№ 14 (21278)  субота 18 лютого 2012 року

Цими днями Державна служба України з лікарських засобів проінформувала громадськість про свою роботу в 2011 році щодо забезпечення українських громадян якісними та безпечними ліками.

Зокрема, говориться у звіті, обсяг ринку лікарських засобів України торік сягнув 23 млрд грн (на 17% більше показника попереднього року), або 1,21 млрд упаковок. Частка вітчизняних лікарських засобів складає 28,24% у грошовому виразі та 64,9% — в упаковках. Середня вартість упаковки лікарського засобу: вітчизняної — 8,5 грн, імпортної — 38,5 грн.

Вартість пологів у різних регіонах України відрізняється удесятеро, а то й удванадцятеро — у цьому переконують результати моніторингу, проведеного власними кореспондентами «Укрінформу» в 20 обласних центрах.

Для дослідження регіональні кореспонденти обрали чотири позиції: наявність і вартість платних палат для породіль, партнерські пологи, наявність і розмір благодійного внеску та списку медикаментів або засобів гігієни.

Щорічно, як інформує прес-служба МОЗ України, в нашій державі реєструється близько 1000 нових випадків онкологічної захворюваності у дітей віком до 17 років. На кінець 2010-го на обліку в онкологічних диспансерах перебувало 5510 дітей.

За рахунок впровадження сучасних принципів діагностики та лікування дітей із злоякісними новоутвореннями (ЗН), які було реалізовано на виконання заходів державної програми «Дитяча онкологія 2006 — 2010 роки», протягом останніх п’яти років вдалося підвищити рівень загального виживання хворих на 8,5%.

У її генетичному коді, а також ментальності й характері намішано чимало різних складових. По материнській лінії дід Фаат — татарин, бабуся Ольга — росіянка. Прожити основну частину свого життя їм випало у Таджикистані. Там же свого часу опинився й інший дід Віки, Анатолій, від якого пішло її українське коріння. До таджицького міста Курган-Тюбе (через гору — Афганістан) Анатолія Мамотенка направили на роботу до військкомату. Покохав молодий офіцер росіянку Тамару, одружився з нею, і там, на азійській землі, народився й виріс Вікин тато — Юрій. А ось доля самої Вікторії склалася так, що все її життя проходить в Україні.

У далекому 1993-у (за три роки до народження Віки) через громадянську війну, що спалахнула в Таджикистані після розвалу Радянського Союзу, Мамотенки вимушені були покинути рідне місто. Переїхали на Одещину, оскільки саме тут, у селі Балайчук, колись жили їхні прадіди. У Березівці, що неподалік того села, залишилися близькі родичі — вони й надали на першій порі необхідну підтримку та допомогу. Зараз Вікині батьки мають власний будинок на околиці райцентру. Тато працює на Одеській залізниці, мама доглядає домашню живність. Віка добре вчиться в школі, разом з тим багато допомагає по господарству. Вже освоїла всі премудрості приготування бринзи, що стало сімейною справою. Таким ремеслом, до речі, володіють далеко не всі селяни. А Мамотенки мають ще й свої «фірмові секрети» у цій справі. Робота не проста: потребує і праці, і розуму. Зате прожити допомагає. Старшу сестру Христину, меншого брата Юру і Віку у сім’ї виховано на прадідівських правилах. Діти змалечку знають прості й незаперечні речі: «Як дбаєш, так і маєш», «Добре роби — добре й буде», «Бджілка мала, а й та працює».

Вам, певна річ, доводилося чути прекрасний романс «Очи черные», та не всі, мабуть, знають, що автор тексту — Євген Гребінка — уродженець Полтавщини, який жив у Санкт-Петербурзі та писав двома мовами.

Але чи доводилося вам чути виконання цього романсу українською мовою? Переклав текст рідною мовою літератор Юрій Титаренко — знавці відзначають цілковиту відповідність оригіналу та музики. Він не лише переклав, а й дослідив історію створення цього прекрасного романсу. Та то зовсім інша історія, хоч вона й має безпосереднє відношення до розповіді про Євгена Гребінку — українського письменника, педагога, громадського діяча, 200-річчя якого відзначається у ці дні. В ознаменування цієї дати введена в обіг срібна монета номіналом 5 гривень. Також відбулася прем’єра документального фільму про Євгена Гребінку «Той, хто торував шлях», знятого у Полтаві, на його батьківщині.

Конкурс педагогів-україністів Одеси

Мова, як знаємо, це живий організм, якщо вона не звучить, то починає хворіти і врешті перероджується. Хворіє на духовну недугу і людина, котра не послуговується рідною мовою або ж змушена багато разів на день міняти мову. Певна річ, можна жити й так, але це не є повноцінним духовним життям, і нема на таку недугу ліків. І що б там не говорили, але однією з причин нинішнього нездорового стану українського суспільства, українського середовища є й байдужість українців до своєї мови, до своєї культури.

