Тютюнова згуба

— Які хвороби здебільшого стають причинами цих смертей?

— Майже 50% усіх смертей — серцево-судинні захворювання. Ще близько третини смертей курців — хвороби органів дихання: рак легенів, а також різні бронхолегеневі недуги, зокрема бронхіальна астма. Також цю статистику доповнюють інші онкологічні захворювання, як-от рак сечового міхура, рак ротової порожнини тощо.

А загалом в Україні щорічно фіксується близько 110 тисяч смертей від хвороб, викликаних саме курінням. Серед чоловіків — це близько 30% смертей, а серед жінок — 10%.

— На вашу думку, яких заходів слід вжити для того, щоб українці позбулися цієї шкідливої звички і відповідно менше помирали?

— Потрібні, перш за все, законодавчі заходи і контроль за їх виконанням з боку адміністрацій та МВС. Зокрема, необхідне посилення законодавства щодо заборони куріння у громадських місцях. Адже є законопроект про повну заборону куріння в усіх місцях громадського харчування, а не про 50% площі, як сьогодні. Слід також підвищити ціни на сигарети, тобто підняти акцизи. Статистика показує, що у результаті таких заходів люди, які мають меншу залежність, особливо молодь, активно кидають курити. Я вкотре наголошую: потрібно, щоб було якомога більше таких заборонених місць і щоб вони серйозно контролювалися.

Важливою є й заборона будь-якої реклами. У нас, наприклад, у місцях продажу тютюну є реклама і, на жаль, закон про її заборону ще не прийнятий. Існує реклама сигарет в інтернеті, промо-акції тощо. Ці заходи сьогодні закон дозволяє, але вже є ініціативи, є бажання деяких депутатів з різних фракцій втілити в життя законопроект про повну заборону таких заходів. Також ми очікуємо появи піктограм на пачках сигарет, тобто картинок з фотографіями пошкоджених від куріння органів та коментарями. Ця постанова Кабінету Міністрів має вступити в дію з осені цього року. Це теж має стати впливовим чинником. Крім того, потрібна широка медико-соціальна підтримка для охочих кинути курити.

— Тобто ви виступаєте за заборону палити практично всюди, окрім власної домівки?

— У нас є багато громадських місць, у яких можна курити. Законодавством визначена лише територія, де не можна цього робити. Сьогодні в багатьох закладах та на підприємствах є спе­ціально відведені місця для куріння. Такі місця можна і потрібно створювати. Наприклад, в аеропортах багатьох західних країн робляться дуже якісні курилки. Вони мають настільки потужні витяжки, що сигаретний дим не поширюється на місця для некуріння.

Що стосується домашніх умов — у деяких містах України приймають положення про заборону куріння на балконах. Хоча це не громадське місце, але звідти дим теж впливає на людей, які живуть поруч. Є багато інвалідів, людей похилого віку, хронічних хворих, яким це заважає. В принципі такі заходи показують свою ефективність: люди активніше кидають курити. Навіть в Україні за останні 5 — 6 років активної антитютюнової роботи, законодавчої і соціальної, курців зменшилося з 38% до 29%. Це дуже гарний показник.

— Коли людина кидає курити, скільки часу потрібно організму, щоб повністю відновитися від негативних наслідків паління?

— Людина, яка кидає курити, починає відновлюватися вже через декілька хвилин. Покращується кров’яний тиск, частота серцевих скорочень, через добу зменшується ризик інфаркту. Через дві доби відновлюється ріст нервових клітин, поліпшується нюх і смак, полегшується дихання. Десь через кілька місяців збільшується об’єм роботи легенів і приходить майже в норму, особливо у молодих людей. Приблизно через 6 — 9 місяців починається видалятися слиз і відновлюються тканини легенів. Через рік-два ризик ішемічної хвороби серця знижується до рівня некурців. Особливо це стосується молодих людей, які курять недовго. Загалом, людина середнього віку повертається на вихідні позиції і практично позбувається небажаних наслідків куріння через рік-два.

Ярослав ОСТАФІЙЧУК.