Берегти заощадження у валюті вже не вигідно

— А які ваші прогнози щодо курсу?

— Сьогодні ми, як і раніше, не бачимо підстав як для глибокої девальвації, так і для ревальвації гривні.

Якщо провести постатейний аналіз, то два основні чинники, які на 70 відсотків сформували торішній мінус у зовнішній торгівлі, — це нарощування в 1,6 раза закупівель машин та обладнання (що було пов’язано в основному з підготовкою до «Євро-2012»), а також збільшення більш ніж у 1,4 раза платежів за енергоносії (і це — після зростання в 1,8 раза в 2010-у).

Що стосується фінансового рахунку, то тут основний попит на валюту був сформований на готівковому ринку, який поглинув за рік близько 12 мільярдів доларів.

Платіжне сальдо залишається загалом збалансованим — і навіть демонструє підстави для оптимізму: за підсумками січня в країну надійшло майже на 400 мільйонів доларів більше, ніж пішло.

Не буду поки що занадто квапити події, але в нас є ціла низка підстав очікувати, що притік валюти в країну нинішнього року перевищить її відтік за рахунок, в основному, інвестицій і довгострокових позик. А отже курс буде залишатися прогнозованим.

— Торік багато говорили про запуск спеціальної іпотечної програми державних банків, що допоможе повернути доступні житлові кредити. Коли вона запрацює і чого нам від неї чекати?

— Програма стартує вже у найближчі кілька місяців — державні «Ощадбанк», «Укрексімбанк», «Укргазбанк» і банк «Київ» уже зареєстрували акціонерне товариство «Агентство з рефінансування житлових кредитів», що і повинно, за нашими розрахунками, стимулювати хвилю видачі нових іпотечних кредитів за нижчими, прийнятними для позичальників ставками.

— Як працюватиме «Агентство з рефінансування житлових кредитів»? За кредитом можна звертатися прямо туди?

— Ні (посміхається). Агентство — це механізм, який дозволить банкам знизити кредитні ставки. Кількома словами розповім про те, як працює агентство. Сьогодні українські банки видали житлових кредитів майже на 80 мільярдів гривень. Більша їх частина видана в доларах США. А, як ви знаєте, на видачу нових валютних кредитів фізособам запроваджена законодавча заборона. Що маємо в результаті? Ті люди, які одержали іпотечні кредити у валюті, кожного місяця повертають банку визначену суму грошей. А банк отримані від клієнтів гроші на видачу нових валютних іпотечних кредитів спрямувати не може.

Щоб вирішити цю проблему, ми і створили агентство, якому банки будуть передавати у заставу свої портфелі валютних іпотечних кредитів. Під заставу цих кредитів агентство випустило гривневі іпотечні облігації, продало їх усім бажаючим за ставкою 10 — 11% річних, а отримані гроші — відправило назад, у банки. Таким чином, банки одержали у своє розпорядження гривневий ресурс, за рахунок якого можна видавати нові житлові кредити.

— Припустимо, я захочу взяти кредит на купівлю житла. У скільки він мені обійдеться?

— Впевнений, що крупні банки, насамперед державні, вже цього року зможуть видавати кредити на купівлю житла за ставкою близько 14 — 15% річних. Надалі вона буде послідовно знижена спочатку до 12%, а потім — і до 10%.

— А чи варто нам очікувати зниження кредитних ставок на купівлю споживчих товарів — автомобілів, побутової техніки?

— Вартість кредитів залежить, насамперед, від вартості депозитів, адже фінансова система — це сполучена посудина, у якій банки видають кредити не за рахунок своїх грошей, а за рахунок тих же депозитів населення.

Давайте розберемося, звідки банки брали дешеві депозити в 2004 — 2008 роках. Від своїх іноземних акціонерів — передусім, з Європи, де вартість депозитів була дуже низкою. І для отримання прибутку європейські банки та фінансові компанії спрямовували свої гроші в Україну.