Нашу мову нищать та відсувають кудись на узбіччя суспільного життя. Нашу культуру замінюють чужомовним сурогатом. Як протистояти? Жалітися? Кому — тим, котрі прийшли, щоби зробити Україну неукраїнською, без українців? Чи одним перед одними скиглити й нарікати? Та ні ж бо: не треба мовчати, треба протестувати, вимагати. Але не тільки. Треба діяти — активно, енергійно. Допомагати всім, хто бодай щось робить у цій царині.

Більше 300 депутатів парламенту України проголосували за зміни до закону «Про правовий статус закордонних українців». Після підписання президентом Віктором Януковичем він набере чинності через три місяці з дня його опублікування.

Голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний позитивно оцінює схвалення Верховною Радою відповідних змін до названого закону, зокрема, враховано багато пропозицій, напрацьованих УВКР та озвучених на V Всесвітньому форумі українців. Так, спрощено процедуру набуття громадянства для закордонних українців, стаття 9 закону передбачає, що «закордонний українець, який перебуває в Україні на законних підставах, користується такими ж правами і свободами… як громадянин України, за винятком встановлених Конституцією». Розділ 28 цієї ж 9 статті закону передбачає що «закордонним українцям щороку встановлюється квота прийому до вищих навчальних закладів у межах обсягів державного замовлення». Зміни передбачають створення спеціального органу виконавчої влади з питань співпраці з закордонними українцями, а також необхідність затвердження спеціальної державної програми повернення та облаштування закордонних українців в Україні.

На початку лютого Одесу відвідав керівник програм професійної підготовки офісу зв’язку НАТО в Україні Баррі Л. Адамс. Він люб’язно погодився відповісти на низку запитань, котрі цікавлять наших читачів.

— Під час президентства Віктора Януковича Україна відмовилася від планів вступу до НАТО (зміни до закону України «Про основи національної безпеки та оборони») й оголосила про так званий позаблоковий статус. Як це позначилося на співпраці України та НАТО?

— У той же час ми бачимо, що українська влада хоче якомога більше поглибити практичну співпрацю з НАТО. І позаяк ми займаємося практичним співробітництвом, це рішення, в принципі, мало вплинуло на нашу роботу. Я можу сказати про свою програму, яку я очолюю. Минулого року ми напевно більше, ніж до того, підготували ваших державних службовців — близько семисот у понад п’ятдесяти заходах. Звичайно, багато залежить від готовності як середнього рівня вашого керівництва, так і від міністра оборони. У нас багато роботи, яку ми робимо разом, ми реалізуємо багато спільних проектів, тому я б не сказав, що рівень співпраці між Україною та НАТО зменшився.

Спільна заява європейського комісара із розширення та європейської політики сусідства Штефана Фюле та голови комітету Європейського парламенту із зовнішніх відносин Ельмара Брока щодо України після їхньої зустрічі у Страсбурзі у середу, 15 лютого.

«Амбітна угода про асоціацію між ЄС та Україною, перемовини щодо якої нещодавно завершилися, є результатом багаторічних спільних дискусій. Вона визначає спільні зобов’язання щодо близьких та тривалих відносин, які ґрунтуються на спільних цінностях. Її впровадження стане рішучим кроком України у бік модернізації та процвітання, а також поглибить відносини між ЄС та Україною.

Рада виконавчих директорів Світового банку у четвер ухвалила нову Стратегію партнерства з Україною на 2012 — 2016 роки, що передбачає програму інвестиційного кредитування на рівні 500 млн доларів щороку.

У повідомленні Світового банку йдеться: «Стратегія передбачає програму інвестиційного кредитування на рівні 500 млн доларів щороку. Очікується, що Міжнародна фінансова корпорація (МФК) із власних ресурсів надаватиме кредити в сумі до 400 млн доларів на рік. Стратегією також передбачено аналітичні, консультаційні послуги та технічна допомога».

Закінчення. Початок у номері за 11 лютого.

2

Та повернемося до того, з чого почали, — патріотичного виховання молодого покоління. За усталеною традицією в основу цього виховання покладаються «героические страницы истории нашей великой Советской Родины», і ні у кого це, як не дивно, не викликає заперечень. Але світ динамічно змінюється. Для сучасної української молоді дефініція «Советская Родина» — поняття абстрактне; вона живе в іншій країні, яка колись мала певне відношення до отієї «Советской Родины». А постійне акцентування на тих «страницах» іноді призводить до несподіваних результатів. Молодий вгодований бевзь просторікує у пивбарі: «Це погано, що наші в 45-у перемогли німців. От якби це сталося навпаки, то ми вже шістдесят років не пили б сечу під назвою «Жигулівське», а смакували б справжнє баварське пиво». Цинізм цього «любителя пива» не має виправдання, але над його джерелами варто замислитися.

В останній день лютого «Інтелектуальний форум» разом з Одеським центром української культури, молоддю міста та студентами-філологами проведе вже традиційний культурно-мистецький захід «На крилах Лесиних пісень».

У рамках цього заходу юні поети, музиканти та виконавці мають змогу розкрити свої таланти, а горядяни пересвідчитися: молодіжне середовище живе цікавим творчим життям.

Як уже повідомляла «Чорноморка», 19 лютого в Одесі відбудеться «Благодійний бал», організований на європейський манер. Європейці вже давно вальсують на подібних балах заради допомоги знедоленим. Одесити робитимуть це вперше.

