. А в подарунок нагородили кріслами на 200 місць для залу сільського клубу. Підкорити столичну сцену не судилося — у колгоспі бракувало коштів, а всі витрати лягли б на його плечі.
У час інтенсивної праці Володимир Данилович жив у Полянецькому зі своєю сім’єю. Тож дитячі роки Олени Володимирівни дещо пов’язані з нашим селом. Тут вона бігала вишневим садком садиби Хіврони Тарасівни Олійник, пила парне молоко. Тут вона слухала вранішніх солов’їв, спів яких, хтозна, можливо, і сформував те рідкісне сопрано, яким володіє заслужена артистка України, професор Олена Володимирівна Стаховська.
Минули роки, десятиліття. Та час не вплинув на пам’ять жителів Полянецького — вони й досі згадують добрі справи Володимира Даниловича Стаховського. У місцевому музеї відображена ця сторінка із культурного життя села.
На закінчення хочу сказати: нехай ці рядки будуть подарунком від нас невтомному подвижнику культури, захиснику Вітчизни, Великому Маестро!
Михайло КУЛЬОВ,
заступник директора ТДВ АПК «Саврань».
Савранський район,
с. Полянецьке.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):
- на 1 місяць — 50 грн.
- на 3 місяці — 150 грн.
- на 6 місяців — 300 грн.
- на 12 місяців — 600 грн.
- Iндекс — 61119
суботній випуск (з програмою ТБ):
- на 1 місяць — 40 грн.
- на 3 місяці — 120 грн.
- на 6 місяців — 240 грн.
- на 12 місяців — 480 грн.
- Iндекс — 40378
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
