Переглядів: 1536

Від гирла Прута до Чорного моря

Нинішньої осені в суббассейні дельти Дунаю вперше проводилася спільна масштабна дослідницька експедиція (JDDS), у якій брали участь вчені України, Молдови і Румунії.


В ОСТАННІ РОКИ стан Дунаю під  постійною пильною увагою міжнародних екологічних організацій.
Осіння експедиція — один з елементів проекту «Спільний екологічний моніторинг, оцінка й обмін інформацією для інтегрованого управління регіоном дельти Дунаю, що здійснює Міжнародна ко­місія із захисту ріки у рамках ініціативи «Навколишнє середовище та безпека» (ENVSEC) у кооперації з UNEP, UNECE і за участі місцевих партнерів з країн дунайської дельти. Менеджмент проекту на регіональному рівні успішно здійснює незалежна громадська організація — Центр регіональних досліджень.

«Спільне обстеження дельти Дунаю є першим практичним кроком у напрямку комплексного управління суббасейном, а також гармонізації моніторингової системи трьох країн — Румунії, України і Молдови, — відзначив виконавчий секретар Міжнародної комісії із захисту Дунаю пан Філіп Веллер. — Ця робота дасть нам можливість дізнатися, наскільки здорова природа дельти, дозволить значно поповнити інформацію про якісний і кількісний стан водних ресурсів і дасть точніше уявлення про вплив людської діяльності на навколишнє середовище. Всі ці дані будуть використані при підготовці «Аналітичного звіту про стан суббасейну дельти Дунаю».


Унікальний зв’язок між водним простором, заплавними лісами і луками, а також багата розмаїтість рослинного і тваринного світу роблять дельту Дунаю своєрідним і дуже гарним куточком природи. Тому в рамках цього проекту спе­ціалісти України, Румунії і Молдови при координації Міжнародної комісії із захисту Дунаю розробили спеціальну програму досліджень. У своїй роботі вчені враховували особливості і спеціальні аспекти, властиві саме дельті Дунаю.


Під час цієї експедиції експерти трьох країн уперше отримали змогу спільно за­йматися вимірами, заборами проб, а надалі, паралельно у своїх лабораторіях, досліджувати й аналізувати зібрані дані. Таким чином, буде напрацьована реальна одночасна оцінка екологічного стану дельти Дунаю, щось на зразок величезного фотознімка цього унікального природного простору, у певний момент часу.


«Одне з найважливіших завдань проекту — сприяння розвитку транскордонного співробітництва в сфері моніторингу якості води в дельті Дунаю — було успішно виконане, — вважає Олег Дяков, національний координатор проекту, старший науковий співробітник Центру регіональних дослі­джень. — Нинішня експедиція стала важливою віхою у спільній роботі експертів, екологів, дослідників, а також представників урядів і місцевих адміністрацій трьох країн. Ще на підготовчому етапі була виконана велика робота з узгодження програми експедиції, добору й аналізу проб. У рамках цієї роботи відбулося багато офі­ційних переговорів і контактів, нових зу­стрічей та знайомств, що створює прекрасну основу для поліпшення співробітництва і порозуміння в транскордонному регіоні дельти Дунаю».

ЕКСПЕДИЦІЯ стартувала з відбору проб у грилі Прута. Потім румунське судно Roua (у перекладі «роса») та українське «Циклон» зустрілися біля ізмаїльського мису Чатал, де була наступна точка відбору проб. Після цього судна разом спустилися транскордонним Кілійським рукавом, по якому проходить кордон між Україною та Румунією, до міста Вилкове, де провели ще один забір проб.
На ділянці від міста Рені до глибоководного суднового ходу Бистрий, відповідно до прикордонних вимог, українські і румунські учасники експедиції не могли безпосередньо контактувати, переходити з одного судна на інше та проводити спільні роботи, тому відбір проб тут проводився паралельно.
Завершивши роботу на цій ділянці, румунські, українські і молдовські експерти зустрілися в Тульчі. Звідси, винятково на румунських дослідницьких і допоміжних суднах, почалося обстеження румунської частини дельти Дунаю по двох рукавах — Сулинському та Святого Георгія — до їхнього впадіння в море й назад. Тут проби взято у пунктах Tulcea, Sulina, Sf. George, Uzlina, Erenciuc Lake, Isak Lake, Cuibul cu lebede Lake.

ВІДПОВІДНО до Водної рамкової директиви ЄС, для одержання висновку про стан об’єкта повинні розглядатися всі компоненти, що впливають на стан водойми. Насамперед — гідрохімічні та гідробіологічні показники і як доповнення до них — гідроморфологічна оцінка.


