Книга — з сала, букви — з меду

— Робота над книгою починається з того, що на ринку я вибираю хороше сало, воно має бути без прожилків, — пояснює Юрій Костянтинович, розкладаючи перед собою сало, ножі, спеції. — Я його вирівнюю, щоб не було потовщень. Книгу роблю так. Посередині шматка, де книга складається, зрізую сало до самої шкірки. Виходить ніби відкрита книга. У ній з двох боків вирівнюю «сторінки». Їх можна зробити різної товщини і різної кількості. Сторінки я перекладаю фольгою. Закладку роблю з листя лавра. А текст на сторінках пишу різними спеціями.

Із неабиякою цікавістю спосте­рігаю за рухами майстра. Великим ножем він акуратно робить «сторінки», вирівнюючи їх до однакового розміру. Меншим ножем вирізує букви з маленьких шматків сала. Помітно, така робота подобається пану Просвірову. Потім він робить спеціальну суміш з жиру і чорного перцю — і пише слова на титульній сторінці.

— Ця робота не важка, головне — творчий підхід, — провадить далі лучанин. — Сторінки книги я пишу спеціями, медом, шоколадом. Як усі художники використовують для творчості пензлі, я для написання тексту використовую тоненькі палички або сірники.

Ще декілька хвилин Юрій Костянтинович чаклує над книгою, застосовуючи різні спеції. Десь на сторінці укладає коріандр, маленькі букви прикрашає куркумою і червоним перцем. Потім викладає зерна гірчиці. Але найкраще, за словами майстра, сало поєднується з куркумою і медом — смак неперевершений! Після букв береться за «логотип» книги — на бічній стороні книги вирізує невелику форму голови поросяти і виділяє її спеціями. За декілька хвилин на мене дивиться маленький «п’ятачок» з гірчиці і чорного круглого перцю.

Першу книгу «Троє поросят», зроблену паном Просвіровим, рідні з апетитом «прочитали» за обіднім столом, перегортаючи сторінку за сторінкою. Її, звичайно, можна і зберігати — але тільки в холодильнику.

Книга з сала стала черговим етапом у творчості волинянина. Адже першими його творами стали картини із сала, і тільки після них Юрій Костянтинович наважився створити книгу.

— Мої картини були наповнені філософським сенсом, — згадує майстер. — Перша називалася «Початок». На ній було зображення розі­рваного трикутника, який символізує створення світу. Триєдиний початок світу і те, що людина завжди має вихід у цьому світі. А друга картина називалася «Минуле. Сьогодення. Майбутнє». Де минуле зображувала зірка — епоха комунізму, сьогодення — тризуб — символ незалежної України, а майбутнє — червоне серце — любов врятує світ.

Ще одним кулінарним винаходом Юрія Костянтиновича є сало в шоколаді. Він вважає, що ця страва може покласти початок кулінарному туризму. Його сало в шоколаді ось уже кілька років на піку популярності у гурманів.

— Ця страва вдалася мені з першого разу, — ділиться співрозмовник. — Я навіть не думав над пропорціями для поєднання цих продуктів. Розтопив на водяній бані плитку шоколаду, нарізав скибочки сала (обов’язково мороженого) і швидко занурив холодне сало в гарячий шоколад. Застигало воно в холодильнику. Смак цього продукту не можна передати словами. Я вважаю, що нам потрібно рекламувати, «піднімати» національний продукт. А тому треба розвивати кулінарний туризм, який поширений в країнах Європи, особливо в Італії. Адже сало в шоколаді варте того, щоб про нього знали у світі.

Олександр ВОЛИНЕЦЬ.

Джерело: www.volyn.com.ua.