Криза 2008 — 2009 років навчила нас тому, що не можна брати в борг валюту, якщо ти не одержуєш свій прибуток у тій же валюті. Тому законодавець заборонив банкам видавати валютні кредити населенню. Але навіть якби такий дозвіл існував, то валютні кредити все одно не були б такими дешевими — як ви знаєте, країни Євросоюзу зараз переживають кризу, і самі потребують підживлення грошима. Тому дешево давати в борг їх Україні, Росії, Білорусі чи будь-якій іншій країні вони не можуть.

— Ви самі кажете, що вартість кредитів у валюті залежить від депозитної ставки. За валютними внесками банки зараз сплачують близько 5% річних. Це значить, що валютні кредити могли б коштувати 10% річних, якби їх можна було видавати населенню?

— Низькі депозитні ставки у валюті саме і пояснюються тим, що банкам валюта сьогодні не потрібна. Видати її в кредит на купівлю квартири — не можна за законом. Курс гривні — стабільний, і поспекулювати на ньому не вдасться. Тоді навіщо потрібна валюта?

— Напевно, тільки як засіб збереження заощаджень...

— Берегти заощадження у валюті вже не вигідно. Давайте повернемося до тих же депозитних ставок: банки сьогодні сплачують за валютні внески стільки ж, скільки щорічно з’їдає з ваших заощаджень інфляція — близько 5%. Тоді як гривневі внески приносять громадянам близько 14 — 16% річних. Оскільки, як я вже казав, сьогодні нема підстав для істотної девальвації чи ревальвації гривні, а можливі курсові коливання навряд чи перевищать 2,5% від поточного курсу, гривневі депозити є набагато прибутковішим вкладенням коштів, ніж валютні.

— Добре, якщо валютний курс буде стабільним, а зберігати гроші у валюті не вигідно — то навіщо уряд випускає облігації для державної позики, номіновані у валюті?

— Причин кілька. І про головну ми з вами вже говорили — це криза в Євросоюзі. Європейські банки до середини літа повинні збільшити свій капітал на 125 мільярдів євро. Тому вони та їхні акціонери сьогодні готові сплачувати високу ціну за капітал. Сьогодні такі держави, як Італія, змушені сплачувати за ресурси близько 7% річних (усього на 2 — 2,5% менше, ніж сплачує Україна). Очевидно, що гроші міжнародних інвесторів швидше підуть у країни Євросоюзу, ніж в Україну, і тому нам треба підвищувати ставку для залучення ресурсів. Проте і для Національного банку, і для Міністерства фінансів не очевидно, чому ми повинні сьогодні пропонувати якимось іноземним інвесторам та компаніям високі ставки за валютними облігаціями і створювати умови для відтоку капіталу з країни, якщо ми можемо запропонувати урядові валютні облігації населенню, якому дамо заробити і залишимо гроші в країні.

Сьогодні під матрацами в громадян зберігається близько 70 мільярдів доларів, які лежать мертвим капіталом, тануть під впливом інфляції і не приносять користі економіці. У зв’язку з цим Нацбанк і виступив ініціатором випуску Мінфіном валютних облігацій, які будуть доступні населенню.

— А навіщо мені вкладати свої заощадження в облігації Мінфіну, якщо я можу віднести їх на депозит у банк?

— Усе дуже просто: банкам зараз нікуди вкладати валюту. І тому ставки за такими депозитами зараз мізерні. Ми про це вже говорили. Водночас уряд має значно більші права щодо використання залучених валютних коштів — оскільки гроші йдуть у бюджет, то з їхньою допомогою можуть бути реалізовані інфраструктурні й інноваційні проекти (такі, наприклад, як підготовка до «Євро-2012»). Валюта може бути використана для повернення отриманих Кабміном зовнішніх позик, піти на поповнення резервів Нацбанку і т. п. Уряду постійно потрібна валюта, тому він готовий сплачувати за неї більше, ніж банки. Сьогодні вигода купівлі валютних облігацій Мінфіну очевидна — цінні папери уряду приносять до 9,5% річних! Що майже вдвічі більше, ніж пропонують найбільші банки з іноземним капіталом. Які, до речі, активно користуються такою різницею в ставках: залучають у вас депозит, а потім купують за рахунок цих грошей більш дохідні облігації уряду. Ми хочемо зрівняти в правах населення і банки — щоб вони мали можливість одержувати однаковий прибуток.