Під час експедиції гідробіологічні виміри були здійснені у всіх 16 точках забору проб. Чому цей показник настільки важливий? За Водною рамковою директивою ЄС саме гідробіологічні показники є основними з точки зору характеристики якості водних ресурсів та визначення екологічного статусу водних об’єктів. Між Україною, Румунією і Молдовою існує міжурядова угода про співробітництво на транскордонних водах, у рамках якої взаємодіють робочі групи, відбуваються зустрічі експертів, ведеться обмін інформацією про якісні і кількісні показники води. Проте гідробіологічні показники при обміні даними моніторингу між Україною, Румунією та Республікою Молдова тривалий час залишалися поза зоною уваги міжнародних угод. Саме тому дуже важливим пунктом нинішньої програми були гідробіологічні дослідження — оцінка видового складу і кількості водних організмів (зообентос, фітопланктон, фітобентос, зоопланктон, макрозообентос) у ріці та озерах. Якщо в складі води підтверджується наявність відповідних різновидів цих біологічних форм та їх достатня кількість, то можна зробити висновок, що об’єкт — у хорошому екологічному стані. Якщо якихось видів нема або якісь види домінують — це тривожний показник. Причинами відсутності цих організмів, як правило, є хімічне за­бруднення або порушення середовища проживання внаслідок гідротехнічних робіт.


В усіх 16 точках забору проб були проведені гідрохімічні дослідження, а в трьох — взяті проби на наявність у воді особливо небезпечних забруднювачів. Ці дослідження дуже дороговартісні, а тому обрали такий підхід: до списку речовин для ви­вчення, насамперед включили ті, які, за інформацією національних моніторингових систем, можуть бути присутніми у водах регіону і викликають найбільшу тривогу. Ці небезпечні речовини могла принести течія з верхньої і середньої ділянки Дунаю, а могли з’явитися і в результаті індустріального впливу в районі дельти ріки. Зі списку пріоритетних речовин досліджувалися органічні, важкі метали, небезпечні забруднювачі і нафта.


Гідроморфологічна оцінка стану русел, а також оцінка морфології заплав проводилася на всій протяжності рукавів, чому передувала солідна підготовка, пов’язана з вивченням історичних і навігаційних карт, а також супутникових знімків.
Обстеження проходило в умовах мілководдя — цьогоріч експерти відзначають прикметну межень (низький рівень води). За обсягом води, яка пройшла по Дунаю, нинішній рік буде однозначно перевищуватися будь-яким іншим. Простіше кажучи, у кожен із 98 років за останнє століття води в Дунаї було більше, ніж у 2011-у.


У ході експедиції бортові лабораторії, за допомогою експрес-аналізаторів та іншого обладнання, відразу ж проводили аналізи цілої низки взятих проб. Водночас проби на пріоритетні речовини і важкі метали консервувалися та доставлялися в лабораторії України, Румунії і Молдови.


Чи працюють лабораторії трьох країн в унісон, а чи виникають технічні проблеми? Чи співставні результати їхніх досліджень? На ці запитання можна буде відповісти, коли з’являться висновки лабораторних досліджень. Ця інформація буде дуже важливим результатом нинішнього проекту. Адже завдання експертів трьох країн полягає в тому, щоб домогтися успішної взаємодії в розробці і використанні схеми спільних обстежень, аби одержувати точні і порівнювані результати.

ЧИМ відрізняється цьогорічне дослідження дельти Дунаю від «Joint Danube Survey 2»? Нагадаємо читачам, що влітку 2007-го Міжнародна ко­місія із захисту Дунаю успішно здійснила «Joint Danube Survey 2» (JDS2) — друге міжнародне спільне обстеження ріки на всій її протяжності від Німеччини до Чорного моря, в якому брали участь спеціа­лісти з десяти придунайських країн.


Про те, чи вдалося під час нинішньої експедиції успішно застосувати й адаптувати до умов суббасейну дельти Дунаю схему обстеження, що застосовувалася під час експедиції JDS2, нам розповів національний координатор проекту від України Олег Дяков:
— Загалом, наша робота базувалася на підходах JDS2, хоча в нас і не було фінансової можливості реалізувати програму JDS2 у повному обсязі. Значно відрізнялася і сама програма моніторингу. У нашій було 16 точок обстеження на території Румунії, Молдови й України, тоді як під час JDS2 були досліджені тільки шість з них.


Учасники тристоронньої міжнародної експедиції мали можливість заходити у внутрішні заплавні озера дельти Дунаю різних природних типів, де експерти проводили відбори проб. Це також відрізняє експедицію-2011 від JDS2, коли такі обстеження не проводилися.


Один із головних висновків, який можна зробити, і це наочно показала експедиція, — спільний моніторинг і дослідницька робота спеціалістів трьох країн ефективні та відкривають нові перспективи. Подальша робота над проектом дасть також відповідь на питання про співставність як результатів вимірів, так і методологічних підходів, що використовуються у різних країнах, а відтак будуть напрацьовані рекомендації щодо їх уніфікації в майбутньому.

Наташа КРІСТЛ,
прес-консультант
Міжнародної комісії із захисту Дунаю.
м. Відень.

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net