Що обирають українці — життя чи алкоголь?

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, алкоголь є причиною майже 4% усіх смертей у світі, через вживання спиртного помирає більше, ніж від СНІДу, туберкульозу та воєн разом узятих. Найвищий рівень смертності в результаті вживання алкоголю зафіксований у Росії та країнах СНД, де кожна п’ята смерть пов’язана зі спиртним.

Вживання алкоголю призводить до 60 типів різних захворювань і травм. Серед найрозповсюдженіших хвороб — цироз печінки, отруєння, епілепсія, багато видів раку, а також дорожньо-транспортні пригоди з вини п’яних водіїв та пішоходів. Зменшення споживання алкоголю запобігає інсультам та інфарктам.

Антиалкогольна кампанія в СРСР (1984 — 1987 роки) знизила реальне вживання алкоголю на 27%, що призвело до зменшення смертності на 12% серед чоловіків і на 7% серед жінок. Смертність від алкогольних отруєнь знизилася на 56%, від нещасних випадків та насилля — на 36%, від пневмонії — на 40%, інфекційних захворювань — на 20%, від серцево-судинних — на 9%. Після згортання кампанії показники смертності різко зросли.

Зростання рівня життя людей при дешевих доступних алкогольних напоях, особливо міцних, завжди су­проводжується зростанням смертності. Приклади? Великобританія та скандинавські країни у 1970-і роки, коли пиття самогону було звичним для всіх груп населення, особливо в селі. Демографічний «хрест» Угорщини 1970 — 1980-х років є яскравим прикладом зростання рівня життя та зростання кількості випитого, яке було дешевим і доступним.

Досвід багатьох країн свідчить, що є пряма залежність між споживанням алкоголю та зростанням доходів громадян. Важливим стримуючим заходом може бути висока ціна, обмеження продажів (час, місце), повна заборона самогоноваріння, обмеження місць споживання алкоголю. Важливе значення має просвітницька робота, заборона реклами тощо.

Алкоголізація населення в Україні носить епідемічний характер і поширюється автоматично залежно від зростання доходів населення, фізичної доступності спиртного, за відсутності серйозних стримуючих факторів (релігія, обмеження доступу та вживання). Алкоголізація веде до зростання смертності та дебілізації суспільства.

У другій половині 2008 року Україна стала відчувати вплив світової економічної кризи, що призвело до суттєвого зменшення доходів населення, зростання рівня безробіття.

За даними Держкомстату, у 2009-у валовий внутрішній продукт (ВВП) України зменшився на 15%, реальні доходи населення — на 9%.

Як правило, зростання ВВП на душу населення супроводжується зменшенням смертності та збільшенням тривалості життя людей. В Україні все інакше. За останні три кризові та посткризові роки смертність суттєво скоротилася (дані Держкомстату 2009 — 2011). У 2009-у загальний коефіцієнт смертності на 1000 жителів знизився до 15,35% проти 16,4% в 2007-у та 16,3% — в 2008-у.

Які ж основні причини захворюваності та смертності населення?

Доступність і якість медичної допомоги, від якої залежить приблизно 10% здоров’я населення. Вона не покращилася, незважаючи на збільшення фінансування галузі: 5 мільярдів гривень у 2005-у і понад 40 мільярдів у 2011-у (в доларовому еквіваленті — це відповідно 1 та 5 мільярдів).

Екологічна ситуація, від якої залежить 15 — 20% здоров’я, не покращилася.

Спадковість, що впливає на здоров’я, приблизно в 20% дає можливість відчути результат наро­дження здорових дітей. Цього не відбулося.

Залишається останнє, це — умови та спосіб життя, від чого на 50% залежить якість життя.

Тож умови життя людей України змінилися на гірше, а спосіб — на краще.

Скорочення смертності за останні роки зумовлено зміною способу життя людей на більш здоровий. Ці зміни спричинені зменшенням вживання алкоголю та тютюнокуріння внаслідок підвищення ціни на них.

Спостерігається прямий зв’язок між зменшенням споживання алкоголю, тютюну та зменшенням смертності населення України.

У 2009-у порівняно з 2008-м знизилася смертність майже від усіх основних причин: системи крово­обігу — на 3,5%, систем органів дихання — на 9%, хвороб органів травлення — на 14%, туберкульозу — на 19%, зовнішніх причин — на 21%.