Завдання, яке поставили організатори пишного дійства перед собою (чи скоріше — перед одеситами): виручити якомога більше коштів, які повністю спрямують на допомогу одеським лікарням, дитячим будинкам та інвалідам. Виконувати його буде приємно і цікаво, адже в програмі першого благодійного балу заплановані виступи і вокальної групи «Duke time», і відомого одеського шансоньє Валіка Куби та французького — Еріка Дешамса, і віртуозів-барабанщиків «Drum Line Show», і переможців «Дитячої нової хвилі-2012» Вікторії та Анастасії Петрик, і… Окрім цього, протягом вечора гості побачать так зване піщане шоу, показ дитячого одягу, виступи артистів оригінального жанру — акробатів та фокусників тощо.

Президент Німеччини Крістіан Вульф подав у відставку. Причина — скандал, спричинений через кредит на 500 тисяч євро, який на будівництво будинку політик взяв у 2008 році під малі відсотки у дружини відомого бізнесмена Егона Гіркенса.

Розмір річної відсоткової ставки по кредиту, який взяв Крістіан Вульф, становив 4% замість 5%, які переважно пропонували німецькі комерційні банки.

Одеська міська рада відмовила «Демократичному альянсу» у реєстрації ініціативних громадських слухань щодо Генерального плану Одеси.

В останній день терміну, передбаченого Статутом міста, уповноваженим особам «Демальянсу» передали лист за підписом секретаря міськради Олега Бриндака. У листі йдеться про те, що міська рада не визнає частину підписів справжніми. З різних причин. Приводом недовіри міської влади стали, зокрема, скорочення в імені чи адресі.

Така  ось  у  нас  державна  служба

Торік майже 88 відсотків претендентів на посади держслужбовців сфальшували дані про себе.

У коментарі «Укрінформу» перший заступник голови Національного агентства України з питань державної служби Ігор Попов повідомив: «Проведений аналіз засвідчив, що 277 осіб, або 87,7% від загальної кількості, надали недостовірну інформацію про себе, зокрема щодо декларування доходів — 253 особи або 91,3%, перебування на керівних посадах суб’єктів господарювання — 106 осіб, або 38,3%, притягнення до кримінальної відповідальності — 10 осіб, або 3,6%, притягнення до адміністративної відповідальності за корупційні діяння — 10 осіб, або 3,6%, дипломів про освіту — 2 особи».

Цими днями в Одесі побували представники громадського руху «Чесно», які запропонували одеситам долучитися до нової громадської ініціативи.

Символом цього руху став часник — пекучий, але надійний народний засіб проти вірусів та нечистої сили, а його гаслом — «Фільтруй Раду!»

— Якщо ми фільтруємо воду, яку споживаємо, то чому не фільтрувати політичний продукт, який має не менший вплив на наше здоров’я? — зазначив представник центральної координаційної ради «Чесно» Андрій Юсов.

До руху «Чесно» входять активісти дванадцяти громадських організацій, а розпочався цей рух рівно за рік до чергових парламентських виборів під час акції «Фільтруємо парламент за 24 години» у жовтні минулого року. Аналогічні кампанії з очищення парламенту відбулися в Румунії, Південній Кореї, Чехії, Албанії та Косово і скрізь мали позитивний вплив на результати виборів.

Ініціатори руху пропонують очистити, відфільтрувати український політикум від політичних вірусів за допомогою шести критеріїв доброчесності, серед яких: відсутність фактів порушень прав і свобод людини; незмінність політичної позиції відповідно до волевиявлення виборців; непричетність до корупційних дій; прозорість задекларованих доходів і майна та їх відповідність способу життя; особисте голосування в парламенті та участь у засіданнях ВР і роботі комітетів. За цими критеріями проаналізують діяльність тих народних депутатів, що входять до складу нинішньої Верховної Ради і балотуватимуться на наступний термін. До нових кандидатів застосовуватимуться лише три критерії.

Більшість українців не задоволені своїм президентом, якого обрали два роки тому. Як свідчить опитування DW-Trend, громадяни дали йому погані оцінки в усіх політичних сферах.

Близько двох третин українців (62 відсотки) не задоволені діяльністю президента Віктора Януковича. 31 відсоток з них, оцінюючи діяльність державного лідера, заявили, що «радше не задоволені». Інший 31 відсоток вказав, що «дуже не задоволений». Лише чверть українців відгукнулася позитивно. 20 відсотків вважають, що вони «радше задоволені». Лише чотири відсотки «дуже задоволені» тим, як Янукович справляється зі своїми обов’язками.

«Тюрма — ціна непродажного перебування у владі і незмінності поглядів в опозиції», — з політичної заяви Юрія Луценка

Очікування вироку є Рубіконом для кожної відповідальної людини. Тим більше — для політика, який по суті своїй є суспільною людиною, для якого зовнішня оцінка його дій є визначальною.

Я не раз проходив чистилище втрати посади, але відчуття Рубікону, важливості нинішньої оцінки всього зробленого за 47 років життя, 25 років трудової діяльності та 12 років в політиці — дуже сильне.