— Чи легко буде купити ці облігації простому громадянину? Банкіри вже лякають паперовою тяганиною і високими комісійними...

—Зараз ми проводимо постійні наради з банками, щоб зробити процес купівлі валютних облігацій простим і зручним. По-перше, ми вже визначили мінімальний номінал облігації — це 500 доларів. По-друге, облігації Мінфіну для громадян будуть випускатися в паперовій формі і на пред’явника. Тобто папір можна буде продати, передати в спадщину, вручити як подарунок і т. д. По-третє, державний «Ощадбанк» уже розробив спеціальну програму лояльності для покупців валютних облігацій — комісія банку складе 1 гривню, а плата за відкриття рахунку в цінних паперах (необхідний для купівлі валютних облігацій на ваше ім’я) — не перевищить 20 гривень. Це, власне, всі витрати, які нестиме людина при купівлі валютних облігацій.

— Справді вигідно. Однак виникає таке-ось питання: якщо депозит я можу прийти і зажадати з банку в будь-який час, то чекати погашення облігації мені доведеться до 1 року.

— Ми це передбачили. Національний банк створив умови для того, щоб валютні облігації уряду можна було легко перетворити в гроші — сьогодні НБУ приймає в банків ці папери як заставу за своїми кредитами. Ми оцінюємо їх у 95% від вартості. Це означає, що банки із задоволенням видаватимуть власникам урядових облігацій кредити в розмірі 80 — 90% від номіналу держоблігацій. Крім того, ми запровадили низку норм, які дозволять приватним особам торгувати держоблігаціями на фондових біржах. А це означає можливість продати урядовий папір без утрати номіналу — лише поступившись частиною свого процентного прибутку. Точно так само, як і з депозитом: банки повертають вам усю суму внеску, але не виплачують відсотки.

До того ж не забувайте, що зобов’язання уряду перед населенням гарантовані на всі 100%, тоді як гарантії держави за банківськими вкладами складають 150 тисяч гривень.

— А якщо я все-таки віддаю перевагу не зобов’язанням уряду, а реальному активу? Коли чекати обіцяних золотих інвестиційних монет Нацбанку?

— Ми вже відкарбували першу партію золотих інвестиційних гривень — це монети 999,9-ї проби із золота та срібла. Найближчим часом Національний банк запропонує інвесторам золоті монети вагою 1/10, 1/4, 1/2 та 1 унція золота (в 1 унції — 31,1 грама. — Прим. Ред.), а також срібні монети вагою в 1 і 2 унції. Реалізовувати їх будемо через наші територіальні управління і мережу комерційних банків. А вартість золотих гривень буде максимально наближена до ціни металу, з якого вони виготовлені.

Їх можна не тільки купувати-продавати, а й розміщувати на депозитах, надавати у вигляді кредитів, оформляти як заставу при кредитуванні і передавати на довірче збереження.

Золото, напевно, сьогодні найвигідніший спосіб довгострокового інвестування. Адже чим неспокійніша ситуація на світових фінансових ринках, тим активніше коливаються ціни на золото і, відповідно, зростає попит на нього з боку населення. Тільки за цей рік ціна жовтого металу збільшилася на 26% (до $1740 за тройську унцію), за три останні роки вона зросла більш ніж у двічі, а за 10 років — у шість разів.

Іван ДАНИЛЕНКО.