Найбільше зменшилася смертність від причин, безпосередньо пов’язаних з алкоголем: розлади психіки від вживання алкоголю — на 36%, алкогольна кардіоміопатія — на 35%, випадкові отруєння та дія алкоголю — на 31%, алкогольна хвороба печін-

ки — на 28%. Якщо у 2007 році від цих причин померло 24579 осіб, то у 2009-у — 16455.

Смертність від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, алкогольної кардіоміопатії, хвороб печінки, випадкових отруєнь та інших дій алкоголю найвища у святкові та вихідні дні, зокрема це грудень — січень, березень — травень, і найнижча — у червні — серпні.

У 2008-у, в першій половині року, збільшилися доходи населення і смертність суттєво зросла порівняно з 2007-м — приблизно на 1000 осіб за місяць, особливо в січні, і залишалася вищою до липня 2008-го. А от з початком економічної та фінансової кризи — з липня 2008-го — смертність стала суттєво нижчою порівняно з 2007-м і в грудні була на 1200 випадків меншою, ніж за цей період 2007 року. У 2009-у та 2010-у спо­стерігалося подальше зменшення смертності населення України, особливо насильницької, де алкоголь є найпершою причиною.

Зменшення вживання спиртного було обумовлене не тільки зниженням доходів населення, а й значним подорожанням алкоголю та сигарет внаслідок підвищення акцизів. Пляшка горілки з 12 гривень «виросла» до 24, пачка цигарок з 3 — до 8 гривень (у середньому). Однозначно зменшилася кількість спожитого алкоголю та тютюну і смертність зменшилась на 30% за три роки.

Сумарна смертність від чотирьох безпосередньо пов’язаних з алкоголем причин зменшилася з 24337 випадків у 2008-у до 12439 — у 2010-у. Смертність від хвороб органів дихання з 2007-го по 2010-й скоротилася на 22%, і це один з успішних заходів зниження тютюнокуріння.

Суттєво змінилася структура смертності населення не від хвороб, а від зовнішніх факторів. Особливо це помітно серед людей працездатного віку: у 2000-у вона становила 30,6%, а у 2010-у — 25,9% у структурі загальної смертності.

Найбільш здатними до змін способу життя виявилися люди молодого віку. Прикладом цього є показник смертності серед чоловіків. У 2009-у порівняно з 2008-м смертність чоловіків старше 75 років зменшилася лише на 2% (це може бути показником роботи медицини), тоді як серед чоловіків у віці 30 — 44 роки — на 26%. Як правило, це молоді люди, в більшості випадків здорові і тривалість їх життя аж ніяк не пов’язана з медициною.

Із 2005-го кількість курців серед дорослого населення в Україні зменшилася з 37% до 25% у 2009-у. Кількість смертей від захворювань дихальної системи зменшилася з 2007-го по 2010-й на 26%. У 2005 — 2006 роках ми були серед лідерів світових курців (четверте місце), у 2010-у — вже 24-і. Це досягнення законів, що обмежують тютюнокуріння, та акцизів на тютюнові вироби, які були введені урядом у 2009-у.

Влада не вклала ні копійки в заходи щодо зменшенню тютюнокуріння, водночас надходження до бюджету збільшилися з 3,5 мільярда гривень до 12,5 мільярда. А головне — тисячі людей зберегли життя та здоров’я. І це трудовий потенціал держави!

Подолання демографічної кризи в Україні — це комплексна програма. Вона повинна передбачати заходи щодо зменшення смертності (алкоголь, тютюн, травматизм, рухова активність, раціональне харчування), стимулювання народжуваності (разова допомога, кредитування, створення умов догляду та виховання дітей), покращення якості медичного обслуговування.

Алкогольні напої та тютюнові вироби — найшкідливі чинники для здоров’я та життя — повинні бути дорогими. Заходи в цьому плані є обов’язковими на загальнодержавному та місцевому рівнях. Це основа про­філактики захворюваності та смертності. Роль медицини — раннє виявлення хвороб та їх якісне лікування. Покращення умов та способу життя — основа подолання демографічної кризи в Україні.

Збільшення фінансування медицини та покращення медичної допомоги недостатньо для подолання демографічної кризи. Цей напрямок слід розвивати, і тоді він додасть декілька років та покращить здоров’я непитущим громадянам.

Микола ПОЛІЩУК,
професор, голова Національної ради з питань охорони здоров’я населення,
екс-міністр охорони здоров’я.
«Українська правда».